Справа № 2-78/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                           24 травня 2011 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого –суддя Іванов В.М., при секретарі Абрамчук А.В., за участю  позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_5., представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_5  про визнання  особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

та за зустрічною позовною заявою

ОСОБА_5 до ОСОБА_1  про визнання права користування квартирою та  вселення до квартири,

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою  до ОСОБА_5  про визнання  особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач зареєстрований та проживає  в квартирі АДРЕСА_1. Разом з ним зареєстрований відповідач ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_6,  але відповідач не проживає в спірній квартирі з 2005 року, без поважних причин, постійно проживає з донькою у квартирі АДРЕСА_2 та не бажає добровільно виписуватися. Позивачу важко сплачувати комунальні платежі, а тому він звернувся до суду, та просить суд визнати відповідача ОСОБА_1 таким,   що втратив право користування  квартирою АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1  про визнання права користування квартирою та  вселення до квартири.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він є основним наймачем квартири АДРЕСА_1, після смерті бабусі ОСОБА_7 Позивач-відповідач –його рідний брат, який в 2008 році  з його згоди був прописаний до спірної квартири. З того часу вони став проживати в спірній квартирі, разом. Між ними стали виникати сварки з приводу користування квартирою, оскільки позивач-відповідач одружився, та разом з дружиною став також проживати в спірній квартирі.  В березні 2008 року після чергової сварки, позивач-відповідач змінив на вхідній двері замки, через що, він не зміг потрапити до квартири, та був змушений мешкати у батьків. В теперішній час він також одружився, та з батьками вони не можуть мешкати в одній квартирі, іншого житла крім спірної квартири у нього не має, однак він не має можливості нею користуватися, оскільки брат чинить йому в цьому перешкоди.  З наведених підстав позивач просить суд визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1  та вселити його до вказаної квартири.

В судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 позов підтримав, суду пояснив, що в квартирі АДРЕСА_1 він постійно проживав разом з бабусею ОСОБА_8 В 2006 році бабуся ОСОБА_8 померла, та він залишився проживати один.  В 2008 році  одружився, народилась донька, він разом з сім’єю проживають в  квартирі АДРЕСА_1. Відповідач-позивач ОСОБА_1 до квартири був прописаний у 2005 році бабусею, для того, що б отримати паспорт. В квартирі брат не проживав, речей його там не було, він завжди  жив з батьками. Позивач сплачує  комунальні послуги в тому числі за відповідача та його доньку, повністю відремонтував квартиру, а тому просив суд визнати відповідача таким, що втратив право користування спірною квартирою. Зустрічний позов ОСОБА_1 не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 підтримав, наполягав на задоволенні у повному обсязі. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідач-позивач ОСОБА_5  в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі,  просив суд відмовити в задоволенні позову. Зустрічну позовну заяву підтримав, суду пояснив, що  в спірній квартирі він постійно проживав разом з бабусею ОСОБА_8  та позивачем-відповідачем ОСОБА_1.  В 2006 році бабуся померла , після її смерті він став основним квартиронаймачем спірної квартири.  В 2008 році з його дозволу в спірній квартирі був зареєстрований позивач-відповідач. Згодом позивач-відповідач привів туди проживати свою дівчину, з якою через деякий час одружився.  Після цього відношення між ними  погіршились, та стали виникати сварки, щодо порядку користування квартирою. Одного разу в березні 2008 року він прийшовши додому, та не зміг потрапити до квартири, оскільки замки в двері були змінені, ключів від квартири йому ніхто не  надав. Особисті речі позивач-відповідач йому передав через матір. Він неодноразово намагався вселитися до спірної квартири, однак позивач йому чинить в цьому перешкоди. Іншого житла у нього не має, спірну квартиру він вважає своїм  єдиним постійним  містом  мешкання. Просив суд вселити його до вказаної квартири.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні  позов  ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі,  просив суд відмовити в задоволенні позову. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 підтримав, наполягав на задоволенні у повному обсязі.

