Справа № 1-611/11

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року                                                                                     м.Рівне

Рівненський міський суд

під головуванням судді –Ковальова І.М.

при секретарі –Мізера А.В.

з участю прокурора –Сільвай Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не військовозобов»язаного, раніше не судимого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4я, 1 кв.47, без постійного місця проживання,-

У вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,-

                                 В с т а н о в и в :

           25 лютого 2011 року ОСОБА_1, перебуваючи в районі залізничної лікарні м.Рівне, біля сміттєвих ящиків, на землі, знайшов металевий предмет, який являється холодною зброєю ударно-дробильної дії –кастетом. Поклавши даний кастет собі в кишеню куртки, ОСОБА_1 незаконно носив його при собі з метою самозахисту.

26 лютого 2011 року близько 18 год. 30 хв. на пл.Привокзальній м.Рівне працівниками міліції був затриманий ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп»яніння. Під час огляду у ОСОБА_1 на правій руці було виявлено та вилучено металевий предмет, який згідно висновку експерта №277 від 10 березня 2011 року являється холодною зброєю ударно-дробильної дії по типу кастетів і який він незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, у вчиненому розкаявся та ствердив ті обставини, які встановлені цим вироком.

          Враховуючи, що підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у скоєнні злочину, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду щодо недоцільності дослідження інших обставин справи, їх скоєння не надходило, і вони ніким не оспорюються, суд вважає, що дослідження доказів у більшому об”ємі по даній справі є недоцільним.

          Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ч.2 ст.263 КК України, дії якого виразилися у незаконному носінні, холодної зброї (кастет) без передбаченого законом дозволу.

          При призначенні покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, обставини справи, що пом”якшують та обтяжують  відповідальність підсудного.

          Скоєний злочин підсудним ОСОБА_1 відноситься до злочину середньої тяжкості.

          До пом”якшуючих вину обставин підсудному суд відносить повне визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

          До обтяжуючих вину обставин підсудному суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

          Як особа підсудний ОСОБА_1 по місцю реєстрації характеризується негативно, на “Д” обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

          Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, особу підсудного, його відношення до вчиненого злочину, щире каяття у вчиненому, суд вважає, що його виправлення та перевиховування можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст.91 КПК України судовими витратами є витрати, зроблені при провадженні справи органом дізнання, органом досудового слідства та судом. Стягнення безпосередньо із засудженого коштів на користь експертної  установи законодавством не передбачене і є недопустимим. Порядок фінансування експертних установ встановлений ст.15 Закону України „Про судову експертизу”.  У випадку витрат органу досудового слідства чи суду на проведення експертиз, коли експертиза проведена на договірних засадах, ці витрати стягуються на  користь державного бюджету.

За таких підстав, в матеріалах справи відсутні підстави та обґрунтування для стягнення з підсудного  ОСОБА_1 судових витрат за  проведення судово-криміналістичної експертизи.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

            ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного судом покарання встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з”являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню –підписку про невиїзд.

Речові докази по справі –кастет, який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів ЛВ на ст.Рівне –знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 15 днів.

          Суддя Рівненського

          міського суду                                                                                                       ОСОБА_2