Справа № 2-266/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        31 травня 2011 року                                                                                  м.Андрушівка

          Андрушівський районий суд Житомирської області в складі:

                    головуючого судді -  Брагін В.І.,

                    при секретарі -          Лавренчук Л.М.

                    за участю: позивача – ОСОБА_1,відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 про визнання частково недійсними заповіту та визнання права власності на обов'язкову частину в спадковому майні,-

встановив:

          Позивач звернулася з позовом до суду,в якому зазначила,що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати – ОСОБА_6. Після її смерті відкрилась спадщина на жилий будинок АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,60га. для ведення сільського господарства,розташовані за тією ж адресою. Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями за заповітом від 06.07.2009 року. Позивач та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями за законом.Позивач та відповідачі,крім ОСОБА_5, подали заяви про прийняття спадщини в шестимісячний строк після смерті їх матері до держнотконтори. Зазначила,що незважаючи на заповіт,вона  має право на обов’язкову частку в спадковому майні,оскільки на день смерті спадкодавця вона вже була непрацездатною,так як пішла на пенсію за віком. Але вона не може реалізувати свої спадкові права,оскільки на вищезгадане майно відсутні правовстановлюючі документи,яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця). Просила визнати недійсним в частині 1/10 спадкового майна заповіт ОСОБА_6,посвідчений 06.07.2009 року,виконкомом Новокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області та визнати за нею право власності на 1/10 частину жилого будинку за АДРЕСА_1 та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,60га. для ведення сільського господарства,розташовані за тією ж адресою.

   Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі,обґрунтувавши його наведеними в позові обставинами.

        Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3.в судовому засіданні позов визнали.

       Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився,направив заяву про розгляд справи в його відсутність,позов визнав.

      Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився,повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи.

     Вислухавши сторіни,дослідивши матеріали справи,суд встановив: ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6 (а.с.3);після її смерті відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,60га. для ведення сільського господарства,розташовані за тією ж адресою (а.с.8,9);відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями за заповітом від 06.07.2009 року (а.с.4);позивач та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями за законом. Позивач та відповідачі крім ОСОБА_5 подали заяви про прийняття спадщини в шестимісячний строк після смерті їх матері до держнотконтори. Незважаючи на заповіт позивач  має право на обов’язкову частку в спадковому майні,оскільки на день смерті спадкодавця вона вже була непрацездатною так як пішла на пенсію за віком. Але вона не може реалізувати свої спадкові права,оскільки на вищезгадане майно відсутні правовстановлюючі документи,яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця).

     Зазначені обставини визнані відповідачем,підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України.

   Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст.ст.203 ч.1,328,380,1216,1220,1222,1225,1241,1269 ЦК України,ст.120 ЗК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV.

    При вирішенні спору суд виходить з положень ст.1241 ЦК України,де вказано,що малолітні,неповнолітні,повнолітні непрацездатні діти спадкодавця,непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки

спадкують,незалежно від змісту заповіту,половину частки,яка належала   б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Згідно ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень », згідно з яким,право  власності  та  інші речові права на нерухоме майно,набуті згідно з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  цим  Законом,визнаються державою. Відповідно до цього Закону  реєстрація  речових  прав  на  нерухомість,їх   обмежень здійснюється  лише  в  разі  вчинення  правочинів  щодо нерухомого майна,а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.Таким чином,суд прийшов  до висновку,що позивач позбавлена можливості в позасудовому порядку визнати право власності на спадкове майно.При цьому суд вважає,що спадкодавець був власником нерухомого майна,яке входить до складу спадщини у відповідності з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ». Згідно ст.1269 ЦК України,спадкоємець,який подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори,вважається таким,що прийняв спадщину. Згідно ст.120 ЗК України позивач набуває право власності на зазначені земельні ділянки з моменту набуття права власності на жилий будинок, відсутність у спадкодавця державного акту на право власності на зазначені земельні ділянки,відсутність державної реєстрації,в даному випадку правового значення не має.

     Виходячи з викладеного суд задовольняє позов,визнає частково недійсним заповіт ОСОБА_6 в частині 1/10 спадкового майна,посвідчений 06.07.2009 року,виконкомом Новокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області та визнає за позивачем право власності на 1/10 частину жилого будинку за АДРЕСА_1 та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку;0,060га. для ведення сільського господарства, розташовані по АДРЕСА_1.

      Враховуючи клопотання позивача суд понесені нею судові витрати при подачі позову на її користь з відповідачів не стягує.  

          Керуючись  203 ч.1,328,380,1216,1220,1222,1225,1241,1269 ЦК України,ст.120 ЗК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV.,ст.ст.4,10,61,79,212-218 ЦПК України,суд,-

вирішив:

          Позов задовольнити.

          Визнати частково недійсним заповіт ОСОБА_6 в частині 1/10 спадкового майна,посвідчений 06.07.2009 року,виконкомом Новокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частину жилого будинку за АДРЕСА_1 та земельні ділянки: 0,025га. для обслуговування будинку;0,060га. для ведення сільського господарства,розташовані по АДРЕСА_1.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.          

                    Суддя:                                                  В.І. Брагін