Справа № 2-301/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

26 травня 2011 року   

Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                        Ан О.В.

при секретарі                              Івченко  І.Ю.     

за участю адвоката позивача    ОСОБА_1.

представника відповідача              Преснюк Тетяни Іванівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі структурної одиниці Криворізьких міських електричних мереж про визнання відключення від електропостачання таким, що порушує законодавство про захист прав споживачів та права споживача, суд –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі структурної одиниці Криворізьких міських електричних мереж про захист прав споживачів, визнання права споживача не оплачувати рахунок, стягнення моральної шкоди.

До початку розгляду справи по суті позивачем подано уточнену позовну заяву про визнання відключення від електропостачання таким, що порушує законодавство про захист прав споживачів та права споживача. Решту  позовних  вимог    ОСОБА_3  просила залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 26.05.2011р. у зв’язку із перейменуванням відповідача відповідач Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»замінений на Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона зареєстрована та до припинення електропостачання проживала в квартирі АДРЕСА_1. За даною адресою позивач користувалась електричною енергією, яку їй постачав відповідач, вона оплачувала спожиту електричну енергію, а відтак на правовідносини позивача та відповідача розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».  Приблизно у вересні місяці 2009 року позивач отримала поштою акт №В031202 від 4.09.2009р., складений працівниками відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якому зазначено: «в домоволодінні ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що споживач порушив Правила користування електричною енергією для населення (надалі ПКЕЕН), а саме самовільне підключення після відключення до мереж ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»мимо приладу обліку відкритою проводкою шляхом підключення фазного дроту для живлення струмоприймачів з щитової сходової клітини». Цей факт підтверджується вказаним актом. Той факт, що даний акт отримано позивачем поштою, не буде заперечуватись відповідачем, та, крім цього, підтверджується тим, що в п.7 даного акту зазначено, що його надіслано поштою. На підставі вказаного акту позивачеві відповідачем було виставлено до сплати 6841,34 грн. та припинено постачання електричної енергії. Позивач вважає припинення електропостачання до квартири позивача незаконним з огляду на наступне. Спірний акт складено у зв’язку із тим, що споживач самовільно, після припинення електропостачання підключився до мереж обленерго. Позивач зазначає, що в багатоповерхових будинках мереж обленерго не мається, в таких будинках внутрішньо будинкові мережі (в тому числі і електричні) знаходяться на балансі відповідних житлово-комунальних організацій.   Проте справа не в цьому, а в тому, що для того, щоб скласти подібний акт та мати правові підстави для притягнення споживача до цивільно-правової відповідальності, енергопостачальник повинен спочатку на законних підставах припинити електропостачання, а вже в подальшому якщо споживач самовільно після законного відключення підключиться до мереж, складати відповідний акт та провадити розрахунок вартості не облікованої електричної енергії.   Позивач  звертає увагу суду на положення п.27 ПКЕЕН, відповідно до якого у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. І лише у разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживав від електричної мережі.  Ніяких попереджень про припинення електропостачання відповідач позивачеві не надавав. Цей факт підтверджується відсутністю у відповідача доказів вручення позивачеві попереджень про відключення електричної енергії.  А відтак за встановленого факту відсутності попередження про відключення електричної енергії не викликає сумніви незаконність самого відключення електричної енергії та подальше складення акту за самовільне підключення після відключення електричної мережі, і не викликає сумнівів той факт, що позивач не повинна нести цивільно-правову відповідальність за даним спірним актом про мов би порушення ПКЕЕН. Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право на належну якість продукції та обслуговування. Проте відповідачем порушено таке право споживача, оскільки відповідач не виконав свої обов’язки по попередженню позивача про можливе відключення електричної енергії та самовільно в одностороннього порядку припинив електропостачання до квартири позивача.  Також позивач звертає увагу суду та просить дати оцінку тому факту, що спірний акт не може бути підставою для припинення електропостачання, оскільки, по-перше, він був би складений правомірно у випадку правомірності попереднього припинення електропостачання (а електропостачання було припинено незаконно), а, по-друге, відповідно до п.53 ПКЕЕН енергопостачальник може припинити електропостачання на підставі складеного акту виключно після ухвалення судом рішення на його користь (а відповідач до суду із стягненням з позивача коштів не звертався). Тому жодне із припинень електропостачання не є законним та порушує не тільки права споживача, але й вищенаведене законодавство.

