Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1793 / 2007 р. Головуючий у І інстанції :Матяш О.В.
Суддя-доповідач : Краснокутська О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 24 » травня 2007 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
При секретарі: Ткаченко М. О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від «23» січня 2007 року по справі за позовом ЗАТ «Український мобільний зв'язок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку , -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ЗАТ «УМЗ» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги мобільного зв'язку .
У позовній заяві зазначало, що 19 .03. 2005 року між підприємством та ОСОБА_1 було укладено договори про надання послуг мобільного зв'язку № 2147640 та № 2147345. В цей же день було укладені додаткові угоди. Для використання телефону був наданий телефонний номер, а також особистий рахунок № 1.11150235, за яким проводилися розрахунки за надані послуги. ЗАТ „УМЗ" виконало умови договору , абонент не виконав своїх зобов'язань , встановлених договором. ОСОБА_1 з 01.01.2006 року по 23.04.2006 року має заборгованість по платежам за послуги мобільного зв'язку у сумі 205 грн. 42 коп., сума неоплачених зборів ПФУ склала 19 грн 04 коп.
У зв'язку з несплатою рахунків 23.04.2006 року договір з відповідачем був автоматично розірваний.
ЗАТ „УМЗ" просило стягнути з ОСОБА_1 суму боргу 205 грн. 42 коп, договірну санкцію в сумі 1013 грн. 88 коп.3а обома договорами та 8 грн. 71 коп. - пеню за невиконання грошових зобов'язань з 23.04.2006 року по 12.09.2006 року , сума неоплачених зборів ПФУ склала 19 грн 04 коп., а всього 1247 , 41 грн і витрати по справі.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2007 року позовні вимоги ЗАТ «УМЗ» задоволені частково. З ОСОБА_1 на користь ЗАТ «УМЗ» стягнуто 205 грн. 42 коп.3аборгованості за надання послуг мобільного зв'язку, суму внесків до ПФУ -19 грн 04 коп, 8, 71 грн.- пеню за затримку оплати послуг , 234, 82 грн. - в рахунок договірних санкцій , витрати на сплату судового збору в розмірі 51 грн., та витрати на ІТЗ судового розгляду справи - 30 грн. .
В решті частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ЗАТ "УМЗ" просить рішення суду першої інстанції скасувати як необгрунтоване в частині відмови у повному задоволенні позову, і постановити нове рішення про задоволення їх позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_1 частково договірної санкції, суд першої виходив з того, що відповідно до вимог додаткових угод договірна санкції підлягає стягненню, а оскільки розмір санкції значно перевищує розмір збитків, то він підлягає зменшенню.
Разом з тим, такі висновки суду суперечать вимогам матеріального закону.
Згідно до вимог ст. 509 ч.1 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Із матеріалів справи видно, що сторони уклали двосторонні договори про надання послуг мобільного телефонного зв"язку із взаємними правами і обов"язками.
Із позовної заяви і набутих по справі доказів вбачається, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за договорами - несплатою рахунків - 23 квітня 2006 року договори з нею були розірвані, послуги мобільного зв'язку після цього відповідачці не надавались .
Згідно до вимог ст. .653 ч.2 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
На підставі цього і вимог ст. .653 ч.2 ЦК України колегія суддів вважає, що зобов'язання між сторонами припинилась 23.04.2006 року , а тому підстав вважати договір пролонгованим , як про це зазначає позивач , відсутні , як і підстави для стягнення договірної санкції з 23.04.2006 року по 12.09.2006 року.
Посилання позивача на п. 1.1 та 1.2 Додаткової угоди про зобов"язання відповідача сплатити договірну санкцію за час, коли договір був розірваний , є безпідставним, оскільки призначенням договірної санкції є забезпечення виконання зобов'язань за договором , а не після його припинення.
З огляду на зазначені вимоги, колегія суддів вважає за необхідне постановити в частині стягнення договірної санкції нове рішення , яким відмовити у стягненні суми договірної санкції за межами строку дії договору, оскільки вона нарахована всупереч вимогам закону.
В решті частині рішення суду не оскаржується.
Доводи апеляційної скарги є несуттєві і спростовуються набутими доказами. Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ЗАТ "Український мобільний зв'язок" задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від «23» січня 2007 року по цій справі скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» 234, 82 грн. в рахунок договірних санкцій за несвоєчасне виконання умов договорів.
Відмовити ЗАТ "Український мобільний зв'язок " у стягненні з ОСОБА_1 договірних санкцій за несвоєчасне виконання умов договорів .
В решті частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення , проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.