Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

                              Справа № 2-а-858/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 квітня 2011 року суддя Інгулецький районний суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області  Князева Н. В., розглянув у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3  до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради про визнання дій протиправними,  зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою. Просить визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу стосовно відмови у  щомісячній виплаті на дитину в розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, передбаченому п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.07 року по 01.04.11 року і відмови виплатити одноразову допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати УПСЗН виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу донарахувати і виплатити на його користь недоплачену суму щомісячної виплати на дитину у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати за період з 01.01.07 року по 01.04.11 року з урахуванням виплачених сум, донарахувати і виплатити на його користь недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на  оздоровлення за 2010 рік.

В позовній заяві зазначає, що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії, має на утриманні неповнолітнього сина –ОСОБА_3 1997 року народження, який згідно п. 5 ст. 27 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року (796-12) має статус постраждалої дитини, посвідчення серія НОМЕР_1. Пунктом 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»потерпілим дітям та їх батькам встановлена щомісячна виплата 50 % мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26.04.86 року від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до категорії І або ІІ осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак у 2007-2010 роках щомісячні виплати на дитину здійснювались відповідачем, виходячи з розмірів, встановлених постановами КМУ № 836 та № 649. 12.11.09 року позивач звернувся з письмовою заявою до управління праці та соціального захисту населення Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу з проханням згідно п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплатити допомогу на дитину за 2007, 2008, 2009 роки, на що 18.11.09 року отримав відмову. Застосування відповідачем при визначенні щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, постанови КМУ № 562 від 12.07.05 року і при визначенні  щомісячної виплати на дитину, народженої після 26.04.86 року від батька ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії постанови КМУ № 649 від 20.04.07 року суперечить чинному законодавству України і порушує його право та право його дитини на соціальну допомогу, а тому є неправомірним. Вважає, що має право отримати щорічну допомогу на оздоровлення як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії відповідно до ст. 48 Закону України «Про соціальний статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік та щомісячну виплату 50 % заробітної плати на дитину відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про соціальний статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.01.07 року по 01.04.11 року.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 30.03.11 року позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01.01.07 року по 28.09.10 року залишено без розгляду.  

Дослідив письмові докази, суддя дійшов таких висновків.

ОСОБА_2 є учасником  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія ІІ).

          Управлінням праці та соціального захисту населення  виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу 08.10.10 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу виплачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 100 грн. за 2010 рік.

           ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

            Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.07 року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу на його неповнолітнього сина виплачується щомісячно 16 грн. 50 коп.

          23.12.10 року  позивач звернувся з заявою на адресу відповідача щодо виплати  щорічної допомоги на оздоровлення та щомісячної виплати на дитину у відповідності до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат на момент виплати за 2010 рік та п. 6 ст. 30 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак листом № 5046 від 28.12.10 року, за підписом начальника Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу, останньому відмовлено з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.05 року, постанову Кабінету Міністрів України № 649 від 20.04.07 року.

Правовий статус позивача та його дитини визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  №  796-XII від 28.02.91 р.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії має право на отримання щорічної разової допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.  При цьому, частиною 7 ст. 48 Закону  встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивач як батько дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, має право на отримання щомісячної виплати на дитину із розрахунку 50 % мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у ч. 1 ст. 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. У вказаному Законі викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права наданого вказаним законом, є безпідставним.

Як встановлено, одноразова допомога на оздоровлення в розмірі 100 грн. як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії за 2010 рік  виплачена ОСОБА_2 – 08.10.10 року, тобто після ухвалення рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.07 р. та рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп/2008. Таким чином, управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради допущена протиправна бездіяльність, що виразилась у недонарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 разової допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Задовольняючи позивачу позовні вимоги в частині недонарахування та невиплати щомісячної виплати на дитину із розрахунку 50 % мінімальної заробітної плати з 29.09.10 року по 01.04.11 року, суддя виходить з міркувань, аналогічних вирішенню питання разової допомоги на оздоровлення, оскільки вони виплачувались позивачу після ухвалення рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.07 р. та рішення  Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп/2008.

Виплати на дитину, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, за період з 29.09.10 року по 01.04.11 року виплачувалась позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.07 року № 649, а відповідно, відповідачем було допущено протиправні дії щодо вказаних виплат в 2010 році, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню за вказаний період.  

В 2010 році виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії ІІ та щомісячної виплати 50 % мінімальної заробітної плати на дитину, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, регламентувались Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№  796-XII від 28.02.1991 р. Тому бездіяльність відповідача, яка виразилась у недонарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 разової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та щомісячної виплати 50 % мінімальної заробітної плати на дитину, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, є протиправною.

Враховуючи наявність у позивача передбаченого ст. 46 Конституції України права на соціальний захист та передбаченого ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, ст. п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»права виплати на дитину та  відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя  не виходить за межі позовних вимог, заявлених ОСОБА_2,  у частині вимог про стягнення  недоплачених сум та приходить до висновку про необхідність зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу донарахувати відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії за 2010 рік, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»донарахувати недоплачену суму щомісячної виплати на дитину, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи з 29.09.10 року по 01.04.11 року.

Оскільки ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору на підставі  п.18  ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України  «Про державне мито», суд вважає за необхідне судові витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 92 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.  99, 100, 159–163, 167, 183-2 КАС України, суд,

                                                             ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради виплатити ОСОБА_2 одноразову допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, передбаченому ст.48 Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та допомогу на дитину, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи –ОСОБА_3,  передбачену  п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 29.09.10 року по 01.04.11 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради  м. Кривого Рогу донарахувати та виплатити відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік .

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради  м. Кривого Рогу донарахувати та виплатити відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ОСОБА_2 недоплачену суму щомісячної виплати на ОСОБА_3  з 29.09.10 року по 01.04.11 року.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції  через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови     

Суддя