Справа № 2-а-845/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "02" червня 2011 р.                                                                                   смт. Петриківка

    Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області  Крот С.І., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку, визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,

                                                              ВСТАНОВИВ:

     21 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку, визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.

     У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача щодо здійснення щомісячного нарахування підвищення до пенсії неправомірними, зобов*язати відповідача провести перерахунок пенсії, як дитині війни, та сплатити недоотримані кошти за період з 01.01.2006 року по 30.08.2010 року у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона 1935 року народження і відповідно до  ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відноситься до категорії «діти війни». Статтею 6 зазначеного Закону передбачена виплата щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При обрахунку суми невиплаченої допомоги позивачка виходила з наступних розрахунків. Відповідно до Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян», Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік становив: з 1 січня –380 грн., з 1 квітня –410 грн., з 1 жовтня –415 грн., на 2008 рік: з 1 січня –470 грн., з 1 квітня –481 грн., з 1 липня –544 грн., на 2009 рік –544 грн., а на 2010 рік: з 1 січня –695 грн., з 1 квітня –706 грн., з 1 липня –709 грн. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії  відповідач керувався положеннями нормативного акту, що на підставі Рішення Конституційного Суду України був визнаний неконституційним, а тому застосуванню не підлягає.

      Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2011 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги відкрито за період з 21 вересня 2010 року.

      Справа  розглядається в порядку скороченого провадження.

      Представник відповідача не надав заперечення проти позовних вимог у встановлений судом термін.

      Дослідивши матеріали справи, вважаю, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги підлягає задоволенню з наступних підстав.

      У відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-1У, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

      При розгляді справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до положень абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією  пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 08.10.1991 року з відповідною відміткою в ньому.

      Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

      Приймаючи до уваги той факт, що нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року № 2154-У1 зупинення дії статті 6 Закону України № 2195-1У передбачено не було, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства.

      Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління.

      Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

      Обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду за місцем проживання позивача. При цьому, в силу статті 7 Закону за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом. Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава, таким чином, взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

        Отже, вимоги позивачки щодо визнання протиправною відмови відповідача в перерахуванні та виплаті доплати до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є правомірними.

        За результатами розгляду визнається наявність у позивачки права на перерахунок підвищення до пенсії «як дитині війни» з 21 вересня 2010 року та вважається необхідним зобов*язання Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 21 вересня 2010 року, з урахуванням при цьому норм ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування».

     Керуючись ч. 2 ст. 152 Конституції України , ст.ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-ІУ (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року №3551-Х11, ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-1, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.ст. 41, 122, 158-163 КАС України,-

                                                         ПОСТАНОВИВ:

      Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

      Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області неправомірними щодо нездійснення щомісячного нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 21 вересня 2010 року.

      Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням при цьому норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 21 вересня  2010 року до внесення змін в законодавство, що регулює дані правовідносини, або до зміни соціального статусу особи, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.

     Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:С. І. Крот