Відповідач із позовом не погодився, надав до суду заперечення на позовну заяву, в якій зазначив, що позивач є споживачем електричної енергії, яку він їй постачає. Взаємовідносини між позивачем та ним регулюються ПКЕЕН, відповідно до п.20 яких оплата за спожиту електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. У випадку несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання абонентом попередження енергопостачальник згідно п.35 ПКЕЕН має право відключити абонента від електричної мережі. Криворізькими міськими електричними мережами 13.12.2007р. було доставлено попередження про припинення електропостачання помешкання у зв’язку із заборгованістю за спожиту електричну енергію в сумі 834,59 грн. Згідно наряду на відключення 23.01.2008р. абоненту було припинено постачання електроенергії за заборгованість. 4 вересня 2009 року під час проведення перевірки за адресою проживання позивача працівниками енергопостачальника було виявлено порушення ПКЕЕН, яке полягало в самовільному підключенні до електричної мережі після відключення, у зв’язку із чим було складено акт №В031202 від 4.09.2009р., який підписаний трьома представниками енергопостачальника, отже у відповідності із п.53 ПКЕЕН є дійсним. На підставі вказаного акту проведено розрахунок суми недорахованої електричної енергії, сума склала 6841,34 грн. Вважає свої дії правомірними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_1 підтвердив доводи, викладені в позовній заяві, додатково звернув увагу суду на відсутність у відповідача доказів попередження позивача про наступне відключення електричної енергії за заборгованість, про яку позивач і не знала, вважає, що відповідач поступив з відповідачем нецивілізовано, не попередив про існуючу заборгованість, не звертався до суду за стягненням заборгованості з позивача, грубо порушив вимоги п.27 ПКЕЕН, без попередження відключивши споживача від електричної мережі. Наполягає на задоволенні позовних вимог. Крім  того представник  позивача  зазначив, що    позивач   згідно  ч.3 ст.16 Закону  «Про комунальні  послуги»     3. Комунальні  послуги  надаються споживачу безперебійно,  за винятком часу перерв на:      1) проведення    ремонтних     і     профілактичних     робіт   виконавцем/виробником   за   графіком,  погодженим  з  виконавчими  органами місцевих рад  або  місцевими  державними  адміністраціями  згідно  з  діючими  будівельними  нормами  і правилами,  правилами  технічної експлуатації і користування,  положеннями про проведення

поточного   і   капітального   ремонтів   та  іншими  нормативними  документами;

    2) міжопалювальний період для систем  опалення,  рішення  про  початок  та  закінчення  якого  приймається  виконавчими  органами  відповідних місцевих рад або місцевими державними  адміністраціями  виходячи з кліматичних умов, згідно з діючими будівельними нормами  і  правилами,   правилами   технічної   експлуатації   та   іншими

нормативними документами;       3) ліквідацію наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили.       Зазначений   ПАТ «Енергопостачальна компанія  «Дніпрообленерго «підстави припинення  надання   комунальних  послуг  електропостачання  (  ст. 13 Закону  України «Про житлово -  комунальні  послуги»)  не включено до   вичерпного  списку підстав  припинення  постачання   електроенергії . Таким  чином  діями    відповідача  грубо порушено  права   позивача ОСОБА_3   на   отримання  комунальних  послуг,  а також  на  справедливе вирішення  спору передбачене  ст. 6  Конвенції   про захист прав  людини та основних   свобод.   Представник   позивача  вважав, що  ПАТ «Енергопостачальна  компанія «Дніпрообленерго»  позбавляє   позивача  права на    належне  і  справедливе  вирішення  спору та   при  відсутності  згоди ОСОБА_3  на  оплату   коштів за  не визнаним  ОСОБА_3    актом про порушення   ПКЕЕН  не звертається  до суду  з  належним  позовом,  а   діє   не  цивілізованими методами.

