2-362/11  

РІШЕННЯ

Іменем України

    24 травня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:   

головуючого судді –Цукурова В.П.,

при секретарі –Кривошей Г.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Голубєва А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»в особі Кальміуського відділення ДФ ПАТ «Кредитпромбанк»про визнання частково недійсним кредитного  договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»в особі Кальміуського відділення ДФ ПАТ «Кредитпромбанк»про визнання частково недійсним кредитного  договору, посилаючись на наступне.

07.12.2006 року між нею та ВАТ «Кредитпромбанк»в особі начальника Шевченківського відділення Донбаської філії було укладено кредитний договір №16/36ДС/100/К12/2006-НВВ, згідно якого позивачкою було отримано кредит у розмірі 42500 доларів США з метою придбання двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачка вважає, що умова договору, передбачена п. 2.7 кредитного договору про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною і не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за кредитним договором повинна залишатися без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами договору.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Пунктом 4.18 кредитного договору передбачено, що за ненадання банку у встановлені цим договором строки будь-яких документів, обов‘язковість надання яких передбачена пунктами 4.6, 4.11, 4.12, 4.13 цього договору, сплачувати банку штраф у розмірі 3 (трьох) процентів від загальної суми кредитної лінії, зазначеної в п. 1.1. цього договору.

При цьому, ця норма кредитного договору зокрема та аналіз всього кредитного договору в цілому дозволяє зробити висновок про нав'язування банком під час укладання кредитних угод позичальникові додаткових зобов'язань, які за своєю природою не стосуються предмета кредитного договору.

Позивачка вважає, що викладене свідчить про грубе порушення банком законодавства про добросовісну економічну конкуренцію, що порушує права позивачки як позичальника та є перешкодою для вільного обрання страховика.

Позивачка просила суд визнати недійсними п 2.7 та п. 4.18 кредитного договору №16/36ДС/100/К12/2006-НВВ від 07.12.2006 року.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, дала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, наполягав на застосуванні строку позовної давності.                                 

Суд, вислухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

07.12.2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредитпромбанк»в особі начальника Шевченківського відділення Донбаської філії було укладено кредитний договір №16/36ДС/100/К12/2006-НВВ, згідно якого позивачкою було отримано кредит у розмірі 42500 доларів США з метою придбання двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 2.7 кредитного договору у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов‘язань за цим договором (щодо своєчасності та/або повноти сплати процентів і повернення кредиту), в тому числі і пункту 4.13 цього договору, розміри всіх процентних ставок збільшуються на 0,25 процентів річних, починаючи з розмірів, встановлених п. 2.4 цього договору.

Пунктом 4.18 кредитного договору передбачено, що за ненадання банку у встановлені цим договором строки будь-яких документів, обов‘язковість надання яких передбачена пунктами 4.6, 4.11, 4.12, 4.13 цього договору, позичальник зобов’язаний сплачувати банку штраф у розмірі 3 (трьох) процентів від загальної суми кредитної лінії, зазначеної в п. 1.1. цього договору.

24.05.2011 року до винесення рішення у справі представником відповідача у судовому засіданні було заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд приймає до уваги, що спірний договір було укладено між сторонами 07.12.2006 року, а позивачка звернулася до суду за захистом свого порушеного права 14.06.2010 року, тобто зі спливом позовної давності. При цьому позивачка не зверталася до суду з заявою про поновлення пропущеного строку та про поважність причин пропущення позовної давності.

Виходячи з викладеного, необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»в особі Кальміуського відділення ДФ ПАТ «Кредитпромбанк»про визнання частково недійсним кредитного  договору.

На підставі ст. ст. 6, 627, 651 ЦК України, ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»та керуючись ст. ст. 5, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

    ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»в особі Кальміуського відділення ДФ ПАТ «Кредитпромбанк»про визнання частково недійсним кредитного  договору –відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної  сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного          

суду м. Донецька                                                                                                           В.П. Цукуров