ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 20/354 | 19.09.06 |
За позовом Державного підприємства «Державна картографічна фабрика»
До Комунального підприємства «Київдорсервіс»
Про стягнення 125,00грн. понесених витрат, 1000,00грн. моральної шкоди
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача Маєвський В.Г.- предст. (дов. від 10.01.2006р.)
Від відповідача не з’явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Київдорсервіс»про стягнення 125,00грн. понесених збитків у вигляді компенсації позивача вимушених особистих витрат керівника позивача, 1000,00грн. моральної шкоди.
Відповідач відзиву на позов не надав, у судове засідання не з’явився.
У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи 24.07.2006р. відкладено.
18.07.2006р. судом одержано додаткові пояснення по справі від позивача.
18.07.2006р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи після 17.08.2006р., у зв’язку з відпусткою юриста відповідача.
18.07.2006р. судом одержано заява від позивача про стягнення з відповідача 31,13грн.-витрат позивача на оплату вартості довідки про включення до ЄДРПОУ відповідача. Крім того, у заяві міститься клопотання про розгляд справи 24.07.2006р. без участі представників позивача.
24.07.2006р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи на кінець серпня, у зв’язку з відпусткою представника відповідача.
У судовому засіданні 24.07.2006р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом не задоволено, оскільки не містить доказів, які обґрунтовують викладені у ньому обставини.
Оскільки позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.2005р. №1996 на підставі якого відбулось блокування автомобіля позивача визнано недійсним Шевченківським районним судом міста Києва, суд прийшов до висновку про необхідність направити запит суду до Київської міської державної адміністрації, з метою одержання копії зазначеного Розпорядження та одержання інформації щодо його чинності. Крім того, суд вважає за необхідне направити запит суду до Шевченківського районного суду міста Києва, з метою одержання копії рішення, яким визнано незаконним Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.2005р. №1996 та одержання інформації щодо того, чи не було зазначене рішення скасовано/змінено в установленому законом порядку.
24.07.2006р., з метою направлення запитів суду, розгляд справи підлягає відкладенню.
04.08.2006р. судом одержано лист від Київської міської державної адміністрації з копією Розпорядження від 28.10.2005р. №1996 «Про заходи щодо впорядкування відстою транспортних засобів на проїзних частинах вулиць м. Києва».
07.08.2006р. судом одержано відповідь на запит суду від Головного управління транспорту, зв’язку та інформатизації, до якої додана копія Розпорядження від 28.10.2005р. №1996 «Про заходи щодо впорядкування відстою транспортних засобів на проїзних частинах вулиць м. Києва»; копія постанови Дарницького районного суду міста Києва від 07.04.2006р. у справі №2а-233/06 за позовом Кримця А.Г. до Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Київдорсервіс»про скасування розпорядження від 28.10.2005р. №1996 «Про заходи щодо впорядкування відстою транспортних засобів на проїзних частинах вулиць м. Києва», скасування наказу КП «Київдорсервіс»№172 від 24.11.2005р. «Про виконання робіт з блокування (розблокування) коліс автомобілів за порушення правил зупинки і стоянки», стягнення суми та відшкодування моральної шкоди; копія постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2006р. у справі №2а-1112/06р за адміністративним позовом Черновецького Леоніда Михайловича до Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним Розпорядження №1996 від 28.10.2005р.
10.08.2006р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи на кінець серпня, оскільки представник відповідача знаходиться у відпустці.
У судовому засіданні 15.08.2006р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом не задоволено, оскільки не містить доказів, які обґрунтовують викладені у ньому обставини.
Оскільки станом на 15.08.2006р. судом не одержано відповіді на запит суду від Шевченківського районного суду міста Києва та з метою направлення запиту до Дарницького районного суду міста Києва, з метою одержання інформації чи набрала законної сили постанова Дарницького районного суду міста Києва від 07.04.2006р. у справі №2а-233/06 за позовом Кримця А.Г. до Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Київдорсервіс»про скасування розпорядження від 28.10.2005р. №1996 «Про заходи щодо впорядкування відстою транспортних засобів на проїзних частинах вулиць м. Києва», скасування наказу КП «Київдорсервіс»№172 від 24.11.2005р. «Про виконання робіт з блокування (розблокування) коліс автомобілів за порушення правил зупинки і стоянки», стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, чи не була зазначена постанова скасована/змінена в установленому законом порядку, розгляд справи 15.08.2006р. відкладено.
29.08.2006р. судом одержано відповідь на запит суду з Шевченківського районного суду міста Києва з копією постанови від 11.04.2006р. у справі №2а-1112/06р. за адміністративним позовом Черновецького Леоніда Михайловича до Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним Розпорядження №1996 від 28.10.2005р..
04.09.2006р. судом одержано повторну відповідь з Шевченківського районного суду міста Києва з копією зазначеної постанови.
Крім того, 04.09.2006р. судом одержано відповідь на запит суду з Дарницького районного суду м. Києва, у якому повідомляється, що цивільна справа №2а-233/06 за позовом Кримця А.Г. до Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Київдорсервіс»скерована до апеляційного суду міста Києва та станом на 28.08.2006р. до Дарницького районного суду м. Києва не повернута.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.02.2006р. по вул. Прорізній, 2 у м. Києві колеса службового автомобіля позивача марки ГАЗ-3110, д/н АВ 0795 АА були заблоковані працівниками відповідача за допомогою спеціальних механічних пристроїв блокування, оскільки автомобіль позивача було припарковано в порушення вимог Правил дорожнього руху в частині зупинки і стоянки.
