Справа №2-789/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2007 р. м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючий суддя Ситенко А.І.
при секретарі Анісімовій Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до територіальної громади міста Макіївки про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності,
ВСТАНОВИВ:
16 квітня 2007 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до територіальної громади міста Макіївки про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, мотивуючи вимоги тим, що при приватизації квартири комісією по приватизації житлового фонду орендного підприємства Макіївського металургійного комбінату ім. Кірова не була встановлена належна кожному власнику частка, у зв'язку з чим вони, як спадкоємці за законом, позбавлені можливості прийняття спадщини.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послалися на обставини, вказані в позовній заяві, та зазначили, що 27 жовтня 2004 р. АДРЕСА_1була приватизована ними та ОСОБА_3у спільну сумісну власність. ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частки квартири, спадкоємцем якої на підставі закону є вони. Упередбачений законом термін вони звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом у видачі свідоцтва на право власності за законом було відмовлено на підставі того, що частка спадкодавця у праві спільної сумісної власності на квартиру не встановлена.
Посилаючись на вказані обставини, позивачі просять суд визначити розмір їх частки та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на житлове приміщення, визнавши їх рівними.
Відповідач територіальна громада міста Макіївки, за викликом суду не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин в порядку передбаченому ч. 1 ст. 224 ЦПК України, за згодою позивачів, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній даних та доказів, з постановлениям заочного рішення.
Вислухавши пояснення позивачів, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст.11 ЦПК України ) встановив наступне.
Згідно свідоцтву про право власності на житло, виданого комісією по приватизації житлового фонду орендного підприємства Макіївського металургійного комбінату ім. Кірова 27 жовтня 2004 року, АДРЕСА_1належить ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2на праві приватної спільної сумісної власності. Назване свідоцтво зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка»
ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3помер у віці 56 років, що підтверджено актовим записом № 1682 від 14 липня 2006 р. в Книзі реєстрації смертей Макіївського відділу реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді належної останньому частки вищезазначеної квартири.
Позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого спадкодавця, ОСОБА_2 є сином - померлого.
2
За таких підстав, згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом, тому являються належними позивачами по даній цивільній справі.
Як передбачено статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належите особам на праві спільної часткової, або на праві спільної сумісної власності.
Питання про визначення часток у спільній сумісній власності у встановленому законом порядку між співвласниками не вирішувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 19 червня 1992 р. № 2482 XII «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, які постійно мешкають у цій квартирі(будинку), у тому числі тих, що тимчасово відсутні й за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Оскільки зазначеним законом не визначено умов, за яких один із членів сім'ї матиме більшу або
меншу частку в приватизованому житлі, іншої домовленості між власниками не було, то частка кожного є рівною. За таких обставин частки ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у спільній квартирі суд визнає рівними, тому кожному співвласнику належить право на 1/3 частину вищезазначеної приватизованої квартири.
За таких обставин, проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Позивачі не вимагають компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 355 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. № 2482 XII, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1та ОСОБА_2задовольнити.
Визначити частки ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2у спільній сумісній власності - приватизованій АДРЕСА_1рівними - по одній третій частині кожному, визнати за кожним з них право власності на визначену долю майна.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.