Справа № 2А-718 2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2009 року Гірницький районний суд м. Макіївки, Донецкой області у складі головуючого судді Стасєєвої Г.М.
при секретарі Панічкиної М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманої суми щомісячної виплати на дитину, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.01 2005 року по 31.12. 2005 року та з 01.01. 2007 року по 28.02. 2009 року в розмірі 7747грн. 20 коп.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманої суми щомісячної виплати на дитину, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.01 2005 року по 31.12. 2005 року та з 01.01. 2007 року по 28.02. 2009 року в розмірі 7747грн. 20 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 1993 році у нього народився син ОСОБА_3, який має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 01.09. 2004 року на підставі особисто поданої ним заяви син отримує компенсаційні виплати. З наданої управлінням праці та соціального захисту населення довідки вбачається, що йому щомісячно на дитину сплачувалась з 01.09. 2004 року по 30.04. 2007 року у розмірі 3грн. 30 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26. 07. 19996 року № 836; з 01.05. 2007 року по теперішній час у розмірі 16грн. 50 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.04. 2007 року №649.
Не сплачуючи на його дитину виплати, виходячи з розміру заробітної плати, передбаченими п.п. 6, 8 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач порушив його права.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в виплаті заборгованості щомісячної виплати на дитину, встановлених ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01. 2005 року по 31.12.2005 року та з 01..01. 2007 року по 28.02. 2009 року. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів держбюджету на його користь недоплачену щомісячну виплату на дитину ОСОБА_3, 1993 року народження за період з 01.01. 2005 року по 31.12.2005 року та з 01..01. 2007 року по 28.02. 2009 року 7746грн. 20 коп.
Представник відповідача, діючий на підставі довіреності ОСОБА_2, позов не визнала та пояснила, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії 2-гатегорії, у зв»язку з чим, згідно до ст.. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28. 02. 1991 року №796-Х11 має право на щомісячні компенсаційні виплати на дитину шкільного віку у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати. Згідно порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов»язаних із соціальним захистом громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою KM України №936 від 20.09. 2005 року призначення громадянину компенсацій та пільг проводиться з дня подачі ними заяви. Від ОСОБА_1 заява про виплату компенсації на дитину ОСОБА_3, 1993 року народження була подана 01.09. 2004 року. Право на одержання компенсації на дитину в УПСЗН позивач набув з 01.09. 2004 року. ОСОБА_1 отримує щомісячну компенсаційну виплату на дитину у розмірах: з 01.01. 2005 року по 30.04. 2007 року - 3грн. 30 коп. згідно постанови KM України №836 та з 01.01. 2007 року по 28.02. 2009 року - 16грн. 50 коп., згідно постанови KM України №649 від 20.04. 2007 року «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Оскільки законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат передбачених законом України «Про статус та соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи» а також те, що позивач отримав зазначені виплати відповідно до постанов №836, 649 вважає, що вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і тому просила у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області діючий по довіреності №14/2с від 29.12. 2008 року ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, надав заяву з проханням справу розглянути у його відсутність.. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, які є в справі, судом встановлено наступне:
Позивач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8) і є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має 2 категорію (а.с.7)
Згідно посвідчення серія НОМЕР_1 виданого 10 травня 1993 року ОСОБА_3 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (а.с.7)
Заяву про призначення допомоги на дитину позивач вперше подав01.09. 2004 року.
Згідно довідки відповідача, відповідачу сплачувалася щомісячна грошова допомога за сина ОСОБА_3 з 01.01. 2005 року по 01.12 2005 року сплачено 39грн. 60 коп. по 3грн. 30 коп. щомісячно: з 01.01. 2007року по 01.12. 2007 року сплачено 145грн. 20 коп.: з 01.01. 2008 по ку по 01.12. 2008 року - 198 грн., з 01.01. 2009 року по 01.03. 2009 року 33 грн. всього сплачено 415 грн. 80 коп. по 3грн. 30 коп. щомісячно, всього загальна сума сплаченої грошової допомоги складає 415 грн. 80 коп.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 ст. 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім»ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами 1 або 2 групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати передбаченої п.6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні..
Відповідач сплачував позивачеві передбачену п.8 частини 1 ст. 30 Закону щомісячну виплату, але у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.07. 1996 року №836 « Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 2005року по 2007 рік.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврятування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
При виплаті позивачеві щомісячних сум, передбачених ст.. 30 Закону, відповідачем не були враховані вказані положення Конституції України, та вимоги п.8 ч.1 ст. 30 Закону, відповідно до яких сплаті за виниклих правовідносин підлягала щомісячна мінімальна заробітна плата й будь-який інший розмір щомісячної виплати на дітей Законом не встановлювався.
