АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08       червня  2011  року                                                              м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого                                                  Лисак  І.  Н.

суддів Заводян К.І. та Савчук М.В.

секретаря Злого В.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1 та апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом МКП „Чернівці-теплокомуненерго” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів за надану теплову енергію й судових витрат та зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до МКП „Чернівці-теплокомуненерго”, треті особа на стороні відповідача без самостійних вимог: КЖРЕП-12, - про відшкодування моральної шкоди, завданої неналежним виконанням обов’язків по договору з послуг центрального опалення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 травня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

МКП „Чернівцітеплокомуненерго” 24 листопада 2009 року звернулось до суду із позовом  про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 за надані послуги центрального опалення, які 08 листопада 2010 року були уточнені і остаточно просили стягнути солідарно заборгованість за спожиту теплову енергію в період з 01 січня 2002 року по 30 вересня 2010 року в сумі 2875,40 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 25 січня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися із зустрічним позовом до МКП „Чернівцітеплокомуненерго” про застосування строків позовної давності до первинного позову, відмові у його задоволенні та стягнення з МКП „Чернівцітеплокомуненерго” за неналежне виконання умов договору з надання послуг по центральному опаленню квартири моральної шкоди в сумі 30000 грн.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 травня 2011 року первинний позов був задоволений, а у задоволенні зустрічного відмовлено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь МКП „Чернівцітеплокомуненерго” заборгованість за надану теплову енергію в сумі 2875 грн. 40 коп. та понесених судових витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави 51 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити вимоги первинного позову в межах строків позовної давності на суму 1422 грн. 82 коп. та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі. Підставами для цього вважають неправильне встановлення судом обставин, які мають значення для справи, неправильну оцінку письмових доказів, що в сукупності призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доводи апелянтів та їх представника, які підтримали апеляційну скаргу відповідно до викладених в ній підстав, та заперечення представника відповідача, який апеляційну скаргу не визнав, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 травня 2011 року зміні з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено наявність договірних відносин між ОСОБА_2 по наданню теплової енергії в квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором від 20 березня 2008 року з відкриттям особового рахунку 46254. До складу сім’ї ОСОБА_2 входить також ОСОБА_3, про що зазначено в довідці КЖРЕП 12 та у особовому рахунку на 2 чоловіка. Вказані обставини сторонами визнаються та не оспорюються.

Прийшовши до правильного висновку щодо обов’язку відповідачів оплатити отриману теплову енергію в період з 24 листопада 2006 року по 09 жовтня 2010 року, суд першої інстанції невірно визначив цей період оплати, підстави та суму, внаслідок чого припустився помилки у визначення остаточної суми.

Так, розмір позовних вимог обґрунтовувався заборгованістю в період з 01 січня 2002 року по 30 вересня 2010 року в сумі 2875,40 грн., на що було пред’явлено розрахунки. Про те, рішенням суду від 25 липня 2007 року, існування якого сторонами визнається, з відповідачів було стягнуто борг станом на 01 січня 2006 року в сумі 1028 грн. 12 коп., отже задовольняти в повному обсягу вимоги про стягнення сум з 01 січня 2002 року підстав у суду не було.

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 01 березня 2008 року  на час укладення 20 березня 2008 року договору про реструктуризацію заборгованості за споживачами рахувалася заборгованість розміром 3771,16 грн., з яких 1028,42 грн. за рішенням суду. Проте, з тих самих розрахунків вбачається їх невідповідність вказаній сумі. Так, з 1 січня 2006 року по 1 березня 2008 року було спожито енергії на суму 2121,55 грн., що разом із визначеною за рішенням суду сумою складало 3149,67 грн. По-скільки оплата за рішенням суду протягом 7 та 10 місяців 2008 року відбулася в повному обсягу, враховуючи борг станом на 01 березня 2008 року та вартість спожитої з енергії після цього періоду до жовтня 2010 року (згідно розрахунків 1444,24 грн.) загальна сума становить 2121,55+1444,24=3565,79 грн. За вказаний період споживачами було проведено ряд оплат за спожиту енергію розміром 1311,58 грн. без врахування розрахунків по рішенню суду. Таким чином, заборгованість відповідачів в період з 01 січня 2006 року по 09 жовтня 2010 року складає 3565,79-1311,58=2254,21 грн.

Клопотання відповідачів про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості до 24 листопада 2006 року, тобто в період з 01 січня до 24 листопада 2006 року, не підлягає задоволенню, по-скільки заборгованість за вказаний період була включена до умов двостороннього договору № 990 від 20 березня 2008 року, який діяв до 20 вересня 2009 року, а обґрунтуваннями вимог позивача крім стягнення заборгованості за спожиту енергію також були стягнення сум за невиконання вказаного договору.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що між сторонами існують договірні зобов’язання, наслідки за порушення яких передбачені ст.611 ЦК України, і не регулюються ст.1167 ЦК України. Враховуючи вимоги Закону України „Про теплопостачання” та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, підстав задовольняти вимоги про відшкодування моральної шкоди не було.

Таким чином, суд першої інстанції дотримуючись вимог процесуального закону вирішив справу на підставі норм матеріального закону, про те допустив помилки у розрахунках при визначенні до стягнення сум, через що рішення підлягає зміні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів –

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 травня 2011 року за позовом МКП „Чернівці-теплокомуненерго” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів за надану теплову енергію та судових витрат та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до МКП „Чернівці-теплокомуненерго”, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: КЖРЕП-12 про відшкодування моральної шкоди, завданої неналежним виконанням обов’язків по договору з послуг центрального опалення змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь МКП „Чернівцітеплокомуненерго” заборгованість за надану теплову енергію в сумі 2254 (дві тисячі двісті п’ятдесят чотири) грн. 21 коп.

В решта рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий

           Судді