копія
Справа № 1-130/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 01 08 р. Кіровський районний суд Кіровограда
В складі головуючого Солопова Ю.О.
Секретарі Колесник Л.В.
Прокурора Бардиш О.В.
Захисниках ОСОБА_1.
Розглянув в відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу відносно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженець Кіровограда, Українець, гр.-н України, не судимий, навчається в СШ 18 9 клас, скоївшего суспільне небезпечне діяння передбачене ч 2 ст 186 КК України.
В С Т А Н О В И В
м/л ОСОБА_2, скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, при наступних обставинах:
29.09.2007 року близько 17.00 год., м/л ОСОБА_2, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку №АДРЕСА_1 в м. Кіровограді, запропонував н/л ОСОБА_3, та н/л ОСОБА_4, скоїти злочин, на що вони дали свою добровільну згоду. З цією метою, м/л ОСОБА_2, розподілив ролі між учасниками, які заключалися в тому, що він підійде до н/л ОСОБА_5, і вирве в нього з рук мобільний телефон, а н/л ОСОБА_3, та н/л ОСОБА_4, в цей час будуть знаходитися поряд та спостерігати за навколишнім середовищем, щоби в разі небезпеки повідомити та допомогти м/л ОСОБА_2 Заручившись згодою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_2іючи умисно та цілеспрямовано, з корисних міркувань, підійшов до н/л ОСОБА_5, який в руці тримав свій мобільний телефон «Моторола L-6», вартістю 610 грн., в якому знаходився стартовий пакет «Київ-стар», вартістю 50 грн., на рахунку якого знаходилися кошти в сумі 5 грн., в пластиковому чохлі для мобільного телефону, вартістю 10 грн., і вирвав з руки н/л ОСОБА_5, його мобільний телефон, а н/л ОСОБА_3, та н/л ОСОБА_4, в цей час знаходилися поряд та спостерігали за навколишнім середовищем, щоби в разі небезпеки повідомити та допомогти м/л ОСОБА_2 Заволодівши мобільним телефоном н/л ОСОБА_5, м/л ОСОБА_2, знаходячись в злочинній змові з н/л ОСОБА_3, та н/л ОСОБА_4, разом стали втікати підвальне приміщення новобудови, розташованій на вул. Жадова в м. Кіровограді. Потерпілий н/л ОСОБА_5, розуміючи те, що відбувається, став наздоганяти грабіжників, і просив їх повернути йому його телефон, однак зайти до підвального приміщення побоявся, боячись за своє життя та здоров»я. М/л ОСОБА_2, знаходячись в злочинній змові з н/л ОСОБА_3, та н/л ОСОБА_4, не відреагували на прохання потерпілого н/л ОСОБА_5, і з місця скоєння злочину втекли, викраденим мобільним телефоном розпорядилися за власним розсудом, завдавши своїми протиправними діями потерпілому н/л ОСОБА_5, матеріальних збитків на загальну суму 675 грн.
Таким чином, н/л ОСОБА_2, скоїв суспільно - небезпечне діяння, передбачене ст.186 ч.2 КК України.
Допитаний в судовому засіданні м/л ОСОБА_2, свою вину визнав повністю, щиро покаявся в скоеному, та показав, що 29.09.2007р., що 29.09.2007р., в післяобідній час він знаходився в дворі будинку, АДРЕСА_2 в м. Кіровограді, де він мешкає. Там були його знайомої, серед яких були: ОСОБА_3, ОСОБА_4, та інші хлопці. Вони вирішили піти погратися до будинку, вул. Жадова м. Кіровограда. Біля того будинку гуляли двоє малих хлопців, ці хлопці попросилися грати разом з ними, і вони погодилися. Вони стали разом з хлопцями гуляти в гру «ЛОВ». До нього підійшов ОСОБА_6, він стояв з ОСОБА_4, і ОСОБА_6 запропонував йому і ОСОБА_4 забрати в маленького хлопчика мобільний телефон, він зрозумів, що телефон потрібно забрати у хлопчика, щоби в подальшому викрадений телефон продати, а гроші поділити порівну між нами. Він, і ОСОБА_4 погодилися на пропозицію ОСОБА_6. Також, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_3 і запропонував йому це зробити. ОСОБА_3 вислухавши його і дав згоду. Вони вирішили, що ОСОБА_3 попросить у хлопчика телефон, і коли хлопчик дасть телефон, ОСОБА_3 передасть телефон йому, а він передасть телефон ОСОБА_4, і вони всі втечуть. До хлопчика підійшов ОСОБА_3 і попросив телефон, прослухати мелодії. Хлопчик дав ОСОБА_3 телефон марки «Моторола», ОСОБА_3 прослухав мелодії, і повернув телефон хлопчику. Хлопчик поклав телефон в кишеню. Потім він попросив у хлопчика мобільний телефон, щоби подивитися, хлопчик дав йому телефон, він подивився і передав телефон ОСОБА_3. ОСОБА_4 в цей час стояв поряд, і все бачив, так як той з ними був в змові. Все це відбувалося в підвалі. Потім вони вибігли з підвалу з іншої сторони, і побігли в напрямку СШ №35. По дорозі телефон знаходився в ОСОБА_3. Біля школи вони зупинилися, ОСОБА_3 став витягувати стартовий пакет з мобільного телефону хлопчика, однак в того це не виходило, і ОСОБА_3 передав телефон йому і він відкривши кришку телефону передав телефон ОСОБА_3, після чого той, вийняв з телефону стартовий пакет, більше він не бачив де подівся стартовий пакет.
