Справа № 11-217/11 05.04.2011 05.04.2011 10.06.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 - 217 2011 року.
Категорія: ч. 1 ст. 115 України.
Головуючий у першій інстанції: Царюк Л.М.
Доповідач апеляційного суду: Ржепецький О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Ржепецького О.П.
Суддів Івченко О.М., Чернявського А.С.
За участю:
Прокурора Гаврилко О.О.
Потерпілої ОСОБА_3
та її представника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 січня 2011 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Врадіївка Миколаївської області, не судимий,
Засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на дев’ять років; за ч. 3 ст. 357 КК України до обмеження волі на один рік. На підставі ст.. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів призначено, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на дев’ять років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 4613 гривень та 10 копійок; на користь Жовтневої центральної районної лікарні Миколаївської області – 1358 гривень та 66 копійок.
ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 18 серпня 2010 року, після 19 години, за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1, умисно позбавив життя ОСОБА_6 Після цього викрав у ОСОБА_6 паспорт громадянина України.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду змінити. На його думку, суд дослідженим доказам дав не вірну оцінку, а тому помилково кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України. Вважає, висновок судово – медичної експертизи та покази свідка ОСОБА_7 свідчать про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. посилається також на те, що суд не врахував в достатній мірі його розкаяння, наявність на утримання мами та неповнолітньої дитини, стан здоров’я, а тому призначив занадто суворе покарання.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_5, який просив задовольнити апеляцію, потерпілу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, які просили відмовити в задоволенні апеляції, думку прокурора про законність вироку та відсутність підстав до задоволення апеляції, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляції.
Судом першої інстанції повно досліджені докази по справі і їм дана належна оцінка.
Так, засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні обвинувачення визнав повністю і пояснював, що 18 серпня 2010 року після 19 години знаходився у будинку за місцем проживання з ОСОБА_6 На грунті неприязних відносин, які виникли із – за поведінки потерпілого, наніс удари обухом сокири в область його голови. Після того. як потерпілий перестав подавати ознаки життя, виїхав з місця проживання та переховувався.
Вказані пояснення засудженого ОСОБА_5 підтверджуються висновком судово – медичної експертизи № 386 від 14.10.2010 року про те, що на трупі ОСОБА_6 виявлено в області голови та потилиці три рани. Смерть його настала внаслідок відкритої черепно – мозкової травми, що супроводжувалась забиттям головного мозку, переломом основи черепа.
Свідок ОСОБА_7 пояснювала суду, що18 серпня 2010 року за місцем проживання виявила потерпілого, який подавав ознаки життя та був доставлений до лікарні.
За даними встановленими в ході розслідування та у судовому засіданні ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Даючи оцінку цьому факту та мотивуючи наявність у засудженого прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, суд послався на висновок судово – медичної експертизи щодо локалізації, характеру та механізму утворення тілесних ушкоджень, знаряддя їх спричинення та причин припинення засудженим злочинних дій.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи, як вони встановлені судом, та не заперечуються засудженим.
Таким чином, судом дії засудженого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, а тому апеляція в цій частині є необґрунтованою.
Обвинувачення за ч. 3 ст. 357 КПК України в апеляції не заперечується.
Обираючи покарання суд врахував пом’якшуючі обставини, в тому числі і ті, на які засуджений посилається в апеляції. Але судом було враховано і те, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин в стані алкогольного сп’яніння, що обтяжує покарання.
Таким чином, призначене засудженому покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 січня 2011 року, у відношенні ОСОБА_5, залишити без зміни.
Головуючий: Судді: