Справа № 22-ц-735/2011
Категорія 45
Головуючий у 1 інстанції Струтинський Р.Р.
Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Проскурніцького П.І., Матківського Р.Й.,
секретаря Возняк В.Д.
з участю сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Тисменицької міської ради, Тисменицького районного відділу земельних ресурсів, ОСОБА_3 та центру державного земельного кадастру Тисменицького районного відділу Івано-Франківської регіональної філії про визнання незаконними рішення Тисменицької міської ради та Державного акту на право власності на землю, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, зобов’язання відновити стан земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні нею за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тисменицького районного суду від 5 квітня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Тисменицького районного суду від 5 квітня 2011 року задоволено позов ОСОБА_2 до Тисменицької міської ради, Тисменицького районного відділу земельних ресурсів, ОСОБА_3 та центру державного земельного кадастру Тисменицького районного відділу Івано-Франківської регіональної філії про визнання незаконними рішення Тисменицької міської ради та Державного акту на право приватної власності на землю, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, зобов’язання відновити стан земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні нею.
Постановлено визнати незаконними рішення Тисменицької міської ради про надання дозволу на затвердження уточнених площ по видачі державних актів на право власності в частині надання ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0531 га та Державного акту серії ЯГ №309277 від 11.09.2006 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0531 га, виданого на ім’я ОСОБА_3
Зобов’язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0240 га, розташовану по АДРЕСА_1 та відновити попередній стан земельної ділянки, демонтувавши збудовані там споруди та засипавши криницю.
Зобов’язано також ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,0240 га по АДРЕСА_1
На зазначене рішення суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що суд дійшов до помилкового висновку про те, що він самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача. Суд не дав оцінки тому, що на його ім’я виданий ще один Державний акт на земельну ділянку площею 0,6 га і ця ділянка межує із земельною ділянкою позивача. Судом не встановлено яка саме його земельна ділянка накладається на земельну ділянку позивача, відсутня схема розташування спірної ділянки.
Не враховано судом і того, що управлінням з контролю за використанням і охороною земель у Івано-Франківській області не встановлено факту самовільного захоплення ним земельної ділянки. Крім того, під час виготовлення технічного звіту про виконані роботи по підготовці та видачі державного акту на право власності на земельні ділянки акт про встановлення меж ділянки був підписаний попереднім власником домоволодіння по АДРЕСА_1.
Посилаючись на вищенаведені обставини, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Представники ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.
Представники ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнали.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що за договорами дарування від 16.03.2005 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 та ОСОБА_5 земельні ділянки площею 0,0204 га та 0,10 га в АДРЕСА_1
Зазначені ділянки ОСОБА_4 придбала за договором купівлі-продажу від 07.10.2003 року у ОСОБА_6, якому відчужені земельні ділянки були передані у власність на підставі рішення Тисменицької міської ради від 01.10.1996 року.
Рішенням Тисменицької міської ради від 27.11.2003 року ОСОБА_3 передано у приватну власність 0,36 га земельної ділянки – 0,06 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,30 га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Тисменицької міської ради від 21.12.2005 року затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації уточнених площ по видачі державних актів на право власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,06 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0531 га та передано ці ділянки у власність ОСОБА_3
Згідно відповіді Тисменицької міської ради від 02.02.2009 року та акту комісії Тисменицької міської ради від 12.01.2009 року земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 накладаються. Цей же факт підтверджено і листом управління з контролю за використанням та охороною земель у Івано-Франківській області від 26.11.2008 року.
Враховуючи те, що право власності на земельну ділянку площею 0,12 га по АДРЕСА_1 було оформлено ОСОБА_6 ще у 1996 році і межі земельної ділянки не змінювались, а пізніше ця земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_4, а потім і ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а відповідач ОСОБА_3 оформив право власності на земельну ділянку (в тому числі і на частину належної позивачу земельної ділянки) у 2006 році, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що під час приватизації ним земельної ділянки ОСОБА_4 погодила межі земельної ділянки, а отже йому у власність не була передана частина земельної ділянки позивача, колегія суддів не приймає до уваги.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 подарувала земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 16.03.2005 року, а план встановлення меж земельної ділянки відповідача затверджений у листопаді 2005 року, тобто в той час, коли ОСОБА_4 вже не була власником земельної ділянки. А у акті погодження меж земельної ділянки відповідача відсутня дата його оформлення. Крім того, підписи ОСОБА_4 у договорах дарування та у акті погодження меж земельної ділянки відповідача не є ідентичними.
При таких обставинах справи колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 5 квітня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: Л.В. Ясеновенко
П.І. Проскурніцький
Р.Й. Матківський