Справа № 2-а-1584/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   11 квітня 2011 pоку                                        м.Рiвне

    Рiвненський мiський суд в особi суддi ОСОБА_1,

      з участю: секретаря судового засідання Юхимчук О.Л.,

                позивача ОСОБА_2,

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в мiстi Рiвне

спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління державної автомобільної інспекції УМВС України у Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

                              В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав і просить суд скасувати постанову серії ВК1 № 015025 по справі про адміністративне правопорушення від 11 січня 2011 року, винесену інспектором РР ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_3М.(далі - інспектор), про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.

Представник управління державної автомобільної інспекції УМВС України У Рівненській області в судове засідання не з’явився. Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки представника суд не повідомив, заперечення проти позову не подав.

          Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

          Судом встановлено, що 11 січня 2011 року інспектором був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 085308 та була винесена постанова серії ВК1 № 015025 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_2

Як зазначено у вказаних протоколі та постанові, 11 січня 2011 року о 12 годині 20 хвилин в місті Рівне на перехресті вулиць ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив правила проїзду перехресть, при зміні напрямку руху, повертаючи ліворуч не дав переваги в русі автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку прямо, а також не дав дороги пішоходам які переходили проїзну частину на яку він повертав, чим порушив вимоги п.16.2.,16.6. Правил дорожнього руху.

          Згідно постанови, інспектор, враховуючи, що водій автомобіля скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, постановив притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.

Вказану постанову суд визнає протиправною, а тому вона підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст.122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, в тому числі за порушення правил проїзду перехресть.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, ОСОБА_2 порушив правила проїзду перехресть, при зміні напрямку руху, повертаючи ліворуч не дав переваги в русі автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку прямо, а також не дав дороги пішоходам які переходили проїзну частину на яку він повертав, чим порушив вимоги п.16.2.,16.6. Правил дорожнього руху.

З висновком про порушення позивачем вимог п.16.2. та п.16.6. Правил дорожнього руху суд погодитися не може.

Відповідно до вимог п.16.2. Правил дорожнього руху, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Згідно вимог п.16.6. Правил дорожнього руху, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Як зазначено у п.1.10. Правил дорожнього руху, терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: «дати дорогу»- вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при проїзді перехрестя вулиць ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в місті Рівне він нікому не заважав, зустрічні автомобілі пропустив. Своїми діями перешкод іншим учасникам дорожнього руху, в тому числі і пішоходам, не створював і своїми діями не примушував їх міняти напрямок або швидкість їх руху. Коли він повертав ліворуч, пішоходів на переході в той момент не було взагалі.

Вказані позивачем обставини протоколом про адміністративне правопорушення не спростовуються.

В протоколі, а також і в постанові, не зазначено, якому саме конкретно автомобілю та яким пішоходам позивач не дав дорогу чи не надав перевагу у русі, проїжджаючи перехрестя, яка можлива перешкода чи небезпека існувала для цього автомобіля чи пішоходів. Свідки події у протоколі про адміністративне правопорушення не вказані, особи водія автомобіля та пішоходів не встановлені, пояснення у них інспектором ДПС не відібрані. Дані про фіксування порушення будь-якими технічними засобами чи технічними приладами в протоколі відсутні.

За таких обставин суд вважає, що в діях позивача ОСОБА_2, як водія автомобіля НОМЕР_1, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення ним вимог п.16.2.та п.16.6. Правил дорожнього руху не доведений і не встановлений. Враховуючи обставини, зазначені позивачем у позові, а також в поясненнях позивача у судовому засіданні, суд вважає, що викладені у протоколі загальні обставини події, які не підтверджені жодними доказами, не можуть бути підставою для встановлення факту порушення позивачем п.16.2. та п.16.6. Правил дорожнього руху та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його дій, яка полягає у притягненні позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за порушення позивачем п.16.2. та п.16.6. Правил дорожнього руху, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.

Позивач ОСОБА_2 також просить поновити строк оскарження до суду постанови по справі про адміністративне правопорушення від 11 січня 2011 року. При цьому посилається на те, що оскаржувана постанова була отримана ним поштою 28 січня 2011 року, у зв’язку з цим він не зміг вчасно оскаржити постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведені позивачем обставини, суд визнає, що позивач пропустив строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з поважних причин, а тому вважає необхідним цей строк поновити.

На підставі ч.2 ст.122, п.1 ч.1 ст.247, ст.258, ст.283, ст.284, ст.288 ст.289, ст.293 КУпАП, керуючись ст.ст.11,17,18,71,94,160,161,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                В И Р I Ш И В :

Поновити ОСОБА_2 строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВК1 № 015025 по справі про адміністративне правопорушення від 11 січня 2011 року, винесену інспектором РР ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_3, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладення на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                          Куцоконь Ю.П.