копія

Справа №2-917/07

Рішення

Іменем    України

14 червня 2007 року

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі головуючого судді Артюх К.В. при секретарі        Горбік Т.А. за участю представника позивача Дубини П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, суд, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, в якому просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. та понесені судові втрати, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 жовтня 2005 року ОСОБА_2 звернулась до начальника Чернігівського обласного відділення Фонду "Взаєморозуміння і Примирення" ОСОБА_3 із заявою про призначення та виплату їй грошової компенсації як жертві нацистських переслідувань в роки Вітчизняної війни. Відповідно до п. 13 Закону ФРН "Про створення Фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" процедура виплати компенсації починається з подачи особисто та від свого імені заяви, що і було зроблено. Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та батько -ОСОБА_5 були; насильно вивезені на примусові роботи до Німеччини і знаходились в утриманні у німецького хазяїна в сАДРЕСА_1 з 30.04.1943р. до 04.05.1945 року. В рока Великої Вітчизняної Війни, на момент знаходження батьків ОСОБА_2 на примусових роботах у Німеччині, її мати була вагітна нею і на час закінчення ВВВ строк вагітності матері був 3 місяці, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1року. Відповідно до п. З ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року, з наступними змінами від 22.12.1995 року ОСОБА_2 належить до інвалідів війни другої групи загального захворювання. На момент ув'язнення їй не виповнилось 14 років, вона являється малолітнім в'язнем місць примусового тримання. Але з приводу виплати ОСОБА_2 грошової компенсації ніяких дій з боку ОСОБА_3 не вчинялось. На багаточисленні звернення ОСОБА_2 ніякої відповіді не надходило, останній раз вона зверталась із заявою 27 листопада 2006 року. Згідно чинного законодавства компенсаційні виплати жертвам нацистських переслідувань в роки Вітчизняної війни виплачувались до 30 вересня 2006 року, таким чином ОСОБА_3порушив законні права ОСОБА_2, чим завдав їй значної моральної шкоди. Адже ОСОБА_2 змушена була звертатись до державних органів та посадових осіб для отримання документів та довідок необхідних для призначення та виплати грошової компенсації. Крім того ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, їй тяжко пересуватись, а постійне ходдіння по різним інстанціям завдають невиправної шкоди її здоров'ю. В зв'язку з подіями що сталися, у ОСОБА_2 значно погіршився стан здоров'я, вона почала страждати на безсоння, загострилися хронічні хвороби. Таким чином, ОСОБА_3 своєю бездіяльністю порушив права ОСОБА_2, адже лише з його вини та несумлінного ставлення до своїх обов'язків вона не має змоги отримати належну їй грошову компенсацію. Розмір спричиненої моральної шкоди позивач оцінює в 10000 (десять тисяч) грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив, просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в сумі 10000 грн..

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 10000 грн., яку відповідач завдав своєю бездіяльністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідмолений, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с. 51), заяви про відкладення розгляду справи не надходило. Згідно ст. 169 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у відсутності відповідача.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказах, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

В судовому засіданні встанолено, що ОСОБА_2 народилася 0ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, батьками являються ОСОБА_5 та ОСОБА_4( а. с. 6). 02 жовтня 2005 року та 27 листопада 2006 р. ОСОБА_2 зверталася до начальника Чернігівського обласного відділення Фонду „Взаєморозуміння і Примирення" ОСОБА_3 з заявами про призначення та виплату компенсації, як жертві нацистських переслідувань в роки Вітчизняної війни. Згідно рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 01 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Чернігівського обласного відділення Фонду „Взаєморозуміння і Примирення" Українського національного Фонду „Взаєморозуміння і Примирення" про визнання незаконною відмовою, зобов'язання вчинити певні дії, визнання малолітньою особою, відмовлено ( а. с. 20) рішення набуло законної сили.

Згідно ст. 1167 ЦК «України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її заїдала:

якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

в інших випадках, встановлених законом.

Враховуючи, що позивачем заявлені вимоги саме до відповідача ОСОБА_3, відповідно до рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 01 листопада 2006 року протиправності в діях начальника Чернігівського обласного відділення Фонду „Взаєморозуміння і Примирення" Українського національного Фонду „Взаєморозуміння і Примирення" ОСОБА_3 не встановлено, доказів про завдання позивачу шкоди відповідачем, як фізичною особою, не надано, тому суд вважає, що відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 10000 грн..

Керуючись ст. ст. 10,11, 60,213 - 215,218 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, суд,

Вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження це було подано.

Суддя Новозаводського                           

районного суду міста Чернігова                   К.В. Артюх