Справа 1-432/11

В И Р О К

Іменем України

06 квітня 2011 року                                                                     Рівненський міський суд Рівненської області

           в складі: головуючого судді                                                 Харечка С.П.

           при секретарі                                                                      Прокопчук Л.М.

          з участю прокурора                                                          Костюка О.В.

          представника потерпілої                                                  ОСОБА_1

          державного судового виконавця                                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; народився та зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, за ч. 1 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_3 у відповідності до рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 31.07.2007 року, зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 270 гривень, щомісячно починаючи з 17.07.2007 року до досягнення сином повноліття. В результаті злісного ухилення ОСОБА_3 від сплати аліментів станом на 01.11.2010 року заборгованість по аліментах становить 13479.04 гривень.

          ОСОБА_3 у судовому засіданні винним себе визнав повністю та показав, що ухилявся від сплати встановлених рішенням суду від 31.07.2007 року аліментів в розмірі 270 гривень щомісяця на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, у зв’язку з тим, що за весь цей час не має постійної роботи, часто хворів. Зароблені на тимчасових заробітках кошти він витрачає, на дружину з якою проживають у цивільному шлюбі та їх спільну дитину. Заборгованість по аліментах визнав.

У відповідності до ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, оцінивши досліджені докази у сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, і його дії вірно кваліфіковані, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

          Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, скарг за місцем проживання немає.

          Щире каяття, визнання вини та сприяння розкриттю злочину, суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання підсудного.

При таких даних, суд вважає, що  виправлення ОСОБА_3 можливе шляхом застосування до нього покарання у вигляді громадських робіт.

          На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд, -

Засудив:

          ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 164 КК України і призначити покарання у вигляді вісімдесяти годин громадських робіт.

          На вирок учасниками судового розгляду  може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом  п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

          Суддя                                                                                                                                    С.П.Харечко