ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/1998/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С.
при секретаріЛєскіні М.С.
за участю:
представники сторін в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №2а/0470/1998/11 за позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до СПД-ФО ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2011 року Дніпропетровський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті звернувся до адміністративного суду з позовом до СПД-ФО ОСОБА_3, в якому просив стягнути з відповідача до державного бюджету України заборгованість у сумі 1700 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що СПД-ФО ОСОБА_3 було порушено вимоги ЗУ «Про автомобільний транспорт», в результаті чого на нього був накладений адміністративно-господаський штраф у сумі 1700 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Сторони у судове засідання не з`явились, хоча належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення наявні в матеріалах справи.
Тому, у відповідності до ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав. 08.02.2010 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області Зайцевим Н.С. та Зинченко В.В. проведено рейдову перевірку, під час якої було встановлено факт надання відповідачем послуг з перевезення вантажу без оформлення ліцензійної картки на автомобіль Д/Н НОМЕР_1, чим порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Це порушення зафіксовано актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 215003.
01.04.2010 року, на підставі зазначеного акту перевірки, т.в.о. начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області Малий В.В., виніс Постанову № 027160 про застосування фінансових санкцій, якою до СПД-ФО ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 гривень за порушення ним вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт.
Копію Постанови № 027160 про застосування фінансових санкцій відповідач отримав особисто під підпис 01.04.2010 року..
Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
В свою чергу, п. 1 ч. 2 ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт»зазначає, документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 цього Закону, тягне за собою накладення штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 1700 гривень.
Процедура здійснення державного контролю Головавтотрансінспекцією за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567(далі Порядок).
Відповідно до вимог п.п. 12 та 13 цього Порядку, рейдова перевірка додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається територіальним управлянням ГДІАТ у Дніпропетровській області з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.
Згідно з п.п. 20, 21, 23 цього Порядку, при виявленні під час перевірки порушень вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт, складаються акти реагування. На підставі п.п. 26, 27 Порядку, справа про виявлене порушення розглядається керівником органу державного контролю, якими, згідно з п. 3 Порядку є начальник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, або його заступник. Керівник органу державного контролю за наявності підстав виносить постанову про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій.
Згідно з п. 28 Порядку, фінансова санкція, якою є передбачений ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Згідно зі пункту 22 ст. 29 Бюджетного кодексу України, штраф належить до доходів загального фонду Державного бюджету України, і тому сплачується тільки до Державного бюджету України.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню, але позивачем, листом від 04.03.11 за № 379 вих. 11, було повідомлено суд, що відповідач у добровільному порядку сплатив накладений на нього Постановою № 027160 від 01.04.2010 штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтвердив належно завіреною копією платіжного доручення №338 від 22.11.2010 року на суму 1700 гривень.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача накладених фінансових санкцій за порушення ним законодавства про автомобільний транспорт не підлягають задоволенню, оскільки дані фінансові санкції були сплачені відповідачем у добровільному порядку та до подання даного позову до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Дніпропетовського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до СПД-ФО ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя
О.С. Луніна