Провадження № 1-кп/748/364/24

Єдиний унікальний № 748/4577/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19 вересня 2024 року за №12024275440001091, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовослужбовця, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №31-РС від 16.03.2023 ОСОБА_3 призначено на посаду водія-електрика відділення штабних машин взводу управління радіолокаційної роти військової частини НОМЕР_2 та наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 87 від 25.03.2023 року зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та на всі види забезпечення.

Так, згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними особами відповідної категорії.

За ч.4 ст.15 даного Закону особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч.8 ст.15 цього ж Закону, теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються в територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

У свою чергу, за ч.9 ст.15 зазначеного Закону, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України, відповідно до Конвенції про дорожній рух, діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Наведеним положенням кореспондують норми абз.2 ч.2 ст.16 вказаного Закону, за якими водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Натомість, згідно ч.10 ст.15 Закону забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23.01.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

У подальшому, постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.07.2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

При цьому, ОСОБА_3 повторно посвідчення водія в передбачений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 08.05.1993 року № 340, спосіб не отримував, теоретичний і практичний іспити у Територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ не складав.

Всупереч даним положенням законодавства, у невстановлений в ході дізнання день червня 2024 року ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Чернігів, Чернігівської області, з метою отримання можливості керування транспортними засобами, маючи умисел на виготовлення підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом надання анкетної інформації про свою особу, замовив у невстановленої в ході дізнання особи завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 . При цьому, ОСОБА_3 особисто під час зустрічі, надав вказаній особі фотокартку з власним зображенням, необхідну для виготовлення даного документа, та повідомив свої персональні дані, чим вчинив пособництво у виготовленні підробленого документа.

У невстановлений в ході дізнання день червня 2024 року ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу Центрального парку культури та відпочинку по АДРЕСА_2 , отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи виготовлене на його замовлення підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 з дозволом керування транспортними засобами категорій «А» , «В» , «С1», «С» , видане Чернігівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Чернігівській області на його ім`я 17.02.2011 року, бланк якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-24/12225-ДД від 25.09.2024 року, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, після чого сплатив за виготовлення вказаного посвідчення водія грошові кошти в сумі 20 000 грн.

Окрім того, 19.09.2024 року близько 10 год. 20 хв. ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_4 , будучи зупиненим на території тимчасового блокпосту, розташованого поблизу домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , нарядом поліції відповідно до п.1 ч.1 ст.35 та п.6 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_3 є завідомо підробленим документом, діючи з прямим умислом використав завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане Чернігівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Чернігівській області на його ім`я 17.02.2011 року, шляхом його пред`явлення поліцейському ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 для перевірки на право користування і керування транспортним засобом.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/125-24/12225-ДД від 25.09.2024 року, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане Чернігівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Чернігівській області на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.

За таких обставин, ОСОБА_3 своїми діями, що виразилися у пособництві в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, та у використанні завідомо підробленого документа, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України.

Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

У обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, в якому зазначено, що під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, тому прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

До обвинувального акту долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_8 , в якій обвинувачений зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків він визнає, згоден із встановленими обставинами, які викладені у обвинувальному акті та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку, а також йому роз`яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Обвинуваченим надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні добровільно, що засвідчено його та захисника підписами.

Відповідно до ч. ч.2,3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об`єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, повністю доведена за результатами спрощеного провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, як пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, та у використанні завідомо підробленого документа.

Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, є військовослужбовцем, за місцем служби та проживання характеризується позитивно. З 2016 року звертається за допомогою в диспансерне наркологічне відділення ЧОПНЛ з приводу ДЗ: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. З 2023 року перебуває на «Д» обліку у лікаря нарколога КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» з діагнозом: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром відміни неускладнений (F10.30). На обліку у лікаря психіатра не перебуває.

У відповідності до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

У відповідності до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини провадження та особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 за інкриміновані кримінальні проступки слід призначити у виді штрафу в межах санкцій статтей за ці кримінальні проступки. Остаточне покарання обвинуваченому слід призначити за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

У провадженні мають місце процесуальні витрати за залучення експертів у зв`язку з проведенням судової технічної експертизи документів на суму 1 989 грн 75 коп., котрі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, як того вимагає ст.124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн;

- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1 989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 75 коп. процесуальних витрат.

Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 17.02.2011 року, видане на ім`я ОСОБА_3 та диск «Verbatim DVD-R» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його отримання.

На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, в порядку передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1