ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018,  тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2022 р.          Cправа № 902/1260/21  

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815), в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"  (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 40081221)   

до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (21036, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Данила Галицького, буд. 31, ідентифікаційний код 08362793)

про стягнення 12424,16 гривень

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області 20.12.2021 року надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 12424,16 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання з відшкодування понесених позивачем витрат на виплату середньої заробітної плати працівникам, які призивалися на  навчальні збори відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 справу розподілено  судді  Шамшуріній М.В.

Ухвалою суду від 28.12.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі              № 902/1260/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі для розгляду справи по суті призначено на 26.01.2022.

21.01.2022 до суду від Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшло клопотання про заміну сторони - ІНФОРМАЦІЯ_1 , як первісного відповідача на належного - Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у порядку правонаступництва, а також відзив на позовну заяву.

У поданому до суду відзиві Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки проти позову заперечує, зазначає що компенсація середньої заробітної плати за час перебування на навчальних зборах не була виплачена позивачу через допущені помилки та неточності у наданих для оплати документах. Щодо резервіста ОСОБА_1 вказує на проходження ним навчальних зборів у період з 06.08.2019 по 23.08.2019, а не у зазначений позивачем період (з 06.08.2019 по 26.08.2019).

Щодо резервіста ОСОБА_2 зазначає про проходження ним навчальних зборів у період з 05.12.2018 по 11.12.2018, а не у зазначений позивачем період (з 05.12.2018 по 12.12.2018). З огляду на викладене просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 26.01.2022 року, з метою висловлення позивачем правової позиції по суті поданого клопотання  про заміну сторони у справі та необхідністю надання відповідачем додаткових доказів щодо підстав заміни відповідача у справі, суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи № 902/1260/21 на 22.02.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

31.01.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому останній зазначає про те, що ОСОБА_2 увільнявся від виконання посадових обов`язків на термін перебування на навчальних зборах резервістів з 05.12.2018 по 12.12.2018. Таке увільнення здійснено відповідно до повідомлення Погребищенського районного військового комісаріату Вінницької області. Зауважено, що роботодавець не може самостійно визначати термін тривання таких зборів, тому ним було вказано у наказі та увільнено працівника на той термін, який було визначено військовим комісаріатом. Щодо обчислення середньої заробітної плати зазначає, що станційний диспетчер ОСОБА_2 працював у змінному режимі, та у відповідності до здійсненого розрахунку (наведений у відповіді), наведена у позові та вказана у рахунку сума 4809,53 грн є вірною, підставною та обгрунтованою. Також зазначив, що твердження відповідача щодо меншого терміну перебування на навчальних зборах не підтверджені документально. Щодо участі у навчальних зборах резервіста ОСОБА_1 також зазначає, що роботодавцем було визначено термін з 06.08.2019 по 26.08.2019 не самостійно, а згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до розрахунку виплачена працівнику згідно робочого графіку середня заробітна плата складає 7614,63 грн є вірною, підставною та обгрунтованою (при цьому 24, 25 та 26 серпня 2019 до розрахунку не увійшли оскільки працівник, згідно табелю обліку робочого часу, не повинен був виходити на роботу).

Після участі у навчальних зборах резервістів ОСОБА_1 приступив до роботи 27.08.2019.

21.02.2022 Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки подані додаткові докази на підтвердження підстав правонаступництва та повноважень особи, якою підписано клопотання про заміну сторони у справі та лист від 01.02.22 до позивача про внесення змін у відомості про виплату середньої заробітної плати.

Ухвалою від 22.02.2022 клопотання ІНФОРМАЦІЯ_3 про заміну сторони у справі   № 902/1260/21 задоволено, замінено відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 на його правонаступника Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код 08362793).

У судовому засіданні 22.02.2022 року,  з метою з`ясування розбіжностей між кількістю годин,  які зазначені у розрахунку оплати середньої заробітної плати та табелі обліку робочого часу, суд постановив ухвалу про оголошення перерви у справі № 902/1260/21 на 24.02.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

          24.02.2022 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо розбіжностей між кількістю годин,  які зазначені у розрахунку оплати середньої заробітної плати ОСОБА_1 та табелі обліку робочого часу, які суд залучив до матеріалів справи.

На визначену судом дату у судове засідання 24.02.2022 року представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені під розпис.

Суд зазначає про те, що будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу та призведе до порушення визначених статтею 248 ГПК України строків розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

У судовому засіданні 24.02.2022 з огляду на відсутність сторін судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши   матеріали справи,   з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Суть спору:

Розпорядженням № 552 від 03.12.2018 Виробничого підрозділу Козятинська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на підставі повідомлення Погребищенського військового комісаріату Вінницької області, заяви ОСОБА_2 , останнього увільнено від виконання посадових обов`язків, у зв`язку з призовом на військові навчальні збори, станційного диспетчера ст. Козятин-1 терміном з 05.12.2018 по 12.12.2018 зі збереженням середнього заробітку (том 1 а.с. 36).