Він визнає свій вчинок, глибоко кається, обіцяє вести себе добре, більше подібного не скоювати, та слухатися своїх батьків.
Скоєне м/л ОСОБА_2, суспільно- небезпечне діяння повністю підтверджується зібраними по справі доказами:
- потерпілий н/л ОСОБА_5, показав, що 29.09.2007р., приблизно о 16.00 год., він пішов гуляти на вулицю. З собою він взяв його мобільний телефон. Він направився позаду його будинку, де знаходяться бетонні плити. З ним гуляли його знайомі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які також проживають в моєму будинку. Біля плит гуляли хлопці приблизно 12 чоловік. Вони стали гуляти в гру «Лов». Він зібрався йти додому і перед цим вирішив зателефонувати до мами, коли він вийняв з кишені його мобільний телефон, до нього підбіг хлопець, який йому представився ОСОБА_2 і вирвав з його руки мобільний телефон і став втікати в напрямку недобудованого будинку, біля магазину «АТБ», і забіг в підвал. За ОСОБА_2 побігли, ще двоє хлопців, один нижчий на зріст, а другий вищий. Він зрозумів, що хлопці разом змовилися забрати у нього телефон, тому що ті хлопці не просто бігли за ОСОБА_2, щоби того догнати, а навпаки втікали разом. Він став кричати, щоб Дмитро повернув йому його мобільний телефон, однак той не відреагував, на його прохання. Він став бігти за хлопцями, але хлопців не догнав. Біля комп'ютерного клубу він побачив свою маму, якій розповів про те, що сталося. В подальшому він взнав від працівників міліції прізвище ОСОБА_2- ОСОБА_2.
В результаті пограбування йому було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 675 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, свою вину визнав повністю щиро розкаявся в скоєному та пояснив, що 29.09.2007р., він прийшов в двір будинку, АДРЕСА_2 в м. Кіровограді. Там він зустрів його знайомих, серед яких були: ОСОБА_2, ОСОБА_4, та інші хлопці. Вони вирішили піти погратися до будинку на вул. Жадова м. Кіровограда. Біля того будинку гуляли троє малих хлопців, ті хлопці попросилися грати разом з ними, і вони погодилися. Серед хлопців був хлопчик, прізвище якого він визнав пізніше- ОСОБА_5. Вони стали разом гуляти з хлопцями в гру «ЛОВ». До нього підійшов ОСОБА_2 і запропонував йому забрати мобільний телефон у ОСОБА_5. Він відмовився від пропозиції ОСОБА_2. Потім він чув, як ОСОБА_2 спитав в ОСОБА_5, чи є в того телефон, ОСОБА_5 сказав, що є, ОСОБА_2 попросив ОСОБА_5 подивитися телефон, однак ОСОБА_5 відмовився дати ОСОБА_2., телефон. Потім він попросив у ОСОБА_5 мобільний телефон, і той згодився дати йому телефон, і ОСОБА_5 дав йому телефон, він прослухав мелодії, і повернув телефон ОСОБА_5, при цьому він тому сказав, що би той нікому не давав телефон, так як можуть телефон викрасти. Вони продовжили гуляти, він побіг в підвал, за ним бігали хлопці, і не змогли впіймати, однак коли його впіймали в грі, і він вийшов на вулицю, він побачив як ОСОБА_5 сидів на бетонній плиті, а поряд сиділи ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в руках у ОСОБА_2 був мобільний телефон ОСОБА_5 і той грався телефоном. Він підійшов до хлопців, сів на бетонну плиту також, в цей час підійшли гравці, і почалася нова гра, і хлопці ОСОБА_2, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, а також і він, побігли в підвал, телефон залишався у ОСОБА_2, ОСОБА_5 став просити ОСОБА_2 віддати телефон, ОСОБА_2 телефону не віддавав, а ОСОБА_5 побоявся забігти за ОСОБА_2 в підвал, так як там було темно, а він забіг в підвал, і побачив, що телефон ОСОБА_5 вже знаходиться в руках у ОСОБА_4., ОСОБА_4 кинув йому мобільний телефон ОСОБА_5 і крикнув: «Біжи!», він впіймав телефон і побіг за ОСОБА_4, який побіг в сторону дитячого садка в напрямку вул.Попова м.Кіровограда. Пізніше йому дали 20 грн. від продажу телефону
