Справа № 8-1/11

                                                                У Х В А Л А        

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року   Білогірський  районний суд Автономної Республіки Крим у  складі:

                       головуючого                -                       судді     Соколовського І.С.,

                     при секретарі               -                                     Качкаєвій М.І.,

                       за участю представника заявника     -             Лєвікова О.В.,    

                       представника заявника                       -             Прокопця І.С.,  

                       позивача -                                             -             ОСОБА_3,

                       представника позивача                       -             ОСОБА_4,

                       прокурора                                             -             Бєкірова Е.Ф.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську заяви Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, Білогірської районної державної лікарні ветеринарної медицини, Головного управління ветеринарної медицини в АР Крим про перегляд рішення за нововиявленними обставинами та скасування рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 червня 2010 року по цивільній справі №2-66\10,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням  Білогірського районного суду АР Крим від 10 червня 2010 року позов ОСОБА_3 до Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, треті особи: Головне Управління ветеринарної медицини в АР Крим, Білогірська районна державна лікарня ветеринарної медицини в АР Крим, Міністерство труда та соціальної політики України, Державний комітет України по промисловій безпеки охорони труда та гірничному нагляду, Науково –дослідний інститут лабораторії діагностики ветсанекспертизи, Державний комітет ветеринарної медицини, про визнання наказу щодо зміни умов праці незаконним та про його скасування, поновленні на роботі, стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди було задоволено частково. Визнано наказ голови ліквідаційної комісії № 31 від 01.07.2009 року «Про перевід ОСОБА_3»незаконним та його скасовано. Поновлено ОСОБА_3 на посаді  директора –лікаря –бактеріолога  Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини. Стягнуто з Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 18 469, 59 грн.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 10 листопада 2010 року зазначене рішення було залишено без змін.       

Білогірська районна державна лабораторія ветеринарної медицини, Білогірська районна державна лікарня  ветеринарної медицини, Головне управління ветеринарної медицини в АР Крим звернулися до суду з заявами про перегляд рішення Білогірського районного суду АР Крим № 2-66/10 від 10 червня 2010 року за нововиявленими обставинами. Вимоги мотивовані тим, що суд при ухваленні зазначеного рішення і при  визначенні суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходив з розрахунку наданого позивачкою, при цьому заливши поза увагою роз’яснення постанов Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду трудових спорів», № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», а також положення порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.  На час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не було відомо  з чиєї вини  позивачка з лютого по червень 2009 року не отримувала заробітної плати, що на думку заявників є істотною обставиною для визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі № 2-66/10. Нововиявлені обставини заявники пов’язують з тим, що ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 січня 2011 року було залишено без змін рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 04 листопада 2010 року, яким було встановлено,  що заробітна плата ОСОБА_3 в лютому –червні 2009 року не виплачувалася саме з її вини.

Представник Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини та Білогірської районної державної лікарні ветеринарної медицини  в судовому засіданні заяви підтримав у повному обсязі.

Представник Головного управління ветеринарної медицини в АР Крим у судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

ОСОБА_3, її представник ОСОБА_4 та прокурор Бєкіров Е.Ф. проти задоволення заяв заперечували, просили відмовити у перегляді рішення від 10.06.2010 р. за нововиявленими обставинами.

Заслухавши сторін, розглянувши та проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про залишення заяв без задоволення за наступними підставами.

За принципами змагальності і диспозитивності цивільного процесу, які  встановлені ст.ст.  10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, а також визначити коло доказів в обґрунтування своєї правової позиції.           

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення у зв’язку з  нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.  

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 5 постанови № 1  від 27.02.1981 року «Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» (з подальшими змінами), як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення  для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нові обставини, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, а також обставини, на які посилається особа, що брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 15 ЦПК України (1963р.), ст. 10 ЦПК України (2004р.).

Посилання заявників зводяться до того, що  сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 є необґрунтованою та такою, що суперечить порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995  року № 100. Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 04.11.10, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду АР Крим від 19 січня 2011 року було встановлено, що заробітна плата ОСОБА_3  в лютому –червні 2009 році не виплачувалася з її вини, що і було заявниками віднесено до нововиявлених обставин.

Але, як убачається з описової часини ухвали апеляційного суду АР Крим від 10 листопада 2010 року заявники по зазначеній справі посилались на необґрунтованість визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_3, а також зазначали про те, що ОСОБА_3 жодного дня не виходила на роботу після переведення, у зв’язку з чим у неї немає заробітку для визначення середнього заробітку (а.с. 340-341 цивільна справа 2-66/2010).    

     Положення  ст. 361 ЦПК України встановлюють  вичерпний перелік підстав перегляду судових рішень у зв’язку  з нововиявленими  обставинами, які  не передбачають  їх  перегляд у разі лише  не  згоди  з будь-якими  обставинами,  вже визначеними  судом.

Судом апеляційної інстанції в ухвалі від 10 листопада 2010 року була надана оцінка твердженням  заявників. Колегією суддів було зазначено, що за правилами ст. 235 КЗпП України при поновлені на попередній роботі у разі незаконного переведення на іншу роботу орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про видачу працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу; застосування цієї норми є обов’язковим незалежно від того, коли працівник припинив роботу і коли він отримав  заробітну плату.

Також були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції твердження заявників щодо правильності розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зокрема    з урахуванням  посилань апелянтів на висновки суду за іншою справою. Це свідчить про те, що заявники нововиявлених обставин суду не надали, всі ці факти були відомі як сторонам по справі, так суду.

    Виходячи з наведеного, викладене свідчить про безпідставність вимог заявників    через невідповідність їх закону, оскільки вони ґрунтуються на неправильному розумінні нововиявлених обставин, а тому заяви про перегляд рішення Білогірського районного суду АР Крим №2-66/10 від 10.06.2010 року за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення у повному обсязі.  

       На  підставі  викладеного, керуючись  361-366  ЦПК України, суд, -  

                                                                У Х В А Л И В:

   Відмовити в задоволенні заяв Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, Білогірської районної державної лікарні ветеринарної медицини, Головного управління ветеринарної медицини в АР Крим про перегляд рішення за нововиявленними обставинами та скасування рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 червня 2010 року по цивільній справі №2-66\10 за позовом ОСОБА_3 до Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, треті особи – Головне управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, Білогірська районна державна лікарня ветеринарної медицини, Міністерство праці та соціальної політики України, Державний комітет України по промисловій безпеки охорони руда та гірничому нагляду, Науково –дослідний інститут лабораторії діагностики ветсанекспертизи, Державний комітет  ветеринарної медицини, про визнання наказу щодо зміни умов праці незаконними та про  його скасування, поновленні на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

   Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим протягом п`яти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, - протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

       Суддя: