Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-6138/11 Головуючий у 1 й інстанції - Галічий В.М.
Доповідач - Варенко О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Коляда О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 березня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2010 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обгрунтування заявлених вимог послалася на те, що вона і відповідач є спадкоємцями за законом після смерті матері, яка останній час хворіла на сахарний діабет, хронічну ішемічну хворобу серця, хронічне порушення кровообігу. Матеріальні витрати на лікування, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, ніс її цивільний чоловік, а відповідач не надавав ніякої матеріальної підтримки матері, не доглядав її та не опікувався нею. На підставі ч. 1 ст. 202 СК України та ч. 5 ст. 1224 ЦК України позивач просила суд усунути від права спадкування за законом відповідача, визнати її єдиною спадкоємницею за законом на все спадкове майно.
Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 березня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
Вислухавши сторони та їх представників, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 51 рік померла ОСОБА_4 (а.с.7), після смерті якої залишилось спадкове майно - квартира АДРЕСА_1 (а.с. 9-11). Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 є дітьми померлої (а.с.6).
ОСОБА_4 за життя перебувала на стаціонарному лікуванні в періоди: з 11.08.08 по 09.09.08 з діагнозом - остеохондроз, вертеброгенна радікулонейропатія; з 26.10.09 по 06.11.09 з діагнозом –ІХС, сахарний діабет, ВХ ДПК; з 30.11.09 по 15.12.09 з діагнозом –сахарний діабет, ІХС, ВХ ДПК (а.с.19-21). В зазначених витягах з історій хвороб відсутні дані про те, що ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги.
Обґрунтовуючи позовні вимоги та апеляційну скаргу, позивач зосередилась на доказах того, що вона та її співмешканець надавали допомогу та опікувалися померлою ОСОБА_4 Проте, вказані докази можуть слугувати підставою для пред’явлення позовних вимог іншого характеру, але аж ніяк для усунення відповідача від права на спадкування.
Ставлячи питання про усунення відповідача від права на спадкування за законом на підставі ч.5 ст. 1224 ЦК України позивач відповідно до правил ст. 10 ч. 3 ЦПК України повинна була довести ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог.
Суд першої інстанції, керуючись ч.5 ст.1224 ЦК України, правильно зазначив, що під час судового розгляду справи не знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані, а відповідач протягом тривалого часу не опікувався і матеріально не забезпечував спадкодавця та ухилявся від надання їй такої допомоги.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, характеризується умисною формою вини, у діях спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, який перебуває у безпорадному стані, тобто, ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Цього позивач не довела, а тому суд відповідно до вимог закону відмовив їй в задоволенні позову.
Наведені доводи апеляційної скарги не ставлять під сумнів законність оскаржуваного рішення. Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 березня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий
Судді