Дата документу Справа № 22-а-808/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-а-808/11 Головуючий у 1 інстанції: Чемолосова С.П.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.,
Суддів: Денисенко Т.С.,
Коваленко А.І.,
При секретарі: Черненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області на постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити щомісячну суму надбавки дітям війни,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до УПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити щомісячну суму надбавки дітям війни.
В позові зазначала, що вона є дитиною війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, статус дитини війни наданий згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р., який набув законної чинності з 01.01.2006 р.
Згідно ст. 6 вищезазначеного закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Як вказала в заяві позивачка - з 01.01.2006 р. по теперішній час пенсія йому не підвищувалась на 30% мінімальної пенсії за віком.
Вважає, що для 30% підвищення пенсії дітям війни з 01.01.2006 року повинна застосовуватися пенсія за віком встановлена на рівні наведених прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Але відповідач за 2006-2007 роки такі виплати не поводив, тільки 01.01.2008року почав виплачувати 10% підвищення пенсії дітям війни. Посилаючись на вищевикладене, просила відновити пропущений строк для звернення до суду. Визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення її права на 30% підвищення пенсії, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по час звернення до суду. Зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії за вищезазначений період з урахування підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов’язавши відповідача сплатити недоплачену суму за вказаний строк з урахуванням індексу інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення.
Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 19.11.2008 р. по 31.12.2008 р. та за період з 01.01.2009 по 17.12.2009 р. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму недоотриманої нею пенсії за віком за період з 19.11.2008 р. по 31.12.2008 р. та за період з 01.01.2009 по 17.12.2009 р. розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-1V від 18.11.2004 р. та вимог ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період листопада-грудня 2008 р., та 01.01.2009 р. по 17.12.2009 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із постановою суду, Управління ПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині перерахунку і виплаті надбавки дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління ПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області підлягає відхиленню з наступних підстав.
При перегляді справи в апеляційному порядку колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання у 2006-2009 р.р. передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" пільг.
Судом першої інстанції встановлено, що не заперечується сторонами у справі, що позивачка має статус "дитини війни", що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, які встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", у тому числі ст. 6 цього Закону, якою встановлено право на підвищення пенсії, яка нараховується та сплачується особам, які мають статус "дитини війни", на 30% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за період з листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст., 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: