Провадження №2/748/1018/24

Єдиний унікальний № 748/3977/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2024 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Олещенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Проненко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

9 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 900 доларів США, сплачений судовий збір в розмірі 1 211,20 грн та витрати на правову допомогу в сумі 7 000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 жовтня 2023 року позивач надав ОСОБА_2 позику в сумі 1000 доларів США з порядком повернення, зазначеним в розписці, по 100 доларів США, починаючи з 20 жовтня 2023 року. На підтвердження одержаних коштів відповідач надав розписку. Станом на 6 вересня 2024 року позика погашена частково, заборгованість складає 900 доларів США. У визначений строк відповідач борг не повернув, тому просить стягнути його в судовому порядку.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2024 року прийнято позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін не подав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно розписки від 11 жовтня 2023 року ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_1 1 000 доларів США та зобов`язався повертати борг по 100 доларів США в такі терміни: 20.10.2023 року, 30.10.2023 року, 10.11.2023 року, 20.11.2023 року, 30.11.2023 року, 10.12.2023 року, 20.12.2023 року, 30.12.2023 року, 10.01.2023 року та 20.01.2023 року. (а.с.4)

Відповідно до відмітки на звороті розписки відповідач здійснив повернення боргу один раз, а саме: 23 жовтня 2023 року в сумі 100 доларів США. ( а.с.4 зворот)

17 липня 2024 року відповідачу була направлена вимога про повернення боргу в сумі 900 доларів США згідно розписки від 11 жовтня 2023 року. (а.с.5)

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Тлумачення статей 1046 та 1047ЦК України свідчить, що документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей, є розписка про отримання в борг грошових коштів.

Аналіз частини другої статті 1047 ЦК України дозволяє зробити висновок, що розписка підтверджує укладення договору позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що: «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки».

Зазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 128/891/20-ц, провадження № 61-4560 св 21.

Цивільний кодекс України не встановлює обмежень щодо використання розписки в цивільних відносинах, передбачаючи лише випадки, коли розписці надається право підтверджувальне значення в окремих видах цивільних відносин. У разі якщо складається боргова розписка, це є доказом факту отримання грошових коштів, а тому аргументація, що договір позики не є укладеним через відсутність факту передання грошових коштів за умови недоведеності протилежного, не відповідає нормам законодавства України. В цивільному праві при аналізі правової природи розписки у позикових відносинах йдеться про те, що розписка є замінником письмової форми правочину, яка свідчить про додержання вимоги закону про письмову форму правочину.

Якщо наявний факт існування розписки, у якій позичальник чітко зазначає про отримання коштів, скріплює її своїм підписом, така розписка свідчить про реальний характер договору позики. У назві боргової розписки не обов`язково зазначати слово «позика», адже ключовим є зміст цього документа. Отже, письмове застереження про завершену дію передання коштів позичальнику, що міститься в тексті договору, не тільки засвідчує факт такого передання, а і є моментом виникнення зобов`язання за реальним договором позики. Розписка є підтвердженням укладення договору позики, якщо засвідчує факт отримання позики у борг і містить умови щодо її повернення.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18), у постановах Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі № 761/45701/16-ц (провадження № 61-11280св18), у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 500/1755/17.

Відповідно до ст.525 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно із ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи долучену позивачем до матеріалів справи розписку, судом встановлено, що розписка написано власноручно позичальником - відповідачем, тобто факт укладення договору і отримання позичальником коштів за договором підтверджено належним (письмовим) доказом.

Отже, сторони дотримались письмової форми договору, та позивачем доведено факт укладення договору і факт передачі ним коштів позичальнику на вказаних у договорі позики та розписці умовах, тобто виконання ним умов договору.

Таким чином, встановлено, що відповідач свої договірні зобов`язання за договором позики не виконав і не повернув позикодавцю позичені у нього кошти у сумі і у строк, визначений договором.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не оспорено факт отримання від позивача позики, не надано належних і допустимих доказів відсутності боргу перед позивачем, враховуючи, наявність в матеріалах справи розписки відповідача, що свідчить про невиконання взятих на себе зобов`язань зі сторони відповідача, а також з урахуванням суми, яка підлягала поверненню та сплаченої суми, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано копію квитанції про сплату 7 000 грн, копію договору про надання правової допомоги, копію акту виконаних робіт від 6.09.2024 року.

Згідно із ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

З урахуванням задоволення позовних вимог, а також того, що справа розглянута без виклику сторін і 2 000 грн за участь адвоката у судових засіданнях, як про те зазначено у акті від 06.09.2024 року, не враховується, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст.12, 13, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, ЦПК України, ст. ст. 1046 -1050 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення грошових коштів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 900 (дев`ятсот) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяВ.І. Олещенко