Відповідно до Закону України від 20.12. 2005 року № 3235-1У «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію п.8 ч.1 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України від 19.12. 2006 року № 489-У «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію п.8 ч.! ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Рішенням Конституційного Суду №6-рп/2007 року від 09.07. 2007 року положення пункту 8 ст. 30 ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 ч.1 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно ст..8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції - є нормами прямої дії.
Частиною 2 ст. 8 КАС України передбачено, що принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справи «Проніна проти України», «Кечко проти України».
Відповідно до принципу верховенства права та законності - суд, при вирішенні справи користується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як роз»яснено постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від
01.11. 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь - якого державного чи іншого органу(акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України). Підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону.
Відповідно ст.. 16 Конституції України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов»язком держави. Відповідно ст.. 22 Конституції України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об»єму існуючих прав та свобод.
Відповідно до ст.. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврятування, їхні посадові і службові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу..
Відповідно до ст.. 83 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01 січня 2005 року у розмірі 262 грн. на місяць; з 01.04. 2005 року - 290грн. на місяць; з 01.09. 2005 року -332грн.;
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з 01.01. 2007 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати 400 грн., на місяць, з 01.04. 2007 року -420грн. на місяць, з 01.07. 2007 року - 440 грн. на місяць, з 01.10. 2007 року - 460 грн. на місяць.
Відповідно до ст.. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» встановлений розмір мінімальної заробітної плати з 01.01. 2008 року - 515грн. на місяць, з 01.04. 2008 року -525грн. на місяць, з 01.10. 2008 року - 545 грн. на місяць, з 01.12. 2008 року - 605 грн. на місяць.
Відповідно до ст.. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01. 2009 року становить 605 грн. на місяць.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача недоотримані суми, які передбачені дітям п.8 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи» з часу подання заяви позивачем про призначення допомоги на дитину з 01. 01. 2005 року по
31.12. 2005 року та, з 01.01. 2007 року по 28.02. 2009 року в сумі 7746 грн. 20 коп. з розрахунку: мінімальна заробітна плата з 01.-1. 2005 року по 01.04. 2005 року - 262 грн., нараховано січень - 262/2= 131 грн. сплачено 3грн. 30 коп. недоплата складає 127 грн. 70 коп.: лютий - 262/2 = 131грн., сплачено 3грн. 30 коп. недоплата складає 127 грн. 70 коп.: Березень - 262/2= 131 грн., сплачено 3грн. 30 коп. недоплата 127грн. 70 коп.
З 01.04. 2005 року по 01.09. 2005 року мінімальна заробітна плата - 290 грн.
За квітень 290/2= 145 грн. сплачено 3 грн. 30 коп. недоплата складає 141грн. 70 коп.
За травень 2005 року 290/2=145 грн., сплачено 3грн. 30 коп. недоплата складає 141грн. 70 коп.
За червень 2005 року 290/2= 145грн., сплачено 3 грн. 30 коп., недоплата складає 141 грн. 70 коп..
За липень 2005 року 290/2-145грн., сплачено 3грн. 30 коп., недоплата складає 141 грн. 70 коп. За серпень 2005 року 290/2=145грн., сплачено 3грн.30коп., недоплата складає 141 грн. 70 коп..
З 01.09. 2005 року по 01.01. 2006 року мінімальна заробітна палат 332 грн. За вересень 2005 року 332грн./2=166грн., сплачено 3грн 30коп., недоплата складає 162грн. 70 коп.
За жовтень -332/2=166грн., сплачено 3грн. 30 коп., недоплата складає 162 грн. 70 коп. За листопад 332/2=166грн., сплачено 3грн. 30 коп. недоплата складає 162грн. 70 коп. За грудень 2005 року 332/2=166грн. сплачено 3грн. 30 коп., недоплата складає 162 грн. 70 коп., всього за 2005 рік недоплата складає 1742грн. 40 коп.
З 01.01. 2007 року по 01.04. 2007 року мінімальна заробітна палата складала 400 грн.: з 01.04. 2007 року по 01.07. 2007 року - 420 грн., з 01.07. 2007 року по 01.10. 2007 року - 440 грн. та 01.10 2007 року по 01.01. 2008 року 460 грн.
