Справа № 2-2604/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Доля В.А.  

при секретарі - Добридник І. С.

з участю

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - виконкому Рівненської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства - ОСОБА_3

відповідача- Манелюк Л.В.

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

представнка третьої особи - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом  ОСОБА_7  до Виконавчого комітету Рівненської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", про визнання розпорядження органу приватизації частково недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до виконавчого комітету Рівненської міської ради в особі управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", про визнання розпорядження органу приватизації частково недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала і пояснила, що відповідно до наказу управління житлово-комунального господарства  № 565/01 від 28 грудня 2009 року «Про передачу житла у приватну власність»ОСОБА_8 приватизувала кімнати № 5 та № 6 по вулиці Данила Галицького, 5 в м.Рівне, які були надані їй згідно ордера № 439 від 22 червня 2004 року. Про це позивачу стало відомо 12 листопада 2010 року. Вказані кімнати в гуртожитку по вулиці Д.Галицького, 5 були надані позивачеві в 2001 році на  склад сім’ї три чоловіка. Ці ж кімнати були надані ОСОБА_4 в 2004 році.  Вважає право ОСОБА_7 порушеним, оскільки відповідачка ОСОБА_4 не отримала згоду позивача при приватизації на виконання положень Закону «Про приватизацію державного житлового фонду».

Просить суд позов задоволити.

Представник управління житлово-комунального господарства вважає позов необґрунтованим,  суду пояснила, що при приватизації кімнати № 5 та № 6 ОСОБА_4 подала всі необхідні документи. Згідно довідки ПП «ВВ»крім ОСОБА_4 ніхто в кімнатах не був зареєстрований, тому згода ОСОБА_7 на приватизацію кімнат не була потрібна. Наказ № 565/01 від 28.12.2009 року УЖКГ та свідоцтво про право власності на кімнати видані відповідно до вимог чинного законодавства, тому  просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 вважає позов необґрунтованим, таким що задоволенню не підлягає. По суті позову пояснила,  що кімнати № 5,6 були  надані ОСОБА_4 в зв’язку з роботою на ВАТ «РЗТА». В 1987 році їй була надана кімната № 6 по вулиці Д.Галицького, 5 в м.Рівне, в 2004 році – кімната № 5. Спір щодо кімнати  № 6 розглядався Рівненським міським судом з 2003 року. Остаточне рішення було прийняте ухвалою Верховного Суду України від 01 грудня 2009 року, яким рішення Рівненського міського суду від 22 жовтня 2008 року та ухвала апеляційного суду Рівненської області від 27 січня 2009 року залишені без змін. ОСОБА_7 забезпечений житлом в квартирі АДРЕСА_1, яка оформлена  на його дружину ОСОБА_9, що стверджується довідкою КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»№ 253 від 04 лютого 2011 року. В кімнатах № 5 та № 6 по вулиці Данила Галицького, 5 ОСОБА_7 з сім’єю не проживав, договору найму з власником будинку не укладав, нарахування по квартплаті не проводиться і не проводилось, що стверджується довідкою ПП «ВВ». Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»суду пояснив, що приватизація кімнат № 5 та № 6 проведена ОСОБА_4 згідно  вимог закону, кімнати зареєстровані за нею на праві приватної власності 29 грудня 2009 року в КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»на підставі свідоцтва про право власності від 29 грудня 2009 року.

Дослідивши зібрані докази суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Зібраними доказами встановлено, що постановою спільного засідання адміністрації та профкому ВАТ «РЗТА»від 18 липня 2001 року (протокол № 46) ОСОБА_4 виділена кімната № 6 площею 12 м.кв. на склад сім’ї 2 чоловіки по вулиці Данила Галицького, 5 в м.Рівне.

  Постановою цього органу, від 07.11.2001 року (протокол  №56) відмінено рішення про виділення ОСОБА_4 кімнати № 6 (п.1) та виділено дві кімнати № 5 та № 6 в гуртожитку по вулиці Данила Галицького,5 ОСОБА_7 на склад сім’ї 3 чоловіки.

ОСОБА_4 оскаржила постанову адміністрації та профкому ВАТ «РЗТА»від 07 листопада 2001 року (протокол № 56).

Рішенням Рівненського міського суду від 22 жовтня 2008 року (справа № 2-524/08) визнано недійсними п. 1 та п. 2  постанови спільного засідання адміністрації та профкому ВАТ «РЗТА»від 07 листопада 2001 року (протокол № 56) в частині виділення кімнати № 6 ОСОБА_7В.( а.с.35)

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 січня 2009 року рішення Рівненського міського суду від 22 жовтня 2008 року залишено без змін( а.с.36).

Ухвалою Верховного Суду України від 01 грудня 2009 року рішення Рівненського міського суду від 22 жовтня 2008 року та ухвала апеляційного суду Рівненської області від 27 січня 2009 року залишені без змін( а.с.37)..