Як вбачається з матеріалів справи з огляду на перебування працівника позивача на військових навчальних зборах позивачем сформовані:

- розрахунок оплати середньої заробітної плати за період проходження військових зборів з 15.12.2018 по 12.12.2018 (6 робочих/2 вихідних) на загальну суму 4809,53 грн, у тому числі 3942,24 грн заробітної плати та 867,29 грн ЄСВ (том 1 а.с. 39);

- відомість про виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, призваним на збори згідно якої ОСОБА_2        нарахована заробітна плата за період з     15.12.2018 по   12.12.2018  в сумі4809,53  грн. (том 1 а.с. 38);

- рахунок №3 від 20.12.2018 на оплату витрат на виплату заробітної плати за час проведення навчальних зборів працівника ОСОБА_2 (код 354) на суму 4809,53  грн. (том 1 а.с. 37).

Рахунок на оплату витрат на виплату заробітної плати за час проведення навчальних зборів працівника ОСОБА_2 (код 354) на суму 4809,53 грн. з реквізитами підприємства-роботодавця, відомість та розрахунок оплати вручено ІНФОРМАЦІЯ_5 27.12.2018, про що свідчить відмітка за вхідним номером 2796 від 27.12.2018 (том 1 а.с. 37) та не заперечується відповідачем.

Однак вимоги позивача про компенсацію суми середньої заробітної плати за час проходження ОСОБА_2 навчальних зборів у розмірі 4809,53 грн були залишені без задоволення.

Крім того, відповідно до наявного у матеріалах справи повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_6 (том 1 а.с. 41) працівника позивача – регулювальника швидкості руху вагонів 4 розряду станції Козятин-1 ОСОБА_1 відповідно до статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" 06.08.2019 року було призвано на навчальні збори строком на   20 діб з 06.08.2019 по 26.08.2019.

Наказом №522/ос від 01.08.2019 Виробничого підрозділу Козятинська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на підставі повідомлення Козятинського РВК, наведеного працівника позивача було увільнено від роботи з 06.08.2019 року по 26.08.2019 року на час призову на навчальні збори зі збереженням місця роботи, посади та середньої заробітної плати (том 1 а.с. 42).

З огляду на перебування працівника позивача на військових навчальних зборах позивачем сформовані:

- розрахунок оплати середньої заробітної плати за період проходження військових зборів з 06.08.2019 по 26.08.2019 (17 робочих/4 вихідних) на загальну суму 7614,63 грн, у тому числі 6241,50 грн заробітної плати та 1373,13 грн ЄСВ (том 1 а.с. 45);

- відомість про виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, призваним на збори, згідно якої ОСОБА_1        нарахована заробітна плата за період з    06.08.2019 по 26.08.2019  в сумі   7614,63 грн (том 1 а.с. 44);

- рахунок №4 від 28.08.2019 на оплату витрат на виплату заробітної плати за час проведення навчальних зборів працівника ОСОБА_1 (код 354) на суму    7614,63    грн. (том 1 а.с. 43).

Рахунок на оплату витрат на виплату заробітної плати за час проведення навчальних зборів працівника ОСОБА_1 (код 354) на суму   7614,63 грн. з реквізитами підприємства-роботодавця, відомість та розрахунок оплати вручено ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить відмітка про отримання за підписом відповідальної особи (том 1 а.с. 43) та не заперечується відповідачем.

Однак вимоги позивача про відшкодування суми середньої заробітної плати за час проходження ОСОБА_1 навчальних зборів у розмірі 7614,63 грн були залишені без задоволення.

Невиконання відповідачем зобов`язань щодо відшкодування середньої заробітної плати за період перебування військовозобов`язаних працівників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на навчальних зборах і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно положень частини 1, 2    статті 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Згідно з приписами пункту 1 статті 29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовозобов`язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов`язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Військовозобов`язаними у розумінні статті 1 наведеного Закону є особи, які знаходяться в запасі для комплектування Збройних Сил України і інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт по забезпеченню оборони держави.

Відповідно до частин 4, 9, 11, 13 статті 29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції, чинній на час призову працівників позивача) час і строки проведення навчальних зборів військовозобов`язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього       Закону.

Військовозобов`язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов`язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов`язаних до визначених пунктів збору.

За призваними на збори військовозобов`язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Виплата середньої заробітної плати військовозобов`язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 року № 1644 "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам" виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, виходячи із заробітку за два останні місяці.

Згідно з пунктами 7, 8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 року № 80 (далі - Інструкція), на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 року № 1644, за військовозобов`язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв`язку з від`їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов`язаний.

Відповідно до пунктів 11, 12, 13 Інструкції виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами (пункт 11). Підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов`язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов`язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) (пункт 12). Середній заробіток військовозобов`язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів (пункт 13 Інструкції).

За умовами пункту 4.6 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов`язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої     наказом Міноборони України від 11.11.2009 року № 560 (з подальшими змінами та доповненнями), командири військових частин (установ) зобов`язані під час проведення навчальних зборів організувати: видання наказу про зарахування військовозобов`язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік; внесення відповідних записів про проходження навчальних зборів у військово-облікові документи військовозобов`язаних із зазначенням тривалості і виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи), тощо.

