Справа № 2-2642/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року                                                                                                  м.Рівне

Рівненський міський суд

в особі судді  Ковальов І.М.

при секретарі –Гоменюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Підприємства «Тепотранссервіс»Рівненської міської Ради про здійснення перерахунку абонплати, припинення неправомірних дій відповідача, стягнення моральної шкоди,-

                                        в с т а н о в и в :

          В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримала з підстав, викладених у позові. Просить суд їх задоволити та зобов’язати Комунальне підприємство «Теплотранссервіс» Рівненської міської Ради зробити перерахунок абонплати за користування тепловою енергією відповідно до рішення Рівненського міського суду від 09 липня 2007 року та списати суму заборгованості з її рахунку; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в суму 2000,00 грн. та судові витрати по справі.

          В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради заявлені позовні вимоги позивача не визнав, просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях.

          Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

          Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачу по справі ОСОБА_1

          Відпуск теплової енергії позивачу по справі здійснювався на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг з теплопостачання №36183.

          Рішенням Рівненського міського суду від 09 липня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської Ради до ОСОБА_1 позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Теплотранссервіс»заборгованість за використану теплову енергію в межах строку позовної давності в сумі 1544,13 грн.

          Позивачем рішення Рівненського міського суду виконано повністю, а саме сплачено заборгованість за використану теплову енергію КП «Теплотранссервіс»РМР.

          Ігноруючи вищевказане рішення Рівненського міського суду, відповідач повторно звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з позивача заборгованості за використану теплову енергію, розмір якої вже був предметом розгляду справи в суді.

          04 жовтня 2010 року за заявою КП РМР «Теплотранссервіс»Рівненським міським судом було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП РМР «Теплотрассервіс»заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1708,09 грн.

          За заявою відповідача по справ, судовий наказ винесений Рівненським міським судом 04 жовтня 2010 року скасовано.

          05 жовтня 2010 року позивач по справі ОСОБА_1 звернулась з заявою до КП «Теплотранссервіс»РМР з проханням списання заборгованості за послуги з теплопостачання згідно рішення суду від 09 липня 2007 року.

          З дослідженої в судовому засіданні відповіді директора КП «Теплотранссервіс»РМР від 02 листопада 2010 року за №02-01/6473 вбачається, що з метою врегулювання  питання щодо списання заборгованості за послуги теплопостачання згідно рішення суду від 09 липня 2007 року, ОСОБА_1 необхідно звернутися в КП РМР «Теплотранссервіс»(зазначено адреси та години прийому громадян). З собою необхідно мати оригінали та ксерокопії наступних документів: паспорта, ідентифікаційного коду ОСОБА_1 та квитанції про оплату послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (визначеної в судовому рішенні); свідоцтва про право власності на квартиру; технічного паспорту на квартиру; будинкової книги з відмітками про прописку; у разі наявності пільг –ксерокопію посвідчення пільговика та ксерокопію ідентифікаційного коду пільговика.

          Однак, як пояснила в судовому засіданні позивач ОСОБА_1, зазначені у відповіді директора КП «Теплотранссервіс»РМР документи вона відмовилась надавати і по даний час їх в КП «Теплотранссервіс»РМР не надавала.

          Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що позивач сама відмовляється надати відповідачу необхідні документи для списання заборгованості за послуги теплопостачання згідно рішення суду від 09 липня 2007 року, чим сама перешкоджає проведенню перерахунку та списанню заборгованості, будь-якої неправомірної дії відповідача у даному випадку судом не встановлено, а позивачем не доведено, її вимоги не ґрунтуються на будь-якій правовій нормі закону, тому у задоволенні позовних вимог позивача в цій частині слід відмовити за їх недоведеністю.

          Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

          Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

          Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

          Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів.

          Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що у зв’язку з необґрунтованим зверненням повторно до суду про стягнення суми заборгованості, яка вже була предметом розгляду судом і в цій частині КП «Тепотранссервіс»РМР було відмовлено, відповідач знову звернувся до суду про видачу судового наказу про стягнення з позивача по справі заборгованості, що призвело до душевних переживань та страждань позивачки та потягнуло звернення до суду з заявою про скасування наказу, тому суд вважає, що позивачу було заподіяно моральну шкоду. Однак, розмір моральної шкоди, яку позивач просить стягнути на її користь з відповідача є завищеним, і тому з урахуванням вимог розумності та справедливості, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає моральна шкода в розмірі 1000,00 грн. (однієї тисячі гривень).

          Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

          Оскільки у задоволенні основних позовних вимог позивачу було відмовлено, тому позовні вимоги про стягнення судових витрат не підлягають до задоволення.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,88,212,213,215,294 ЦПК України, ст.ст.15,23 ЦК України, суд,-

     В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Підприємства «Тепотранссервіс»Рівненської міської Ради про здійснення перерахунку абонплати, припинення неправомірних дій відповідача, стягнення моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 Підприємства «Тепотранссервіс»Рівненської міської Ради на користь ОСОБА_1 1000,00 грн. (одну тисячу гривень нуль копійок) в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В решті позовних вимог позивачу відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                  ОСОБА_3