Рішенням Рівненського міського суду від 22 жовтня 2008 року, яке набрало законної сили, встановлено, що кімната № 6 в гуртожитку по вулиці Данила Галицького, 5 в м.Рівне була   виділена ОСОБА_4  в зв’язку з трудовими відносинами з ВАТ «РЗТА». До 2000 року в даній кімнаті проживали  працівники ВАТ «РЗТА»ОСОБА_4 та ОСОБА_10 У зв’язку з наданням ОСОБА_11 окремої кімнати в гуртожитку ВАТ «РЗТА», постановою спільного засідання адміністрації та профкому ВАТ «РЗТА»від 18 липня 2001 року (протокол № 46 п. 2) ОСОБА_4 виділена кімната № 6 в гуртожитку № 5 по вулиці Данила Галицького в м.Рівне.

Судом також було встановлено, що на час розгляду спору ОСОБА_7 не був працівником ВАТ «РЗТА»і в нього відсутнє право вимоги на отримання житла у гуртожитку ВАТ «РЗТА».

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому необґрунтованими є позовні вимоги ОСОБА_7 щодо визнання недійсною приватизації кімнати № 6 по вулиці Данила Галицьколго, 5 м.Рівне.

Постановою спільного засідання адміністрації та профкому ВАТ «РЗТА»від 24 березня 2004 року (протокол № 106, п. 3) відмінено рішення про виділення кімнати № 5 та № 6 в гуртожитку по вулиці Данила Галицького, 5 в м.Рівне ОСОБА_7                               Постановою спільного засідання адміністрації та профкому ВАТ «РЗТА» від 15 червня 2004 року (протокол № 109,п. 1) кімнати № 6 та № 5, на склад сім’ї 2 чоловіки, надані ОСОБА_4

22 червня 2004 року ОСОБА_4 виданий ордер № 439 на підставі витягу з протоколу № 109 від 15 червня 2004 року на склад сім’ї  2 чоловіка: ОСОБА_4 та ОСОБА_12 –матір. Ордер  підписаний головою правління ВАТ «РЗТА»та головою профкому ВАТ «РЗТА»та скріплений печатками( а.с.13).

З 23 липня 2004 року ОСОБА_4 зареєстрована в кімнатах № 5 та № 6 по вулиці Д.Галицького, 5 в м.Рівне( а.с.100).

Рішенням № 1444 від 16 червня 2005 року Рівненської міської ради гуртожиток по вулиці Данила Галицького, 5, що належав ВАТ «РЗТА», прийнятий в комунальну власність та переведений на баланс ЖКП «Галицьке».

На підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_4 приватизувала кімнати № 5 та № 6 .

Згідно з наказом № 565 від 28 грудня 2009 року управління житлово-комунального господарства ОСОБА_4 видане свідоцтво про право власності на житло, яким є кімнати № 5 та № 6 по вулиці Д.Галицького, 5 в м.Рівне ( а.с.102).

Кімнати № 5 та № 6 по вулиці Д.Галицького , 5 в м.Рівне зареєстровані комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»за ОСОБА_4 на праві приватної власності  29 грудня 2009 року за реєстровим № 29344174, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 24943208( а.с.102).

Відповідно до розпорядження № 835 від 08 вересня 2010 року виконавчого комітету Рівненської міської ради приватне підприємство    «ВВ»здійснило перереєстрацію мешканців у зв’язку із зміною статусу гуртожитку по вулиці Д.Галицького, 5 на житловий будинок. Кімнати №5,6 змінені на квартиру № 4, що стверджується довідкою № 1404 від 31 грудня 2010 року( а.с.106).

Згідно статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та п.п. 5,21 Положення Державного комітету України по житлово –комунальному господарству від 15 вересня 1992 року «Про порядок передачі квартир ( будинків) у власність громадян»передача у спільну сумісну або часткову власність квартир відбувається за письмовою згодою всіх мешканців в даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло. У довідці вказуються члени сім’ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

Відповідно до статті 10 та 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

ОСОБА_13, його дружина та дитина не являються членами сім’ї ОСОБА_4, в родинних відносинах не перебувають.

Згідно довідки № 49 від 18 січня 2011 року, виданої ПП «ВВ»ОСОБА_7 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 в гуртожитку( а.с. 66 ).

ОСОБА_7 не подав суду жодного доказу, що він був наймачем даних кімнат у гуртожитку.

Покликання останнього на те, що йому було видано ордер на спірні кімнати в гуртожитку і це підтверджує факт  проживання в спірних кімнатах цього гуртожитку, не заслуговують на увагу, тому що відповідно до статті 58 ЖК України ордер є лише підставою для вселення в житлову кімнату і не підтверджує проживання особи у даній кімнаті.

Як доказ того, що позивач не був наймачем даних кімнат є довідка ( а.с.66) згідно якої позивач лише був зареєстрований у  гуртожитку, однак  особистий рахунок по квартирній платі на нього відсутній. Нарахування по квартирі не проводяться і не проводились.

Враховуючи, що позивач не надав суду доказів, що він був наймачем спірних кімнат у гуртожитку, або проживав у цих кімнатах гуртожитку. Також суд враховує висновок суду який міститься у цивільній справі  № 2 -524\08), рішення  набрало сили закону, що позивач не перебував у трудових відносинах з ВАТ "РЗТА", тому у нього відсутнє будь - яке право вимоги отримати житло у гуртожитку. Враховуючи вище наведене суд приходить до висноку, що позов необгрунтований і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214,215 ЦПК України, суд, -

 ВИРІШИВ:

В задоволенні позовуЖитковського ОСОБА_14 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", про визнання розпорядження органу приватизації частково недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                          Доля В.А.