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 визнав повністю, глибоко розкаявся в скоєному, і показав, що дійсно 29.09.2007р., він прийшов в двір будинку, АДРЕСА_2 в м. Кіровограді. Там він зустрів його знайомих, серед яких були: ОСОБА_2, ОСОБА_3, та інші хлопці. Вони вирішили піти погратися до будинку на вул. Жадова м. Кіровограда. Біля того будинку гуляли троє малих хлопців, ті хлопці попросилися грати разом з ними, і вони погодилися. Серед хлопців був хлопчик, прізвище якого він визнав пізніше- ОСОБА_5. Вони стали разом гуляти з хлопцями в гру «ЛОВ». До нього підійшов ОСОБА_2 і запропонував йому, та ОСОБА_3, забрати мобільний телефон у ОСОБА_5. Вони погодились. ОСОБА_2 попросив ОСОБА_5 подивитися телефон, однак ОСОБА_5 відмовився дати ОСОБА_2., телефон. Вони продовжили гуляти, він побіг в підвал, за ним бігали хлопці, і не змогли впіймати, однак коли його впіймали в грі, і він вийшов на вулицю, він побачив в руках у ОСОБА_2 був мобільний телефон ОСОБА_5 і той грався телефоном. Він підійшов до хлопців, сів на бетонну плиту також, в цей час підійшли гравці, і почалася нова гра, і хлопці ОСОБА_2, він, та ОСОБА_5, побігли в підвал, телефон залишався у ОСОБА_2, ОСОБА_5 став просити ОСОБА_2 віддати телефон, ОСОБА_2 телефону не віддавав, а передав телефон йому, який він пізніше віддав ОСОБА_3 і крикнув йому «Біжи. Пізніше йому дали 20 грн. від продажу телефону
- протоколом огляду місця події від 29.09.2007р.
а.с.4
- протоколом огляду мобільного телефону „Моторола L-6”, від 04.10.2007р.
а.с.15
- постановою про залучення в якості речового доказу мобільного телефону „Моторола L-6” від 04.10.2007р.;
а.с.16
- висновком експерта №1758/25 від 09.10.2007р., про вартість мобільного телефону „Моторола L-6”;
а.с.22
Таким чином враховуючи доказі по справі та за їх сукупністю суд вважає вину ОСОБА_2 доведеною та дії правильно кваліфіковані за ч 2 ст 186 КК України - відкрите заволодіння чужим майном, грабіж, за попередньою змовою групою осіб, з насильством яке ні є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Але оскільки ОСОБА_2, не досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність за ч 2 ст 186 КК України, то справа підлягає закриттю з застосуванням примусових мір виховного характеру.
Визначая міри виховного характеру суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу ОСОБА_2, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так згідно ст. 12 КК України суспільне небезпечне діяння за ч 2 ст. 186 КК України, відноситься до категорії тяжких злочінів, але тяжких наслідків від дії ОСОБА_2 не настало.
ОСОБА_2 вину визнав повністю, характеризується, з місця проживання позитивно, з місця навчання посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не потягувався, скоїв суспільне небезпечне діяння в неповнолітньому віці. Його мама завірила суд що може контролювати поведінку сина. Тому суд вважає можливим передати неповнолітнього на виховання його матері.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. 7-3 КПК України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу №1-130 відносно м/л ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Кіровограда, українця, гр.-на України, учня СШ №31 9-Г кл., який скоїв суспільне небезпечне діяння передбачене ч 2 ст 186 КК України - закрити, з застосування примусових заходів виховного характеру. У вигляді передачі на виховання ОСОБА_2 його матері ОСОБА_9.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду на протязі 7 днів через суд першої інстанції.
Суддя підпис Ю.О. Солопов
Згідно з оригіналом
Суддя Кіровського районного суду
М. Кіровограда Ю.О.Солопов