Справа № 2-а-1703/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                             ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

01 квітня 2011 року

Суддя Рівненського міського суду Ковальов І.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в м.Рівне про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

        В с т а н о в и в:

Позивач 08 лютого 2011 року звернувся до Рівненського міського суду з позовом, в якому просить зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне здійснити перерахунок та виплатити йому 30% надбавку до пенсії, як дитині війни з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення на позов у яких просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог позивачу в повному обсязі.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-ГУ з наступними змінами - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, та виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік»від 28.12.2007 року в статтю 6 названого Закону внесені зміни. Зміст цієї статті викладений в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року внесення зазначених змін визнано неконституційним.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, а також до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з дня визнання неконституційними норм закону про бюджет на 2008 рік ці норми закону втратили чинність. Саме з цього часу такій категорії осіб, як "діти війни", поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної Соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком законодавче визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідач з 22 травня  2008 року здійснює виплату підвищення для позивача, як дитині війни виходячи із розмірів встановлених пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які є значно нижчими ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами суд вважає, що виплата підвищення «дітям війни»має здійснюватись у розмірах  встановлених Законом, тому відмова Управління саме в такий спосіб здійснювати  вказану виплату позивачам є незаконною, а їхнє порушене право підлягає захисту.

         Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

         Згідно частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

         Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в межах шестимісячного терміну, що передував даті звернення до суду, а саме з 08 липня 2010 року по 08 лютого 2011 року.

         На підставі викладеного, керуючись  ст.6  ЗУ «Про  соціальний  захист дітей  війни»,  ст. 19, 92  Конституції  України ст.ст. 6-14, 18, 71, 94, ч. 2 ст. 99, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -   

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в м.Рівне про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задоволити.                                                                                                        Зобв'язати управління Пенсійного фонду України у  м.Рівне  здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги як дитині війни для ОСОБА_1 за період шестимісячного терміну, що передує даті звернення до суду, а саме, з 08 липня 2010 року по 08 лютого 2011 рокув розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно, з  урахуванням  виплачених  сум.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.   

        Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду на протязі  10-ти днів з моменту отримання копії постанови.     

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.   

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.   

Суддя Рівненського міського суду                                                                    Ковальов І.М.