Актом №008279 від 01.02.2006р., який складений працівником відповідача, підтверджується виконання робіт по блокуванню коліс автомобіля. Як вбачається із зазначеного Акту, вартість виконаних робіт по розблокуванню (блокуванню) складає 125,00грн. Оплата робіт по блокуванню та розблокуванню коліс транспортного засобу проведена позивачем згідно чеку №1611 від 01.02.2006р. Зазначений Акт є додатком №4 до наказу КП «Київдорсервіс»від 24.11.2005р. №172 «Про виконання робіт з блокування (розблокування) коліс автомобілів за порушення Правил зупинки і стоянки».
Позивач вважає, що працівниками відповідача незаконно створено перешкоду у використанні майна позивача. Відповідач не мав права вживати будь-які дії відносно майна позивача, а роботи, виконані працівниками відповідача, позивачем не замовлялись. Крім того, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.2005р. №1996 «Про заходи щодо впорядкування відстою транспортних засобів на проїзних частинах вулиць м. Києва», на підставі якої діяв відповідач, визнано незаконним постановою Шевченківського районного суду м. Києва. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 125,00грн. витрат позивача на оплату робіт по блокуванню та розблокуванню коліс транспортного засобу, 1000,00грн. моральної шкоди, яка була завдана керівнику позивача.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у переважній частині, з огляду на наступне.
Відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, а саме, розміщення автомобіля в зоні дії знаків «Зупинка заборонена»або «Стоянка заборонена» передбачена ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 214, 221 КпАП компетенція розглядати справи про порушення правил зупинки і стоянки покладено виключно на судові органи.
Ніякий інший орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій не наділені повноваженнями щодо притягнення особи до відповідальності за порушення ст. 122 КпАП.
Як вбачається із відповіді відповідача на претензію позивача, блокування коліс автомобіля ГАЗ 3110 д/н АВ 0795 АА було здійснено відповідачем відповідно до Розпорядження КМДА від 28.10.2005р. за №1996, з метою попередження самостійного виїзду, до складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками ДПС, УДАЇ МВС України в м. Києві. Згідно з п. 1 даного розпорядження відповідач визначений оператором по блокуванню (розблоркуванюю) коліс транспортних засобів.
Проте, відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2006р. у справі №2а-1112/06р., яка набрала законної сили з 21.04.2006р. за адміністративним позовом Черновецького Леоніда Михайловича до Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним Розпорядження №1996 від 28.10.2005р., визнано незаконним розпорядження КМДА №1996 від 28.10.2005р. «Про заходи щодо впорядкування відстою транспортних засобів на проїзних частинах вулиць м. Києва», з огляду на те, що жодним законодавчим актом виконавчі органи місцевих рад не наділені повноваженнями щодо притягнення до відповідальності водіїв, які порушили правила дорожнього руху. Встановлення спеціального механічного пристрою блокування на колесо автомобіля призводить до обмеження права власника автомобіля щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном. В порушення вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», розпорядження КМДА №1996 в Київському міському управлінні юстиції не зареєстроване.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи те, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2006р. у справі №2а-1112/06р. набрала законної сили, факти, встановлені у зазначеній постанові, зокрема, факт незаконності розпорядження КМДА №1996 від 28.10.2005р. «Про заходи щодо впорядкування відстою транспортних засобів на проїзних частинах вулиць м. Києва», є обов’язковим для господарського суду, оскільки має значення для вирішення спору по справі №20/354.
Акт державного чи іншого органу, який визнається незаконним у судовому порядку, є незаконним з моменту його прийняття, оскільки був прийнятий в порушенням вимог чинного законодавства. Таким чином, дії працівників відповідача, які здійснені на виконання розпорядження КМДА, визнаного незаконним, є неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1666 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються у повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, витрати позивача у сумі 125,00грн., які понесені внаслідок оплати робіт відповідача по блокуванню та розблокуванню коліс транспортного засобу, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1000,00грн. моральної шкоди, яка була завдана неправомірними діями працівників відповідача керівнику позивача та яка полягає у тому, що керівник позивача був поставлений у принизливе становище у публічному місці.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода визначається, у тому числі, і як припинення ділової репутації юридичної особи.
Критерії для визначення розміру моральної шкоди, що підлягає до стягнення, визначено в ч. 3 зазначеної статті, а саме: характер правопорушення, ступеня вини особи, з врахуванням вимог розумності та справедливості.
Проте, позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду, яка була завдана керівнику позивача Шишко М.У., як фізичній особі, а не позивачу, як юридичній особі, відповідно, зазначена вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що моральну шкоду завдано позивачу, як юридичній особа, а керівник позивача Шишко М. У. не позбавлений права, як фізична особа, звернутись з позовом про відшкодування йому моральної шкоди до суду загальної юрисдикції.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 125,00грн. витрат позивача на оплату робіт відповідача по блокуванню та розблокуванню коліс транспортного засобу
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню 31,13грн.-витрат позивача на оплату довідки про включення до ЄДРПОУ відповідача.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київдорсервіс»(м. Київ, Повітрофлотський проспект, 56, р/р 2600522012372 в Залізничній філії Ват КБ «Хрещатик», МФО 322595, код ЄДРПОУ 32955518) на користь Державного підприємства «Державна картографічна фабрика»(м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, р/р 26008010417800 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 02570457), 125,00грн.- витрат, понесених позивачем на оплату робіт по блокуванню та розблокуванню коліс транспортного засобу, 31,13грн.-інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, 102,00грн.- державного мита, 118,00грн.- витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя | В.В. Палій |