Представник відповідача Преснюк Т.І. позов не визнала, пояснила, що квартиру позивача від електричної мережі відповідач відключав двічі –23.01.2008р. та під час складення акту 4.09.2009р. Позивача двічі попереджували про наступне відключення –в грудні 2007 року (точну дату назвати не може) та в лютому 2008 року (вже після відключення електричної енергії). Доказів попередження позивача про наступне припинення електропостачання не мається. Вважає дії відповідача правомірними, оскільки попередження про відключення електричної енергії залишались в дверях позивача. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник  відповідача  зазначила, що  з  позовом  до ОСОБА_3 про стягнення  суми  по  акту  від 04.09.2009 року ПАТ «Енаргопостачальна  компанія «Дніпрообленерго»до суду  не  зверталась.   

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних обставин.

Позивач зареєстрована та до припинення електропостачання проживала в квартирі АДРЕСА_1. За даною адресою позивач користувалась електричною енергією, яку їй постачав відповідач, вона оплачувала спожиту електричну енергію, а відтак на правовідносини позивача та відповідача розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».

У вересні місяці 2009 року позивач отримала поштою акт №В031202 від 4.09.2009р., складений працівниками відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якому зазначено: «в домоволодінні ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що споживач порушив Правила користування електричною енергією для населення (надалі ПКЕЕН), а саме самовільне підключення після відключення до мереж ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»мимо приладу обліку відкритою проводкою шляхом підключення фазного дроту для живлення струмоприймачів з щитової сходової клітини». Цей факт підтверджується вказаним актом, копія якого знаходиться в матеріалах справи. На підставі вказаного акту позивачеві відповідачем було виставлено до сплати 6841,34 грн. та припинено постачання електричної енергії.

Суд вважає припинення електропостачання до квартири позивача (як до складення акту 23.01.2008р. так і під час складення акту 4.09.2009р.) незаконними з огляду на наступне:  позивач  має  право на  отримання  комунальних  послуг належним   чином.  При наявності  заборгованості   ПАТ  «Енпргопостачальна  компанія  «Дніпрообленерго»до суду не зверталась,  не надала   можливості   позивачу   на   справедливе рішення  спору,  чим  порушила   ст. 6 6  Конвенції   про захист прав  людини та основних   свобод. КУрім того  відповідачем порушено  вимоги  ПКЕЕН , а  саме п.27, згідно  якого  у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. І лише у разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживав від електричної мережі. Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача доказів попередження споживача про наступне відключення електричної енергії у них не мається. Відповідачем всупереч вимогам п.27 ПКЕЕН попередження про наступне відключення електричної енергії не надсилалось, а, як пояснила представник відповідача, було залишено в дверях. Суд не може вважати залишення попередження в дверях належним повідомленням, оскільки п.27 ПКЕЕН прямо передбачено процедуру надіслання попередження, яку відповідач порушив. Таким чином відключення електричної енергії до квартири позивача, яке відбулось 23.01.2008р., є неправомірним.

Друге відключення електричної енергії до квартири позивача, яке відбулось 4.09.2009р., суд також вважає неправомірним з огляду на наступне. По-перше, дане відключення відбулось на підставі акту №В031202 від 4.09.2009р. про те, що позивач самовільно після відключення підключилась до електричної мережі

А відтак за встановленого факту відсутності попередження про відключення електричної енергії не викликає сумніви незаконність самого відключення електричної енергії та подальше складення акту за самовільне підключення після відключення електричної мережі, і не викликає сумнівів той факт, що позивач не повинна нести цивільно-правову відповідальність за даним спірним актом про мов би порушення ПКЕЕН. Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право на належну якість продукції та обслуговування. Проте відповідачем порушено таке право споживача, оскільки відповідач не виконав свої обов’язки по попередженню позивача про можливе відключення електричної енергії та самовільно в одностороннього порядку припинив електропостачання до квартири позивача.

