Судове рішення #15950529

Дата документу     Справа № 22-а-832/11


Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22а-832/11                                                                Головуючий у 1 інстанції: Ярош С.О.           

                                                                                                                  Суддя-доповідач: Дзярук М.П.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       

                         09 червня  2011 року                                                                            м. Запоріжжя

                 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

                         Головуючого:          Полякова О.З.

                            Суддів:                    Дзярука М.П.

                                                                Дашковської А.В.

                           При секретарі:             Винник І.С.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області на постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії як дитині війни, -

                                                  

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області (далі УПФУ в Гуляйпільському районі Запорізькій області) про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії як дитині війни.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак впродовж 2006-2009 років зазначена допомога їй не виплачувалась. Таким чином, вважає, що зазначені дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству.  Також стверджує, що про порушення своїх прав вона дізналася із засобів масової інформації, тому вважає, що строк позовної давності пропущений нею з поважних причин.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд поновити строк для звернення до суду з 2006 року, визнати противоправною бездіяльність відповідача та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії як дитині війни за 2006-2009 роки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18 січня 2010 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу доплати до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у період з 10.11.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплату до пенсії за період з 10.11.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з урахуванням різниці, виплаченої у ці періоди.

В іншій частині позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись із постановою суду, УПФУ в Гуляйпільському районі Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду, залишити позовну заяву без розгляду та закрити провадження у справі.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга УПФУ в Гуляйпільському районі Запорізькій області  підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні ( а.с.10 ).

В силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було зупинено на 2006 рік згідно з п. 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"п. 17 ст. 77 був виключений, встановлено поетапне запровадження пільг дітям війни, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Водночас такий порядок у 2006 році не було визначено.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік.

Пунктом 11 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р.  визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 р.  ст.  71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік.

Таким чином, з 09.07.2007 р.  відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до пп. 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було викладено у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

Частиною 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни –на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки з 01.01.2008 р. прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав 470,00 грн., то відповідач із січня 2008 року правильно виплачував надбавку позивачу у розмірі 47,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"було визнано неконституційними.

Після 22.05.2008 р. відповідач продовжував виплачувати підвищення до пенсії позивачу у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, тому суд обґрунтовано зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу з 06.10.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

До набрання законної сили рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 року підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни за період 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р. відсутні, оскільки зазначені рішення не мають зворотної дії.

Позов про перерахунок підвищення до пенсії за 2007-2008 роки заявлено лише 10.11.2009 р., тобто з порушенням річного строку звернення до суду, визначеного законом на день подання позову. Докази поважності порушення строку у матеріалах справи відсутні, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про перерахунок підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 10.11.2008 р.

Зміст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

Таким чином, відповідача у справі обґрунтовано зобов’язано судом першої інстанції провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за період з 10.11.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.

Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення на підставі ч. 1 ст. 263 КАС України. Крім того, обов’язок нарахування та виплати пенсії згідно з законом є компетенцією органів Пенсійного фонду України.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 2 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області  відхилити.

Постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18 січня 2010 року у цій справі залишити змін.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги.

           Головуючий:

           Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація