Справа №1-322\07

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2007 року Деснянський районний суд м.  Чернігова в складі: головуючого судді - Воронцово!' СВ.,  при секретарі - Хавило О.А.,  за участю прокурора - Ярмоша Р.В.,  захисника- ОСОБА_3,  потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові

справу за обвинуваченням

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця м. Гомеля Білорусь,  українця,  громадянина України,  з неповною вищою освітою,  перебуває в незареєстрованому шлюбі,  має неповнолітню дитину 2003 року народження,  непрацюючого ,  раніше судимого: 14.10.2003 року Деснянським районним судом М. Чернігова за  ст.   ст. 187 ч.1,  186 ч.2,  69,  70 КК України до 3-х років позбавлення волі звільнився з місць позбавлення волі 27.09.2005 року умовно-достроково на 9 місяців 4 дня,  проживаючого вАДРЕСА_1

в скоєнні злочину,  передбаченого  ст. 186 ч.2 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2007 року,  близько 00 годин 30 хвилин ,  ОСОБА_1 ,  перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння знаходячись біля зупинки громадського транспорту «вул. Воровського» ,  що розташована по проспекту Перемоги М. Чернігова ,  застосувавши насильство що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого ОСОБА_2,  відкрито викрав мобільний телефон «Нокіа Е 50-1»,  вартістю 1378 грн.,  зі стартовим пакетом "ЮМС", вартістю 25 грн., та грошима на рахунку в сумі 5 грн.,  а всього на загальну суму 1408 грн. , що належить потерпілому ОСОБА_2

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 ,  визнав себе винним повністю по пред"явленому обвинуваченню за  ст. 186 ч.2 КК України та підтвердив свої зізнавчі покази ,  данні ним в ході досудового слідства в якості обвинуваченого.В ході досудового слідства відшкодував в повному

2

обсязі заподіяну злочином шкоду.В скоєному щиро кається та просив його суворо не карати.

Факт викрадення його майна підтвердив в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2,  заподіяна злочином шкода йому відшкодована в повному обсязі,  просив суд про застосування до підсудного покарання не пов"язаного з позбавленням волі.

Враховуючи,  що фактичні обставини скоєного злочину ,  доведенність вини підсудного ,  кваліфікація його дій та об"єм пред"явленого обвинувачення,  учасниками процесу не оспорюється ,  суд знаходить недоцільним дослідження інших доказів і приходить до висновку ,  що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_1  органом досудового слідства знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

З урахуванням викладеного,  суд приходить до висновку що умисні дії ОСОБА_1 ,  які виразились в відкритому викраденні майна,  що належить потерпілому ОСОБА_2,  поєднаними з насильством ,  яке не є небезбечним для життя та здоров"я потерпілого,  вчиненими повторно,  підлягають кваліфікації за  ст.  186 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами  ст.  ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" та виходить із принципів законності,  справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначення підсудному міри покарання,  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину,  що відноситься до категорії тяжких,  особу підсудного ,  що раніше судився і вчинив злочин в період непогашеної судимості,  позитивно характеризується,  приймає до уваги його сімейні обставини,  наявність на утриманні неповнолітньої дитини,  стан здоров"я,  наявність обставин,  що пом"якшують покарання,  як щире каяття,  та сприяння розкриттю злочину,  повне відшкодування завданої шкоди ,  та такої,  що його обтяжує , як вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння і вважає за можливе призначити ОСОБА_1  покарання у вигляді позбавлення згідно мінімальної межі санкції  ст.  186 ч.2 КК України.

Враховуючи дані про особу підсудного,  наявність пом"якшуючих покарання обставин,  думку потерпілого,  суд вважає , що виправлення та перевиховання ОСОБА_1  можливе без ізоляції його від суспільства,  і знаходить за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням,  встановивши іспитовий строк.

Суд знаходить за необхідне зобов"язати підсудного повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання та роботи і періодично з"являтись на реєстрації.

Міру запобіжного заходу у відношенні підсудного змінити на підписку про невиїзд.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд -

ЗАСУДИВ:

3

ОСОБА_1визнати винним в скоєнні злочину передбаченого  ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання в вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі  ст.  ст. 75, 76 п.3, 4 КК України звільнити ОСОБА_1.  від покарання , якщо він протягом 2 (двох) років іспитового терміну не вчинить нового злочину , буде повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання та роботи і періодично з"являтись для реєстрації.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1  до набрання вироком законної сили змінити на підписку про невиїзд,  звільнивши його з під варти в залі суду.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.