А відтак за встановленого факту відсутності попередження про відключення електричної енергії не викликає сумніви незаконність самого відключення електричної енергії та подальше складення акту за самовільне підключення після відключення електричної мережі, і не викликає сумнівів той факт, що позивач не повинна нести цивільно-правову відповідальність за даним спірним актом про мов би порушення ПКЕЕН. Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право на належну якість продукції та обслуговування. Проте відповідачем порушено таке право споживача, оскільки відповідач не виконав свої обов’язки по попередженню позивача про можливе відключення електричної енергії та самовільно в одностороннього порядку припинив електропостачання до квартири позивача.

Суд вважає, що відповідачем порушено права споживача та законодавство, що регулює правовідносини між сторонами по справі, зокрема:

-          п.27 Правил користування електричною енергією для населення, не виконавши процедуру попередження про наступне припинення електропостачання;

-          ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»щодо права споживача на належну якість продукції та обслуговування, оскільки відповідач обрав не цивілізований підхід до даних правовідносин, без попередження припинивши постачання електричної енергії до квартири споживача, не звернувшись до суду за стягненням заборгованості зі споживача;

-          ст.24 Закону України «Про електроенергетику»в частині обов’язку енергопостачальника забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів;

-          відповідач не забезпечив енергією споживача, що не допустив порушень
своїх  обов’язків  перед  енергопостачальником –у випадку якщо б відповідач попередив позивача про існуючу заборгованість за спожиту електричну енергію, не виключена можливість, що позивач сплатила б цю заборгованість. Як пояснив представник позивача, позивач навіть не знала про заборгованість за електричну енергію. Таким чином відповідач скоїв правопорушення в електроенергетиці, передбачене ст.27 Закону України «Про електроенергетику»;

-          ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якої комунальні послуги (до яких відносяться згідно статті 13 даного закону і послуги з електропостачання) надаються споживачу безперебійно, а відповідач неправомірно двічі припинив постачання електричної енергії до квартири позивача і в теперішній час неправомірно продовжує не постачати електричну енергію до квартири позивача, чим порушує ст.16 даного закону; також відповідачем порушено вимоги ст.21 даного закону в частині обов’язку забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством.

При цьому суд приймає до уваги, що іншого постачальника електричної енергії, який міг би постачати електричну енергію до квартири позивача, не мається, отже позивач не має право вибору енергопостачальника та змушена терпіти неправомірні дії відповідача, що неприпустимо в цивілізованому суспільстві.

З урахуванням всього вищенаведеного суд приходить до висновку про необхідність захистити права споживача –позивача по справі –та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суд стягує з відповідача на користь позивача 1000 грн. витрат на правову допомогу адвоката, оскільки відповідно до ст.79 ЦПК України одним з видів судових витрат є витрати на правову допомогу адвоката. Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Витрати на правову допомогу, які понесла ОСОБА_3, підтверджуються документально –а саме договором про надання правової допомоги та квитанцією про сплату.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.12, 15, 16 ЦК України; ст.ст.1, 13, 16, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.1, 2, 4, 5, 6, 10, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»; ст.ст.24 Закону України «Про електроенергетику»; п.1, 2, 27, 38, 53 Правил користування електричною енергією для населення; ст.ст.79, 84, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити. Визнати  відключення,  вчинене   Публічним  акціонерним  товариством  “Енергопостачальна  компанія  “Дніпрообленерго” квартири  АДРЕСА_1  у   споживача  ОСОБА_3  від електропостачання  таким, що порушує  Закон України “Про захист прав  споживачів”та  Правил користування  електричною  енергією для  населення

                   Стягнути з  ПАВТ “Енергопостачальна  компанія”Дніпрообленерго” на користь  ОСОБА_3  1037 гр-н  в рахунок  відшкодування  судових  витрат.                    

Рішення може бути оскаржено   подачею  апеляційної  скарги  в Дніпропетровський   апеляційний  суд  через суд Саксаганського район  на  протязі  10 днів  з моменту   винесення.

Суддя                                                               О. В. АН