Справа №1-268/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

5 червня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретаря Жук О.В., прокурора Мойсеєнка С.С., адвоката ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Андрушівка, Житомирської області, українки, громадянки України, не заміжньої, освіта вища, працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої і проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

за ст. 354 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 на підставі наказу по особовому складу № 3-к від 03.01.2007 працювала наглядачем цвинтаря „Братське кладовище", який знаходиться по вул. Григоровича-Барського, 2а м. Києва і підпорядкований спеціалізованому комунальному підприємству „Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" Київської міської державної адміністрації.

У відповідності до своїх функціональних обов'язків, вона була наділеною правом здійснювати оперативне керівництво діяльністю цвинтаря „Братське кладовище", в межах своєї компетенції - давати вказівки щодо місць поховання померлих на території кладовища, керувати роботами, пов'язаними з проведенням поховань, вести книгу обліку поховань, надавати населенню на прокат інструмент, діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи працівником державного підприємства, одержала незаконну винагороду за сприяння похованню від ОСОБА_3, за наступних обставин.

Так, у середині лютого 2007 року до наглядача цвинтаря „Братське кладовище" ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_3 з проханням виділити місце для поховання його бабусі ОСОБА_4 1920 р.н., яка на той час важко хворіла, на що ОСОБА_2, маючи умисел на отримання незаконної винагороди шляхом вимагання, повідомила, що оскільки названий цвинтар для поховання закритий така послуга буде коштувати йому 1000 доларів СІЛА.

21.02.2007 р. під час наступної зустрічі ОСОБА_2 з ОСОБА_3, яка відбулась вдень, у приватному автомобілі ОСОБА_3, поблизу адміністративної будівлі цвинтаря „Братське кладовище", що за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2а, останній передав ОСОБА_2 завдаток за сприяння у виділенні місця для поховання його бабусі, у розмірі 100 доларів США ( 505 грн. по курсу НБУ, станом на 21.02.2007 ), які ОСОБА_2 витратила на власні потреби.

25.02.2007 у телефонній розмові ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3, що 26.02.2007 у першій половині дня він повинен передати їй залишок грошових коштів у розмірі 900 доларів США.

ОСОБА_3 усвідомлював, що у випадку якщо він відмовиться передати вказані грошові кошти ОСОБА_2, то його бабусю на території цвинтаря „Братське кладовище" поховати не вдасться, оскільки саме від ОСОБА_2 залежить вирішення даного питання.

26.02.2007 p., відповідно до попередньої домовленості, близько 11 години, ОСОБА_3 на приватному автомобілі прибув до адміністративної будівлі цвинтаря „Братське кладовище", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2а, і передав в салоні транспортного засобу грошові кошти, а саме: 8 купюр по 100 доларів та дві купюри номіналом по 50 доларів США, а всього 900 доларів США ( 4545 грн. по курсу НБУ, станом на 25.02.2007 ), які ОСОБА_2 перерахувала та поклала у свою кишеню в пальто, маючи намір використати їх на свої потреби.

Таким чином, ОСОБА_2 являючись працівником державного підприємства, вчинила незаконне одержання шляхом вимагання матеріальних благ у значному розмірі за виконання дій з використанням становища, яке займала, тобто злочин, передбачений ст. 354 КК України.

В судовому засіданні підсудна вину в скоєному визнала повністю і підтвердила встановлені судом обставини скоєного діяння - умисного незаконного одержання шляхом вимагання матеріальних благ у значному розмірі за виконання дій з використанням становища, яке займала на підприємстві.

Винність ОСОБА_2 у скоєнні названого діяння також підтверджується протоколом огляду та видачі грошей ( а.с. 7 ), фото додатками до нього ( а.с. 8-10 ), протоколом огляду та видачі технічних засобів (а.с. 11 ), протоколом явки з повинною ( а.с. 12 ), протоколом огляду місця пригоди ( а.с. 13-14 ), план-схемою до нього ( а.с. 15 ), висновком експерта №53хс від 14 березня 2007 р. (а.с. 34-35 ).

Достовірність названих доказів та пояснення підсудної не викликають у суду сумнівів, оскільки вони послідовні, непротиречиві і підтверджуються іншими матеріалами по справі.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, дійшов до висновку про обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення та правильності кваліфікації дій підсудної за ст. 354 КК України, оскільки вона своїми умисними діями, незаконно одержала шляхом вимагання матеріальні блага у значному розмірі за виконання дій з використанням становища, яке займала на підприємстві.

При обранні міри покарання ОСОБА_2 судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, його особистість та характеристику, ту обставину, що він був зайнятий суспільно-корисною працею, склад сім'ї, стан здоров'я як самої підсудної так і ч.1енів сім'ї, наявність на утриманні неповнолітніх дітей.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, її допомогу в ході слідства та суду у встановленні істини по справі, відсутність матеріальної шкоди, розкаяння, наявність статусу одинокої матері та знаходження на вихованні двох неповнолітніх дітей, а обтяжуючих - не встановлено.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання ОСОБА_2 його необхідно призначити у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Саме таке покарання, на думку суду, є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення підсудної і попередження нових злочинів, тобто буде відповідати загальним засадам його призначення, зазначеним у ст. 65 КК України.

Керуючись ст.ст. 323 - 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною за ст. 354 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу, розміром в 40 ( сорок ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 680 грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню -підписку про невиїзд.

Речові докази по справі - грошові кошти в сумі дев'ятсот доларів США передати ОСОБА_3, змиви з рук ОСОБА_2 - знищити, цифровий портативний диктофон „OLYMPUS DIGITAL VOICE RECORDER DW-360" передати за належністю - власнику.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення.