Справа №11-347/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Янголь

Категорія -  Справи  в порядку виконання судових рішень  у кримінальних справах Доповідач - Забара

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Забари І. К.,

суддів -  Олійника  В. Б.,  Сахнюка  В. Г.,

з участю прокурора -  Ворфоломеєвої Н.П.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 6 квітня 2011 року,  якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, засудженого 03.03.2010 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

направлено для відбування покарання, призначеного вироком Сумського районного суду Сумської області від 3 березня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Сумського районного суду Сумської області від 03.03.2010 року ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

2 березня 2011 року інспектором Зарічного РП Сумського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції було внесено подання до Зарічного районного суду Сумської області для вирішення питання про направлення засудженого для відбування призначеного покарання, мотивуючи його тим, що в період іспитового строку ОСОБА_3 не виконав покладені на нього судом обов’язки, а саме 15.06.2010 року та 07.09.2010 року не з’явився для реєстрації без поважних причин, також відносно нього були складені адміністративні протоколи, а саме 26.06.2010 року за ч.1 ст.130 КУпАП, 29.06.2010 року за ч.2 ст.130 КУпАП, 02.07.2010 року за ч.3 ст.130 КУпАП, 05.11.2010 року за ст.173 КУпАП, змінив місце проживання, не повідомивши про це Зарічний РП СМВ КВІ, про що 01.03.2011 року у ОСОБА_3 було відібрано пояснення.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 06.04.2011 року було скасовано звільнення від відбування покарання та направлено ОСОБА_3 для відбування покарання, призначеного вироком Сумського районного суду Сумської області від 3 березня 2010 року.

В поданій апеляції адвокат ОСОБА_1, вказуючи, що судом не в повній мірі були враховані обставини справи та характеристика особи засудженого, просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. При цьому мотивує свої вимоги тим, що ОСОБА_3 на реєстрацію 15.06.2010 року не з’явився, оскільки перебував на лікуванні разом з сином в Сумській міській клінічній лікарні; не з’явився 07.09.2010 року, оскільки відбував стягнення за адміністративне правопорушення; стягнення за адміністративні правопорушення до нього вже були застосовані, в скоєному розкаюється; вказує, що ОСОБА_3 фактично проживав за місцем реєстрації в АДРЕСА_1; крім того, судом не враховано те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, має на утриманні дружину та неповнолітнього сина, позитивно характеризується приватним підприємцем ОСОБА_4, у якого проходив стажування, бажає стати на шлях виправлення.

Вислухавши доповідь судді, захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляції, думку прокурора про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.2, 3 ст.166 КВК України,  якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягло за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням засудженого для відбування призначеного покарання. Невиконанням обов’язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов’язків, які було покладено на нього судом.

Згідно ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 вироком Сумського районного суду Сумської області від 03.03.2010 року визнаний винним і засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Згідно з матеріалами особової справи, ОСОБА_3 24.03.2010 року був поставлений на облік Зарічного РП Сумського міського відділу КВІ, а 01.04.2010 року був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням та з постановою від 01.04.2010 року про встановлення днів явки на реєстрацію.  

Незважаючи на це, ОСОБА_3 15.06.2010 року та 07.09.2010 року не прибув на реєстраційну відмітку без поважних причин, за що 20.07.2010 року 21.09.2010 року отримував застереження у виді письмового попередження. Крім того, постановою Зарічного районного суду м. Суми від 23.07.2010 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту на строк 7 діб, постановою Зарічного районного суду м. Суми від 09.09.2010 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту на строк одинадцять діб, постановою Зарічного районного суду м. Суми від 01.10.2010 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, а провадження по справі закрито, постановою заступника начальника Зарічного РВ СМУ ГУ УМВС України в Сумській області від 05.11.2010 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на суму 102 грн.

Дослідивши у судовому засіданні докази по справі, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що така поведінка засудженого свідчить про небажання ОСОБА_3 стати на шлях виправлення, в зв’язку з чим суд задовольнив подання кримінально-виконавчої інспекції.   

Доводи апеляції адвоката ОСОБА_1 про те, що на реєстрацію 15.06.2010 року ОСОБА_3 не з’явився з поважних причин, оскільки перебував на лікуванні разом з сином в Сумській міській клінічній лікарні, колегією суддів не можуть бути взяті до уваги, оскільки останній не був позбавлений можливості попередити КВІ про поважність причини неявки та вчасно подати документи, які б це підтверджували.

Посилання адвоката ОСОБА_1 на ту обставину, що стягнення ОСОБА_3 були виконані, є необґрунтованими, оскільки вчинення засудженим тричі протягом року правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, а також правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, вказує на систематичність вчинення ОСОБА_3 правопорушень, що потягло за собою адміністративні стягнення, і свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

Доводи адвоката про те, що ОСОБА_3 не змінював місця проживання спростовуються особистими поясненнями ОСОБА_3 від  01.03.2011 року (а.с.26) та поясненнями, наданими ним в судовому засіданні, де він вказав, що місце проживання дійсно змінив, переїхав за місцем прописки, про те, що повинен був повідомити цю обставину КВІ не знав, а якщо про це і попереджали, то не звернув уваги.   

Посилання адвоката на те, що суд не врахував всі обставини, які характеризують особу, колегією суддів не можуть бути взяті до уваги, оскільки суд приймаючи  законне рішення про направлення ОСОБА_3 для відбування призначеного вироком Сумського районного суду Сумської області від 03.03.2010 року покарання, врахував всі обставини, з якими закон пов’язує необхідність скасування звільнення від відбування покарання.

За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.362,365,366,377, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 6 квітня 2011 року відносно ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання та направлення для відбування покарання, призначеного вироком Сумського районного суду Сумської області від 03.03.2010 року, залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 – без задоволення.

СУДДІ:

Забара І. К.        Олійник В. Б.         Сахнюк В. Г.