Представник третьої особи - Комунального підприємства «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька»ОСОБА_4  надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність,  рішення прийняти  на розгляд суду.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  ОСОБА_1 підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 64 ЖК України, члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім’ї наймача належить чоловік наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов’язки, як наймач та члени його сім’ї.

Відповідно до ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням.

У відповідності з довідкою житлової організації, наймачем квартири АДРЕСА_1, яка є предметом спору, є ОСОБА_1, в квартирі зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 8).

Згідно ст. 816 ЦК України особи які проживають разом з наймачем набувають рівних з наймачем прав та обов’язків щодо користування житлом.

 У відповідності до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини  без поважних причин за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст.. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 основним наймачем була ОСОБА_8,  з дозволу якої в квартиру в жовтні 2005 г був прописаний ОСОБА_5, який постійно мешкав в спірній квартирі, разом з бабусею та братом ОСОБА_1, в 2006 році померла ОСОБА_8,(а. с.      ).    ОСОБА_5 залишився проживати в спірній квартирі та в 2008 році з його дозволу в квартирі був зареєстрований ОСОБА_1, який  в березні 2008 року змінив замок на вхідній двері, та не видавши дублікату ключів відповідачу - позивачу не впускає його в квартиру. В свою чергу ОСОБА_5  іншого житла не має. Спірне квартиру вважає своїм постійним місцем мешкання.

Що підтверджується поясненнями свідків, а саме свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що сторони його брати. Він не проживає в спірній квартирі з 2004 року, там проживала його бабуся, та сторони. Після смерті бабусі в 2006 році в квартирі залишись проживати позивач та відповідач. В березні 2008 року його брат ОСОБА_1 одружився, та привів дружину проживати також у спірну квартиру, між братами стали виникати сварки, а тому ОСОБА_1 забрав у ОСОБА_5 ключі від квартири, змінив замки,  та більш не впустив.  В 2009 році ОСОБА_5 одружився, та оскільки їм з дружиною не було де жити, вони хотіли заселитись до квартири, але ОСОБА_1 не дозволив після цього вони перестали спілкуватись. ОСОБА_5 скаржився, йому, що ОСОБА_1 забрав  в нього ключі від квартири та не пускав його.

Свідки ОСОБА_11ОСОБА_12 дали суду аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що відповідач-позивач ОСОБА_5, після одруження на її дочці звертався до позивача-відповідача з вимогами впустити його в спірну квартиру, однак останній йому відмовив, а тому її зять та дочка змушені проживати в  квартирі своїх знайомих, оскільки іншого житла в них немає.

З наведених підстав суд вважає, що відповідач-позивач не проживає в спірній квартирі з поважних причин, а саме, в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 чинить йому перешкоди в користуванні  спірною квартирою, а саме змінив замок на вхідній двері, та не надавши відповідачу-позивачу ключа від  нового замку, що не спростовує і сам позивач-відповідач в судовому засіданні.  

Вирішуючи даний спір, суд критично відноситься до пояснень свідків  ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,  оскільки вони спростовуються  поясненнями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, які є близькими родичами сторін та краще  обізнані  про відношення між сторонами.

Наведені вище докази свідчать про те, що права ОСОБА_5 в  користування  квартирою АДРЕСА_1 порушенні, тому  суд вважає, що його необхідно вселити в спірну квартиру, задовольнивши  його  вимоги, та відмовив в позові  ОСОБА_1  в визнанні  ОСОБА_5 таким, що втратив право користування спірною квартирою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 65, 156 ЖК України, Постанова  Пленума Верховн6ого суду України від 12. 04. 1985р №2 «Про деяки питання, що виникли в практиці застосування судами  Житлового кодексу України», ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

                                                           В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5  про визнання  особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням  - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1  про визнання права користування квартирою та  вселення до квартири –задовольнити.

Вселити ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

            Суддя                                                                                 В.М.Іванов