За січень 2007 року 400/2=200 грн., сплачено 3грн. 30 коп., недоплата - 196грн. 70 коп. За лютий -440/2=200грн., сплачено 3, 30грн., недоплата складала 196грн. За березень 400грн./2=200грн., сплачено 3, 30грн., недоплата - 196 грн. За квітень -420грн./2= 210грн., сплачено 3, 30грн., недоплата складає - 206грн. 70коп. За травень - 420грн./2= 210грн., сплачено 16грн. 50коп., недоплата складає 193грн. 50коп. За червень 420грн./2=210 грн., сплачено 16, 50грн., недоплата складає 193грн. 50 коп. За липень 440грн./2 =220грн., сплачено 16, 50грн., недоплата складає 203грн. 50 коп. За серпень 440грн./2= 220грн., сплачено 16, 50 грн., недоплата складає 203грн. 50 коп. За вересень 440грн./2= 220грн., сплачено 16, 50 грн., недоплата складає 203грн. 50 коп. За жовтень 460грн./2= 230грн., сплачено 16грн. 50 коп., недоплата складає 213грн. 50коп.. За листопад 460грн./2= 230грн., сплачено 16грн. 50 коп., недоплата складає 213грн.50коп. За грудень 460грн./2= 230грн., сплачено 16грн. 50 коп., недоплата складає 213грн.50коп. Всього за 2007 рік недоплата складає 2434грн. 80 коп.
З 01.01. 2008 року по 01.04. 2008 року мінімальна заробітна плата складала 515грн. щомісячно, з 01.04. 2008 року по 01.09. 2008 року - 525 грн. щомісячно, з 01.10.2008 року по 01.12. 2008 року -545грн. щомісячно, з 01. 12. 2008 року по 01.01. 2009 року - 605 грн. щомісячно.
За січень 2008 року 515грн/2=257, 50грн., сплачено 16, 50 грн., недоплата склала 241грн. За лютий 2008року -515грн/2=257, 50грн., сплачено 16, 50 грн., недоплата склала 241грн. За березень 515грн/2=257, 50грн., сплачено 16, 50 грн., недоплата склала 241грн. За квітень 2008 року 525грн./2= 262грн.50коп., сплачено 16грн.50 коп. недоплата - 246грн.. За травень 2008 року 525грн./2= 262грн.50коп., сплачено 16грн.50 коп. недоплата - 246грн.. За червень 2008 року 525грн./2= 262грн.50коп., сплачено 16грн.50 коп. недоплата - 246грн.. За вересень 2008 року 525грн./2= 262грн.50коп., сплачено 16грн.50 коп. недоплата - 246грн.. За жовтень 2008 року 545грн./2= 272грн. 50 коп. сплачено 16грн. 50 коп. недоплата складає 256грн..
За листопад545грн./2= 272грн. 50 коп. сплачено 16грн. 50 коп. недоплата складає 256грн.. За грудень 2008 року 605грн./2= 302грн., сплачено 16грн. 50 коп., недоплата складає 286грн., Всього за 2008 рік недоплата складає 2997грн.
З 01.01. 2009 року по 01.04. 2009 року мінімальна заробітна плата складає 605грн. щомісяця. За січень 2009 року 605грн./2=302грн. 50коп., сплачено 16грн. 50 коп., недоплата 286грн. За лютий 2009 року 605грн./2=302грн. 50коп., сплачено 16грн. 50 коп., недоплата 286грн. Недоплата з 01.01. 2009 року по 28 люте 2009 року складає 572 грн.
Суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 на дитину за 2005 рік, 2007 рік, 2008 рік та по 28 люте 2009 року необхідно визнати неправомірними. Суд вважає, що даних правовідносин не має підстав застосовувати строк позовної давності.
На підставі вищевикладеного, ст.. 30 Закону України ««Про статус та соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. ст. 16 22 Конституції України, та керуючись ст. 8, 10, 11, 14, 15, 23, 69-71, 79, 86, 87, 98, 104, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманої суми щомісячної виплати на дитину, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.01 2005 року по 31.12. 2005 року та з 01.01. 2007 року по 28.02. 2009 року - задовольнити
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 щомісячної виплати на дитину за 2005 рік, 2007 рік, 2008 рік та по 28 люте 2009 року.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну виплату на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2005 рік, 2007 рік, 2008 рік, з 01.01. 2009 року по 28.02. 2009 року в сумі 7746 грн. 20 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького окружного адміністративного суду через Гірницький районний суд міста Макіївки, Донецької області шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.