Справа № 2-72

2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2009р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Стародубцева O.K.

при секретарі: Совенко А.В.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

відповідачки: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю. В обгрунтування позову в судовому засіданні представник позивача вказав, що 27.12.2007р. ОСОБА_2 звернулась до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. У зв’язку з відсутністю підходящої роботи, на підставі наказу № НТ080103 від 03.01.2008р. ОСОБА_2 надано статус безробітної та розпочата виплата допомоги по безробіттю. ОСОБА_2 звернулась із заявою про виплату призначеної допомоги по безробіттю одноразово, для організації підприємницької діяльності, у зв’язку з чим, 20.03.2008р. Донецьким міським центром зайнятості було направлено запит до державного реєстратора Донецької міської ради. У відповідь державний реєстратор надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої стало відомо про те. що ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю, відповідно належить до категорії зайнятих та не має права на отримання допомоги по безробіттю. За період з 03.01.2008р. по 14.03.2008р. ОСОБА_2 незаконно була виплачена допомога по безробіттю у розмірі 1771, 57 грн. 10.04.2008р. ОСОБА_2 був направлений лист з проханням повернути зазначену суму, до теперішнього часу сума допомоги не повернута. Просили стягнути з відповідачки на користь Донецького міського центру зайнятості суму допомоги по безробіттю в розмірі 1771, 57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що дійсно 27.12.2007р. звернулась до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. 03.01.2008р. їй надано статус безробітного та розпочата виплата допомоги по безробіттю, а наказом № НТ080401 від 01.04.2008р. вона була знята з обліку у зв’язку із нібито виявленням факту подання недостовірних даних. Вказала, що 28.07.2000р. вона була зареєстрована виконкомом Стаханівської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності. 19.10.2004р. рішенням Господарського суду Луганської області її підприємницьку діяльність було припинено. 15.11.2004р. Стаханівська об’єднана ДПІ на підставі рішення Господарського суду Луганської області зняла її з податкового обліку. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності з технічних причин була проведена лише 28.03.2008р. Також пояснила, що нею було подано позов до Донецького міського центру зайнятості про скасування наказу № НТ080401 від 01.04.2008р., зобов’язання поновити на обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, який було задоволено. Таким чином, на час звернення до ДМЦЗ вона не була підприємцем і мала право на отримання допомоги по безробіттю.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено судом, 27.12.2007р. ОСОБА_2 звернулась до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. У зв’язку з відсутністю підходящої роботи, на підставі наказу № НТ080103 від 03.01.2008р. ОСОБА_2 надано статус безробітної та розпочата виплата допомоги по безробітгю. ОСОБА_2 звернулась із заявою про виплату призначеної допомоги по безробіттю одноразово, для організації підприємницької діяльності, у зв’язку з чим, 20.03.2008р. Донецьким міським центром зайнятості було направлено запит до державного реєстратора Донецької міської ради. Державний реєстратор надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої стало відомо про те. що ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю, відповідно належить до категорії зайнятих та не має права на отримання допомоги по безробіттю. За період з 03.01.2008р. по 14.03.2008р. ОСОБА_2 була виплачена допомога по безробіттю у розмірі 1771, 57 грн. 28.07.2000р. ОСОБА_2 була зареєстрована виконкомом Стаханівської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності. 19.10.2004р. рішенням Господарського суду Луганської області її підприємницьку діяльність було припинено. 15.11.2004р. Стаханівська об’єднана ДНІ на підставі рішення Господарського суду Луганської області зняла її з податкового обліку. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності з технічних причин була проведена лише 28.03.2008р.

Згідно до ст. 49 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, ПФУ, фондів соціального страхування та фізичну особу-підприємця, щодо якої було постановлено рішення, про внесення такого запису. Факт невнесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2, не свідчить про те, що вона у період з моменту взяття її на облік в ДМЦЗ та до моменту зняття її з обліку займалась підприємницькою діяльністю.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2008р. позов ОСОБА_2 до Донецького міського центру зайнятості про скасування наказу № НТ080401 від 01.04.2008р., зобов’язання поновити на обліку громадян, які шукають роботу і безробітних було задоволено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.11.2008р. вказана постанова залишена без змін.

Таким чином, на час звернення до ДМЦЗ ОСОБА_2 не була підприємцем і мала право на отримання допомоги по безробіттю, в зв’язку із чим, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві в задоволенні позову.

На підставі ст. ст. 12, 22, 23, 36, 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. 108 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.», керуючись ст. ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої допомоги відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 195 ЦПК України.