Справа №22ц-1288/2007 p.               Головуючий у 1 інстанції Пироженко О.В.

Категорія 44                                        Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - судді Антоненко В.І.,  суддів Поліщука М. А.,  Тракало В.В.,  при секретарі   Чабанюк Т.Г,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2005 року в справі за позовом приватного підприємства „Сапфир" до ОСОБА_1,  третя особа ВАТ „Племінний завод „Бортничі" про визнання права власності на незавершений будівництвом багатоквартирний жилий будинок.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  пояснення   осіб,  які беруть участь у справі,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  колегія суддів

встановила:

У травні 2005 року приватне підприємство „Сапфир" звернулося до суду з названим позовом до ОСОБА_1,  третя особа ВАТ „Племінний завод „Бортничі" про визнання права власності на незавершений будівництвом багатоквартирний жилий будинок АДРЕСА_1.

В позовній заяві зазначено,  що за простим письмовим договором від 21 грудня 2004 року,  з наступними змінами,  укладеним між позивачем та третьою особою,  приватне підприємство „Сапфир" купило у ВАТ „Племінний завод „Бортничі" будівельні матеріали.(недобудований житловий будинок) за вищевказаною адресою.

30 березня 2005 року позивач уклав з відповідачкою ОСОБА_1попередній договір,  згідно умов якого протягом місяця сторони зобов'язалися укласти договір купівлі-продажу вказаного майна. Проте 7 квітня 2005 року відповідачка направила позивачеві лист про розірвання попереднього договору з тих підстав,  що зазначене у попередньому договорі майно належить не позивачеві,  а територіальній громаді с. Щасливе відповідно до вимог  ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Посилаючись на те,  що вказаний лист є фактом невизнання відповідачкою права власності позивача на рб"єкт незавершеного будівництвом будинку,  приватне підприємство „Сапфир" просило на підставі  ст.  331 ЦК України визнати за ним право власності на об"єкт незавершеного будівництва житлового будинку,  розташованого по вул. Фестивальній, 6 у с. Щасливе Бориспільського району Київської області,  що належить цьому підприємству на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21 грудня 2004року із змінами,  внесеними 28 лютого 2005 року.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2005 року позов задоволено. Постановлено визнати право власності приватного підприємства „Сапфир" на об"єкт незавершеного будівництва житлового будинку,  що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Допустити негайне виконання рішення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення,  а рішення суду - скасуванню з закриттям провадження в справі з таких підстав.

Задовольняючи позов та визнаючи право власності позивача на об"єкт незавершеного будівництва житлового будинку,  нульовий цикл якого виконано на 90%,  що становить лише 4% від усієї кошторисної вартості будівлі,  з підстав,  передбачених  ст.  331 ЦК України,  суд не врахував,  що відповідно до вимог ч.4  ст. 331 ЦК України за заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна,  якщо буде встановлено,  що частка робіт,  яка не виконана відповідно до проекту,  є незначною. Суд не врахував,  що частку невиконаних робіт у розмірі 96% (100% - 4%) не можна визнати незначною.

Крім того,  суд не вирішив ніякого спору між позивачем та відповідачкою,  оскільки з матеріалів справи вбачається,  що ніякого спору про право власності на вказане в позові майно між позивачем приватним підприємством „Сапфир" та ОСОБА_1,  яка зазначена відповідачкою за заявленим позовом,  не існує. Навпаки,  з матеріалів справи вбачається,  що спір з приводу вищезазначеного нерухомого майна існує між юридичними особами,  а саме приватним підприємством „Сапфир",  ВАТ „Племінний завод „Бортничі" з однієї сторони та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області з другої сторони,  яке оспорює право позивача на зазначене в позовній заяві майно. І розгляд такого спору віднесено законодавцем до компетенції господарського суду.

До того ж,  приймаючи та розглядаючи вказаний позов,  Васильківський міськрайонний суд не врахував,  що відповідно до вимог процесуального законодавства щодо підсудності справ,  спори з приводу нерухомого майна розглядаються судами за місцем знаходження вказаного майна. А спірне майно знаходиться в Бориспільському районі Київської області,  на який не поширюється юрисдикція Васильківського міськрайонного суду Київської області.

За таких обставин,  коли суд порушив вимоги матеріального та процесуального права,  що призвело до неправильного вирішення спору,  рішення суду не може залишатися без змін та підлягає скасуванню.

Відповідно до  ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав,  визначених  ст. 205 цього Кодексу.

Згідно п.7 ч.1  ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі,  якщо ліквідовано юридичну особу,  яка була однією із сторін у справі.

З наданої апеляційному суду довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 16 травня 2007 року вбачається,  що   приватне підприємство

„Сапфир"   станом на 1 травня 2007 року виключено із Єдиного державного   реєстру підприємств та організацій України.

Тому колегія судців,  скасовуючи незаконне рішення суду,  закриває провадження у даній цивільній справі.

Керуючись  ст. 205,  310,  315,  317,  319 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2005 року скасувати. Закрити провадження у цивільній справі за позовом приватного підприємства „Сапфир" до ОСОБА_1,  третя особа ВАТ „Племінний завод „Бортничі" про визнання права власності на незавершений будівництвом багатоквартирний жилий будинок..

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.