Справа №1-211/2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2007 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді: Бандури І.С
при секретарі: Завальнюк О.І.
з участю прокурора: Шапрана М.І.
адвокатів : ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця Козятинського району Вінницької області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1, працюючого охоронником охоронної фірми А-1, за ст. 186 ч.2 КК України, -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця А.Р Крим, смт. Красногвардійськ, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, зареєстрованого у АДРЕСА_2, працюючого охоронником охоронної фірми А-1, за ст. 186 ч.2КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3, 27 січня 2007 року, приблизно в 01 год. 00 хв., проходячи стажування по програмі підготовки охоронника охоронної фірми А-1 "SECURITI GROUP", маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого в момент заподіяння, з корисливих мотивів, перебуваючи на території депо станції " Борщагівка -технічна", що у Святошинському районі міста Києва, вступили у попередню злочинну змову між собою. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_3. побачивши на території депо станції " Борщагівка -технічна", між електропотягами раніше незнайомого їм ОСОБА_5, діючи узгоджено, підійшли до нього і запропонували пояснити причину свого перебування на території депо. В подальшому ОСОБА_3. отримавши пояснення від ОСОБА_5 про причини перебування на
території депо, підійшов ближче до останнього і безпричинно наніс йому удар кулаком в обличчя, а ОСОБА_4, який стояв поруч і підтримував протиправні дії ОСОБА_3, подавляючи волю ОСОБА_5 до опору наніс останньому декілька ударів коліном та голенню ноги по тулубу, в цей час вже ОСОБА_3. підтримуючи злочинні дії ОСОБА_4 теж наніс декілька ударів рукою та ногою ОСОБА_5 в область тулуба, від яких останній впав на землю.
Продовжуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_4 підняв із землі ОСОБА_5 та почав нишпорити у нього по кишенях, на що ОСОБА_5 почав чинити опір, і ОСОБА_4 з метою пригнічення опору наніс ОСОБА_5 удар кулаком в обличчя і витяг з кишені останнього мобільний телефон " NOKIA -1110 і" з НОМЕР_1 вартістю 312 грн. з SIM - карткою мобільного оператора " Djuice" вартістю 50 грн., на рахунку якої знаходилась сума в 5 грн., та грошові кошти в сумі 48 грн., в цей час ОСОБА_3. стояв поряд з ОСОБА_5 та подавляв його волю до опору, підтримуючи протиправні дії ОСОБА_4 В подальшому ОСОБА_5 зазнавши фізичного болю присів на розташовану поряд бетонну плиту і попросив ОСОБА_4 і ОСОБА_3 повернути його речі та не завдавати більше ударів, на що ОСОБА_4 підійшовши до ОСОБА_5 наніс останньому два удари коліном ноги в ніс та в бокову частину голови і направив його в сторону виходу з депо станції " Борщагівка -технічна". Заволодівши мобільним телефоном " NOKIA-1110 і" з НОМЕР_1 вартістю 312 грн. з SIM - карткою мобільного оператора " Djuice" вартістю 50 грн., на рахунку якої знаходилась сума в 5 грн., та грошові кошти в сумі 48 грн., які належать ОСОБА_5 ОСОБА_4 та ОСОБА_3. викраденим розпорядилися на власний розсуд.
Через деякий час ОСОБА_4 і ОСОБА_3. були затримані працівниками міліції і доставлені до чергової частини ЛВ на ст.. Київ-пасажирський.
Згідно висновку судово медичної експертизи №760 від 29 січня 2007 року гр. ОСОБА_5 спричинено ушкодження тупим предметом, яке могло утворитися 26-27 січня 2007 року, в результаті удару рукою ( ногою), яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №42 від 19 лютого 2007 року на наданих на дослідження камуфляж них штанах, вилучених у ОСОБА_4 виявлена кров людини. Визначення групової належності крові не виключає можливості походження її від потерпілого ОСОБА_5
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 і ОСОБА_3. повністю визнали свою вину, що вони 27 січня 2007 року, приблизно в 01 год. 00 хв., на території депо станції " Борщагівка-технічна", що у Святошинському районі м. Києва вчинили відкрите викрадення чужого
майна у гр. ОСОБА_5, а також спричинили йому тілесні ушкодження, при обставинах зазначених в обвинувальному висновку. У вчиненому розкаюються.
Показання підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, і ними не оспорюється, а тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного.
При таких обставинах суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченому ст. 186 ч.2 КК України повністю доведена, а тому їх злочинні дії слід кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України за ознакою "відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого".
Призначаючи міру покарання підсудним ОСОБА_4 і ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, що вони раніше не судимі, обставини, які пом'якшують покарання, що повністю визнали себе винними, щиро розкаялися у вчиненому, добровільно відшкодували завдані потерпілому збитки, характеризуються позитивно, мають на утриманні неповнолітніх дітей, потерпілий не має до підсудних претензій, не знаходячи обставин, що обтяжують покарання підсудним, а тому враховуючи в сукупності обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину суд вважає, що покарання ОСОБА_4 і ОСОБА_3 слід призначити у виді позбавлення волі, але нижче найнижчої межі встановленої в санкції ст. 186 ч.2 КК України, оскільки їх виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.
Речові докази по справі - вирішити у відповідності до ст. ст. 81, 330 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня його затримання, тобто з 27 січня 2007 року.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити попередню - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання, тобто з 27 січня 2007 року.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити попередню - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Речові докази по справі - формені камуфляжі брюки, які вилучені у ОСОБА_4 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів ЛВ на ст. Київ - пасажирський - знищити.
Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з наступного дня після його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.