Справа № 2-266/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

     І М Е Н Е М       У  К  Р  А  Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

04.03.2011

Замостянський районний суд м.Вінниці

в складі: головуючого судді Клапоущак С.  Ю.   

при секретарі Гнасько Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованої прибудови, -

В С Т А Н О В И В:

          16 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просив зобов’язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести самовільно збудовану прибудову до кімнати АДРЕСА_1 розмірами 4,1 х 4,25 м. та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з приведенням її до попереднього стану.

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 без належного дозволу виконавчого комітету Вінницької міської ради і виділення земельної ділянки та отримання дозволів, передбачених чинним законодавством, самочинно розпочала будівництво прибудови до кімнати АДРЕСА_1 розмірами 4,1 х 4,25 м.

21.09.2010р. ОСОБА_1 направлено попередження з вимогою негайно припинити будівельні роботи та демонтувати самовільно збудовану прибудову.

Однак відповідачка на законну вимогу не відреагувала, вимоги попередження не виконала.

Земельна ділянка на якій відповідачка здійснила самочинне будівництво належить територіальній громаді міста Вінниці.

Оскільки прибудова є самовільною, то відповідач не набуває на неї права власності.

Вказане будівництво є порушенням Закону України "Про планування і забудову територій", "Правил забудови та використання територій міста Вінниці", затверджених рішенням Вінницької міської ради № 2870 від 24.06.2010 року.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Статтею 23 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що розміщення об'єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ст.29 зазначеного Закону, для виконання будівельних робіт необхідно отримати дозвіл, який відповідач не отримав.

Ст. 116 ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Ст. 125 ЗК України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж в натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї, державної реєстрації забороняється.

У відповідача  відсутні будь-які документи на землю, визначені ЗК України.

Крім того, рішенням Вінницької міської ради від 21.06.2004 року №721 «Про землеустрій м. Вінниці»визначено, що землі, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної громади міста Вінниці, за винятком земель, що перебувають під об'єктами загальнодержавної власності України, а також переданих і наданих у приватну власність, вважаються землями комунальної власності, якими розпоряджається територіальна громада м. Вінниці в особі Вінницької міської ради.

Наведене підтверджується тим, що земельна ділянка, на якій здійснено самочинне будівництво, належить до земель територіальної громади міста.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідач до Вінницької міської ради з питань проведення забудови не зверталася, проектна документація на будівництво будинку  не погоджувалась.

Враховуючи те, що відповідач здійснила будівництво самовільно, без належного дозволу та проекту що є порушенням будівельних норм і правил, відповідно зобов’язана знести самочинне будівництво та привести земельну ділянку до первинного стану.

На даний час вказане порушення земельного законодавства не припинено, вказана земельна ділянка не звільнена, порушення відповідачем  не усунено. Добровільно привести  в належний стан та знести  самочинно збудовану прибудову до кімнати АДРЕСА_1, розміром 4,1 х 4,25 м. відповідачка не бажає.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив винести рішення яким зобов’язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести самовільно збудовану  прибудову до  кімнати  АДРЕСА_1, розміром 4,1 х 4,25 м. і звільнити самовільно заняту земельну ділянку з приведенням її до попереднього стану..

В судове засідання представник Вінницької міської ради ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, не з’явився, своєю заявою вимоги позову підтримав, просив задоволити  позов  в повному  обсязі та винести заочне рішення  по справі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідач в судове засідання 04 березня 2011 року не з’явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується  рекомендованим листом з повідомленням, який направлено судом за місцем зареєстрованого проживання відповідача та повернувся до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.19), про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надала.

          Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України у  разі  ненадання  особами,  які  беруть  участь  у  справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам,  які  не  мають  статусу  підприємців,  - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою,  вважається,  що судовий виклик або  судове  повідомлення вручене  їм  належним  чином.

          Згідно ч. 8 ст. 76 ЦПК України у разі відмови адресата одержати  судову  повістку  особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду.  Особа,  яка  відмовилася  одержати  судову  повістку, вважається повідомленою.

          Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.   

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд визнав за можливе розглядати справу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ґрунтується на законі, доведений матеріалами справи і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без одержання дозволу відповідних рад, а також здійснення будівельних робіт не зазначених у дозволі виконавчих органів є самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно зі ст. 376 ч. 1, 2 ЦК України, житловий будинок, споруда, будівля, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно до вимог ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій»дозвіл на будівництво об'єкту містобудування надається особам, що мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на правах власності або користування, і одержання дозволу є їхнім обов'язком. Виконання робіт неможливо без одержання дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно зі ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної чи державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Судом встановлено, що відповідно до Акту від 21.09.2010 року, складеного комісією  в складі головного  спеціаліста УМіА міської ради, інженера МКП «ВМЦМіА»та інженера МКП «ВМЦМіА», які виконали  візуальне обстеження АДРЕСА_1 на звернення мешканців гуртожитку, розташованому  АДРЕСА_1(а.с.7)  встановлено, що власник кімнатиАДРЕСА_1ОСОБА_1 без належного дозволу виконує будівельні роботи з будівництва цегляної прибудови розміром 4,1 х 4,25 м. (а.с.7).

Відповідач до Вінницької міської ради з питань проведення забудови не звертався, проектна документація на будівництво будинку не погоджувалась.

Позивачем рішення про виділення земельної ділянки для проведення забудови  по АДРЕСА_1 не приймалося та дозволи, передбачені чинним законодавством на  прибудову на прибудинковій території не надавалися.

Таким чином, збудована прибудова відповідачем на земельній ділянці за адресою: м. Вінниця, провул. Гонти, буд.14 є самочинним будівництвом.

21.09.2010р. ОСОБА_1 направлено попередження з вимогою негайно припинити будівельні роботи та демонтувати самовільно збудовану прибудову (а.с 6).

Згідно ч.4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Власник земельної ділянки Вінницька міська рада заперечує проти визнання за відповідачем права власності на самочинно побудовану прибудову, а тому позов підлягає задоволенню, а відповідач зобов'язаний привести земельну ділянку у первинний стан шляхом знесення самовільно побудованої прибудови.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач без належних дозволяючих документів та належно затвердженого проекту, здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці, що належить позивачу, суд вважає позовні вимоги Вінницької міської ради обґрунтованими та задовольняє їх у повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.376 ЦК України, ст. 152 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Вінницької міської ради задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести самовільно збудовану прибудову до кімнати АДРЕСА_1 розмірами  4,1 х 4,25 м та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 17,4 кв.м. з приведенням її до попереднього стану.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької міської ради витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 37 грн. (тридцять сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 8 грн. 50 коп.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Суддя:                                                                                          С.  Ю.   Клапоущак