Умовами пункту 4.7 цієї Інструкції передбачено, що обласні військові комісаріати (військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_7 ) зобов`язані після закінчення навчальних зборів відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють військовозобов`язані, призвані на навчальні збори, з виплатою середнього заробітку за весь період проведення навчальних зборів та урахуванням часу перебування у дорозі до місця проведення навчальних зборів і у зворотному напрямку, тощо.

Відповідно до пункту 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого           постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 389, обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від      30 березня 2021 року № 1357-IX, який набув чинності 23.04.2021 року до ряду законодавчих актів,      внесені зміни, якими,      зокрема, слова "військовий комісаріат" у всіх відмінках та числах замінено словами "територіальний центр комплектування та соціальної підтримки" у відповідному відмінку та числі.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються.

У свою чергу, Положенням про Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки передбачено, що до функцій територіального центру віднесено здійснення відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних та резервістів, призваних на збори за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату військовозобов`язаним працівникам, які проходили військові збори, середньої заробітної плати.

Суд встановив, що позивачем виконано вимоги наведених вище положень щодо надання відповідних документів про виплату його військовозобов`язаним працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 середнього заробітку за період знаходження їх на навчальних зборах у 2018 та 2019 роках.

Проте з матеріалів справи вбачається, що всупереч положенням чинного законодавства, відповідачем не здійснено позивачеві відшкодування здійснених витрат.

Доказів безпідставності заявлених позивачем вимог, необґрунтованості здійснених останнім розрахунків, чи окремого контрозрахунку відповідачем не надано, так само як і не подано документів, що підтверджують виплату позивачу спірної суми грошових коштів на час прийняття рішення у цій справі.

Доводи наведені у відзиві на позов судом  не враховуються з наступних підстав.

Відповідач зазначає про менший період проведення навчальних зборів з резервістами ніж зазначений позивачем.

Зокрема щодо резервіста ОСОБА_1 – з 06.08.2019 по 23.08.2019, тоді як позивачем зазначений період з 06.08.2019 по 26.08.2019. Щодо резервіста ОСОБА_2 – з 05.12.2018 по 11.12.2018, тоді як позивачем зазначений період з 05.12.2018 по 12.12.2018.

На підтвердження  проходження навчальних зборів за період з 06.08.2019 по 23.08.2019 ОСОБА_1 відповідачем надано копії наказу начальника Військової академії №166 від 06.08.2019 та наказу начальника Військової академії №180 від 23.08.2019 згідно яких солдат ОСОБА_1 є таким що з 06.08.2019 розпочав проходження навчальних зборів та 23.08.2019 закінчив проходження навчальних зборів.

Разом з тим, із поданих позивачем доказів та додаткових пояснень вбачається, що  розрахунок оплати середньої заробітної плати за період проходження військових зборів було здійснено фактично за період з 06.08.2019 по 23.08.2019, тобто розбіжності у періоді нарахування  середньої заробітної плати за період проходження військових зборів не існує.

Заперечення відповідача щодо  розбіжності у періоді перебування на зборах резервіста ОСОБА_2 з  05.12.2018 по 11.12.2018 (за даними відповідача), тоді як позивачем зазначений період з 05.12.2018 по 12.12.2018, суд вважає безпідставними, оскільки цей період визначено на підставі наказу про увільнення від роботи у зв`язку із призовом на військові збори на підставі повідомлення Погребищенського районного військового комісаріату Вінницької області.

Окрім того, згідно з пунктами 7, 8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої     наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 року № 80     (далі - Інструкція), на виконання     Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 року № 1644, за військовозобов`язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв`язку з від`їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов`язаний.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження сплати спірної суми грошових коштів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Приписами частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.  Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України  предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо відшкодування понесених позивачем витрат на виплату середньої заробітної плати працівникам, які призивалися на  навчальні збори відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відшкодування середнього заробітку військовозобов`язаним призваним на збори у розмірі 12464, 16 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

При зверненні до суду  позивачем  згідно платіжного доручення № 4270630 від 25.11.2021 сплачено судовий збір у сумі 2270 грн.

Відповідно до вимог  пункту 2 частини 1 статті 129      ГПК України    судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволено у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору  у сумі 2270 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815), в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"  (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 40081221) 12424,16 (дванадцять тисяч чотириста двадцять чотири гривень, 16 копійок) заборгованості з відшкодування середнього заробітку військовозобов`язаним призваним на збори та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень судових витрат  по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до  статті 241 Господарського процесуального кодексу України           рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Копію рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: uz@uz.gov.ua; semeniy16@sw.uz.gov.ua

Повне рішення складено і підписано 01 березня 2022 р.

            Суддя                                                                                               Шамшуріна М.В.    

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу  03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; uz@uz.gov.ua; semeniy16@sw.uz.gov.ua;

4 - відповідачу  21036, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Данила Галицького, буд. 31.