АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 червня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючої Перепелюк І.Б.
суддів : Галичанського А.Д., Чупікової В.В.
секретар Варгоцька Н.С.
за участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2010 року та на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь за договорами позики борг у сумі 136953грн.74коп., а також три відсотки річних від прострочених сум в розмірі 4108грн. 61коп.
Посилалася на те, що 18 січня 2009 року між нею та відповідачкою був укладений договір позики, відповідно до якого остання отримала позику в сумі 4514 доларів США, про що відповідач власноручно написала відповідну розписку, строк повернення отриманої позики був визначений до 18 грудня 2009 року.
20 червня 2009 року між нею та відповідачкою був укладений договір позики, відповідно до якого остання отримала позику в сумі 12800 доларів США, з умовою їх повернення до 20 червня 2010 року.
У зазначений термін ОСОБА_2 борг не повернула, не виконавши взяті на себе зобов’язання, що і стало підставою для пред»явлення позову.
Заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики в розмірі 138 010грн. 08коп.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В грудні 2010 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2010 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
27 грудня 2010 року ухвалою Кіцманського районного суду були відхилені зауваження щодо технічного запису та на журнал судового засідання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2010 року, та ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2010 року, якою були відхилені її зауваження щодо технічного запису та на журнал судового засідання. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, матеріалами справи та заслухавши пояснення стрін, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідач написала розписки, відповідно до яких 18 січня 2009 року отримала позику в розмірі 4514 доларів США до 18 грудня 2009 року, а також 20 червня 2009 року отримала від позивача 12800 доларів США до 20 червня 2010 року. Оскільки ці кошти не були повернуті, суд, враховуючи 3% річних стягнув з відповідача на користь позивача 138010грн.08коп.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Всупереч цим вимогам, суд першої інстанції не обґрунтував суму, яку вирішив стягнути з відповідача, та в рішенні не навів жодних розрахунків та доводів, не послався на докази якими підтверджується сума, що підлягає стягненню. В матеріалах справи немає підтвердження офіційного курсу долара, яким керувався суд при визначені суми боргу. Крім того суд не повно з»ясував всі обставини по справі та не дослідив представлені докази, що є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції відповідно до п.п. 1, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Колегією суддів встановлено, що 18 січня 2009 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач отримала позику в сумі 4514 доларів США, про що власноручно написала відповідну розписку, строк повернення отриманої позики був визначений до 18 грудня 2009 року.
20 червня 2009 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач отримала позику в сумі 12800 доларів США, з умовою їх повернення до 20 червня 2010 року.
У зазначений термін ОСОБА_2 борг не повернула, не виконавши взяті на себе зобов’язання.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В рахунок погашення боргу за договором позики відповідачем було повернуто позивачу кошти в сумі 2000 доларів, що підтверджується розпискою від 22.10.2009р., яка міститься в матеріалах справи.
Суд першої інстанції безпідставно не звернув уваги на цей письмовий доказ та не дав йому оцінки.
Отже таким чином неповернута сума становить 15314 доларів США.
З відповіді національного Банку України на запит, вбачається, що офіційний курс долара до гривні становив на 18.12.2009р. – 100 доларів США –797,00грн., на 20.06.2010р. –100 доларів США –791,24грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже керуючись цією нормою, вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми є правомірними.
Враховуючи, що на момент розгляду справи за позикою, отриманою 18 січня 2009 року відповідач повина була повернути 2514 доларів, однак 17 місяців прострочила виконання зобов»язання, сума боргу становить
2514 * на офіційний курс долара по відношенню до гривні ( 100 доларів = 797 грн.) = 20036,58грн. + 3% річних від цієї суми становить 851,55грн., а всього за першим зобов»язанням сума боргу становить 20888,13грн.
Оскільки на момент розгляду справи за позикою, отриманою 20 червня 2009 року відповідач повина була повернути 12800доларів доларів, однак 11 місяців прострочила виконання зобов»язання, сума боргу становить 12800 * на офіційний курс долара по відношенню до гривні ( 100 доларів = 791,24грн.) = 101278,72грн. + 3% річних від цієї суми становить 2785,17грн., а всього за другим зобов»язанням сума боргу становить 104063,89грн.
Всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача загальна сума 124952,02грн. (20888,13грн. + 104063,89грн.).
За таких обставин, позов слід задовольнити частково, стягнувши на користь позивача з відповідача 124952,02грн.
Підстав для скасування ухвали Кіцманського районного суду від 27 грудня 2010 року, якою відхилено зауваження щодо технічного запису та на журнал судового засідання колегія суддів не знаходить. Оскільки ухвала відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи ці обставини, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 1250грн. судового збору та 120грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договорами позики в розмірі 124952грн. ( сто двадцять чотири тисячі дев»ятсот п»ятдесять дві грн.) 02коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати : 1250грн. судового збору та 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
В задоволенні апеляційної скарги в частині оскарження ухвали Кіцманського районного суду від 27 грудня 2010 року відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий /підпис/
Судді : /підписи/
З оригіналом згідно: