Справа № 2-214/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року Євпаторійський міський суд АР Крим  у складі:

                                   головуючого судді              – Шилової О.М.   

                                           при секретарі               – Волошиній К.А.   

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення ідеальної частки померлого, та визнання права власності в порядку спадкування по закону на визначену судом частку спадкодавця в праві на земельну ділянку,   

 В С Т А Н О В И В :

        ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення ідеальної частки померлого, та визнання право власності в порядку спадкування по закону на визначену судом частку спадкодавця в праві на земельну ділянку.

        Свої вимоги мотивує тим, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 37/100 часток АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий № 0110900000:01:033:0029 під вищевказаним домоволодінням. Крім неї співвласниками вказаного домоволодіння є відповідачі ОСОБА_2, та ОСОБА_3 У зв’язку з тим, що в державному акті частки співвласників не були вказані, в неї виникли труднощі при прийнятті спадщини після смерті чоловіка на земельну ділянку на якій розташовано вищевказане домоволодіння. В даному випадку в неї виникло в порядку спадкування за заповітом як на 37/100 частки АДРЕСА_1, так і на право спільної власності на земельну ділянку площею 0,0339 га. Після смерті  власника Державний акт на частку на її ім’я  не може бути виданий.  У зв’язку з чим просить визначити ідеальну частку померлого та інших співвласників земельної ділянки площею 0,0339 га. кадастровий № 0110900000:01:033:0029 розташованої по АДРЕСА_1, та визнати за нею право власності в порядку спадкування по закону на визначену судом частку спадкодавця в праві на земельну ділянку.

        В судовому засіданні позивачка та її представники ОСОБА_5 діючий на підставі довіреності від 22.12.2010р. та ОСОБА_6 діюча на підставі довіреності від 04.10.2010р. уточнили позовні вимоги, та просили  виділити їй Ѕ частку в земельній ділянці розташованої по АДРЕСА_1, площею 0,0339 га. кадастровий № 0110900000:01:033:0029, та визнати за нею право власності на 169,5 кв.м., т.к. їй належить більша частка домоволодіння, а відповідачу ОСОБА_2 менша, він розширив своє домоволодіння тільки недавно.

        Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, просили позов задовольнити та виділити позивачці в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_4 1/3 частку земельної ділянки, тобто 113 кв.м.,та пояснили, що рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 25.05.2010р. йому було виділено в цілому належну йому 1/3 частку в земельній ділянці, що розташованій за адресою АДРЕСА_1, площею 0, 0339  га, яка складає 113 кв.м. включаючи площу, зайняту під будівлями, та встановлено земельний сервітут на земельну ділянку площею 1 кв.м., для технічного обслуговування стіни житлового будинку літ. «И»на земельній ділянці з боку співвласника ОСОБА_1 Його право спільної власності на земельну ділянку було припинено. А решту земельної ділянки було залишено у спільній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Під час розгляду даної справи ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні проти виділу в натурі частки ОСОБА_2 не заперечували.

        Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти розподілу земельної ділянки по 1/3 частки кожному із співвласників тобто всім по 113 кв.м.

        Вислухавши  доводи  учасників  процесу,  перевіривши  матеріали  справи, суд  вважає,  що   позивні вимоги  підлягають  частковому задоволенню, з  наступних  підстав.

        З матеріалів справи встановлено, що сторони є співвласниками АДРЕСА_1.

        Позивачці належить 37/100 часток АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину ( а.с.8), ОСОБА_2 належить 43/100 частки вказаного домоволодіння, що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно (а.с.42), ОСОБА_3  належить  20/100 часток, зазначеного домоволодіння що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно (а.с.27).   

        Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,0339 га.  

        Зазначена земельна ділянка передана ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8  в сумісну власність на підставі  рішення  Євпаторійської міської Ради від 28.04.2004 р. №24-20/409, про що виданий державний акт серії КМ № 047151 від 03.03.2005р.(а.с.9) .

        Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується  свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25.10.2007р. ( а.с.7).

        Спадкоємницею після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с.8).   

        Частка земельної ділянки, яка належала ОСОБА_8 залишилися не успадкованою. Державним нотаріусом надана відмова в оформленні права власності на цю частку за спадкоємицею за заповітом (а.с.6), мотивована тим, що  нотаріус може видати свідоцтво про право на спадкоємство згідно із законом або по заповіту після смерті одного з учасників загальної сумісної власності тільки після виділення або визначення частки померлого в загальному майні.  

        Згідно з п. 22-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 10.03.2010 р.       Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», відповідно до статей 1225 Цивільного кодексу України і ст. 131 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.   

        Зазначена земельна ділянка належала  ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві сумісної власності на підставі державного акту  на землю, тобто відповідно до вимог п. в ч.1 ст. 89 Земельного кодексу України.

        Спільна власність передбачає рівність часток у власності кожного із суб’єктів  власності земельної ділянки. Розмір частки може бути визначений при припиненні сумісної власності, при її заміні  спільною частковою власністю або утворення особистої власності.   

        Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.   

        Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.   

        Поділ земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.   

         Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 25.05.2010р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та виділено йому в цілому належну йому 1/3 частку в земельній ділянці,  що розташована  за адресою: АДРЕСА_1, площею 0, 0339  га, яка складає 113 кв.м. включаючи площу, зайняту під будівлями, та встановлено земельний сервітут на земельну ділянку площею 1 кв.м., для технічного обслуговування стіни житлового будинку літ. «И»на земельній ділянці з боку співвласника ОСОБА_1 Право спільної власності на земельну ділянку ОСОБА_2  припинено. Решту земельної ділянки залишено у спільній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( а.с.15-18).   

          Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 06.10.2010р. рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від25.05.2010р. залишено без змін ( а.с.44-45).

          Встановлений безстроковий та безплатний сервітут на земельну ділянку площею 1 кв.м. не позбавляє власника  земельної ділянки ОСОБА_1 її права власності.

         Таким чином, земельна ділянка, на якій розташована частка домоволодіння, успадкована ОСОБА_1, має перейти у її власність.   

         Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням його цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель і споруд переходить право власності, на якому вони розміщені.   

        Принцип застосування даної статті викладений в п. 10 Ухвали Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкоємство».   

        Згідно з абз. 2 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року  N 7 «Про судову практику у справах про спадкування»правило статті 1225 ЦК про те,  що при переході до спадкоємців  права власності на житловий будинок,  інші будівлі та споруди до них переходить право власності або  право  користування земельною  ділянкою,  на  якій вони розміщені,  і у розмірі,  який необхідний  для  їх  обслуговування,  якщо  інший  її  розмір   не визначений  заповітом,  необхідно  розуміти  так,  що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців,  якщо її було надано в установленому порядку,  в межах,  визначених при наданні, за умови,  що спадкодавець не складав заповіту щодо  розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.   

          Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

          Таким чином, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які є у справі, оцінивши належність, допустимість та  достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивачки в заявлених нею межах, а саме щодо визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1) права власності на 1/3 частку від земельної ділянки площею 0, 0339 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 0110900000:01:033:0029, що складає 113 кв.м. В іншій частині позову відмовити.

         Доводи позивачки, про те, що їй повинна належати Ѕ частка земельної ділянки від площі 0,0339 га, суд не може прийняти до уваги, т.к. вони не засновані на Законі, оскільки спільна власність передбачає рівність часток у власності кожного власника земельної ділянки.

         На підставі ст. ст.3,11-16, 377,1223,1225,1261 Цивільного кодексу України, ст.. ст.. 86,89,126,131 Земельного кодексу  України, керуючись ст. ст.  10, 11, 57-61, 88,209, 212 -215, 218 Цивільного процесуального кодексу  України, суд  

В И Р І Ш И В :

         Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення ідеальної частки померлого, та визнання права власності в порядку спадкування по закону на визначену судом частку спадкодавця в праві на земельну ділянку –задовольнити частково.

         Визначити частку померлого ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0, 0339 га, кадастровий № 0110900000:01:033:0029 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі  1/3 частки що складає 0,0113га.

          Право спільної власності на земельну ділянку за  ОСОБА_4 припинити.   

          Визнати за ОСОБА_1 (в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1) право власності на 1/3 частку земельної ділянки, що складає 0,0113га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0339 га, кадастровий № 0110900000:01:033:0029.

         В іншій частині позову відмовити.

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

         Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2011р.

                     Суддя                                                                                           О.М.Шилова