Справа № 2-а-801/2011р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 березня  2011 року                                                                                           м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Пашкевич Р.В., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення невиплаченої соціальної допомоги як дитині  війни,

в с т а н о в  и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни, мотивуючи тим, що вона  є дитиною війни і має право на пільги, передбачені  Законом України „Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, проте у 2010 році дана надбавка в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  не виплачувалась.

У поданій заяві  позивач  просить розглянути справу у її  відсутності.

Представнику відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Куделюк Л.О. була вручена копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів, про що свідчить наявна в матеріалах розписка представника відповідача.

Представником відповідача установлений термін  письмові заперечення на позов не були подані.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Ізяславського районного суду від 21.02.2011 року, адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення невиплаченої соціальної допомоги як дитині  війни в частині стягнення щомісячної недоплати за період з 01.08.2010 року по 17.08.2010 року була залишена без розгляду.

Відповідно до посвідчення, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є дитиною війни. На підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 року, позивач має право на доплату до пенсії у розмірі 30   відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця, яка відповідачем йому не виплачувалась за період часу з серпня 2010 року по січень 2011 року.

Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі позивачу підвищення пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.08.2010 року по 31.01.2010 рік –49 гр. 80 к.  

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2  ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії "дітям війни", встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно ч. 1 ст. 6  вказаного Закону, в редакції від 19 грудня 2006 року, "дітям війни пенсії підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком". Згідно зі ст. 7 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 8.11.05 року у справі «Кечко проти України»(заява № 63134/00), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення, суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

             Розмір мінімальної пенсії за віком передбачено ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який згідно з ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»складав у 2010 році: з 01 квітня 2010 року –706 грн., з 01 липня 2010 року –709 грн., з 01 жовтня 2010 року –723 грн., з 01 грудня 2010 року –734 грн.,  а відповідно до ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»- у 2011 році: з 01 січня 2011 року –750 грн., з 01 квітня 2011 року –764 грн., з 01 жовтня 2011 року –784 грн., з 01 грудня 2011 року –800 грн.

Згідно ст.70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”,  Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма закону передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно його дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням   ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

             При цьому суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”за період часу з 18 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року включно з урахуванням виплачених сум.  

              На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 22, 46, 55, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, ст. ст. 9, 14, 86, 122, 158, 160, 163, 183-2, 186 КАС України, суд -

п о с т а н  о в и в:

Позов задовольнити.

           Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 18 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року.

             Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 16, Хмельницької області)  нарахувати та виплатити для ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 18.08.2010 року по  31.01.2011 рік з урахування раніше виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  3 (три) грн. 40 коп. у повернення сплаченого судового збору.            

          Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з  моменту отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя