Справа № 2-а-2073/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                             ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 квітня    2011 pоку                                Рiвненський мiський суд  Рівненської області

в особi  головуючого  суддi               -  ОСОБА_1

при секретарі                                       -  Райковській О.К.

з участю позивача                               -  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засiданнi в мiстi Рiвне справу за адміністративним позовом ОСОБА_2      до УДАІ УМВС України у Рівненській  області відділ Державтоінспекції   м.Рівне  про  скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

22 лютого  2011 року  ОСОБА_2    звернувся в суд із адміністративним позовом  до УДАІ УМВС України у Рівненській  області  відділ ДАІ   м.Рівне   про скасування постанови серії  ВК1 № 023587  від 15.02.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122  КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі  450 грн., як незаконної, закриття провадження у справі.

За змістом позовної заяви вказав, що згідно оспореної постанови про адміністративне правопорушення від  15.02.2011 року, копію якої одержав в цей день, о 15.40 год.,  він керуючи автомобілем марки  «Фольксваген»державний  номер НОМЕР_1 в Рівне на  вул. Соборній проїхав регульований пішоходний перехід на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п.8.7 ПДР відповідальність за яке настає за ч.2 ст.122 КУпАП. Вважає вказану постанову серії ВК1 № 023587 від 15.02.2011  року  незаконною.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в межах її доводів . Пояснив, що  15.02.2011р. він рухався по вул.Соборній в м.Рівне в напрямку центру  міста, під’їзджаючи до пішоходного переходу  та побачивши що сигнал світлофора  ввімкнувся на зелений пересік пішоходний перехід. Пішоходів на переході не було. Автомобіль ДАІ їхав за ним на щначні відстані і тому не міг об’єктивно оцінити ситуацію. Просив позов задовольнити, скасувати постанову про притягнення до адміністативної відповідальності.  

Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем надано не було.  

Представник відповідача, будучи повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в  судове засідання не з’явився, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причину неявки не повідомив. Вважається доцільним, відповідно положень ст.128 КАС України, розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача,   дослідивши  докази, встановлені обставини, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  підлягають до задоволення.

Постановою серії ВК1   №  023587 від  15.02.2011  року  по справі про адміністративне правопорушення  ОСОБА_2     було притягнуто до адміністративної  відповідальності за  ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі  450 грн.

Згідно вищевказаної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення серії  ВК1  № 095800  від  15.02.2011 року,   в цей день о  15.40   год.  ОСОБА_2, 29.01.1963   року народжння, що мешкає: АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем  «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 проїхав регульований пішоходний перехід на заборонений сигнал світлофора, чим   скоїв правопорушення, відповідальність за яке настає за  ч.2 ст.122 КУпАП.

З власноручно  написаних пояснень в протоколі про адміністиративне правопорушення  ОСОБА_2 зазначив, що  з порушенням не згідний пішохідний переход проїхав на зелений сигнал світлофора.

Відповідно до вимог ч.2 ст.122 КУпАП  підлягають  адміністративній  відповідальності за порушення правил проїзд на заборонений  сигнал світлофора .

Відповідно до  п. 8.7.3 е   ПДР червоний сигнал , у тому числі  миготливий, або два червоних  миготливих сигнали забороняють рух.

Відповідно до положень ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності.  

Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав,  відео, фото зйомка не велися. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що  позивач діяв в межах вимог Правил дорожнього руху оскільки  достовірних доказів відповідно до  ст.251 КУпАП того, що ОСОБА_2   порушив вимог ПДР    не надав,    а тому  позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 289 КпАП України, ст. ст. 17, 18,  19, 70, 71, 100-102, 122, 143, 159, 161,162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:  

Позовну  заяву  ОСОБА_2, задовольнити.          

Постанову серії ВК1 № 023587  від 15.02.2011  року інспектора   РР ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122   КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі  450 грн., скасувати.

 Постанова місцевого загального суду  як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду                                                                    Панас О.В.