Справа № 2-32/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

06 червня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.

               При секретарі –Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом  публічного акціонерного товариства  “Райфанзейн Банк «Аваль” до  товариства з обмеженою відповідальністю  «Технонікпром», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за кредитним договором-

                                                  ВСТАНОВИВ:

  До суду звернувся позивач ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль»з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідачів  ТОВ «Технікпром». ОСОБА_1, та ОСОБА_2,  посилаючись на наступне: відповідно до укладеного договору між ВАТ “ Райфанзен Банк «Аваль” правонаступником  якого є ПАТ “Райфанзейн Банк «Аваль” № 010/02-40/788  від 06.02.2008 року про відкриття  відповідачу  ТОВ «Технонікпром»,    відновлювальної кредитної лінії у сумі 300000 грн., зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, строком до 05.02.2009 року включно. Кредитні кошти відповідно до кредитного договору призначені для поповнення оборотних коштів.

     На виконання умов Кредитного договору  ТОВ «Технонікпром» відкритий позичковий рахунок № НОМЕР_1, з якого платіжним дорученням № 39 від 13.02.2008 року на підставі письмової заяви ТОВ «Технонікпром»на поточний рахунок № НОМЕР_2 відкритий  в Дніпропетровській обласній дирекції «Райфайзен банк «Аваль», перераховані кошти в сумі 299996. 74 грн.

     Відповідно до п. 3.6 Кредитного договору ТОВ «Технонікпром»зобов»язаний здійснити повернення основної суми заборгованості за кредитом не пізніше останнього дня користування кредитом, тобто до 06.02.2009 року та щомісячно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом.

      Отже позивачем видано  відповідачу ТОВ «Технонікпром»банківський кредит у  відповідності з вимогами, передбаченими ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», якою регламентовано, що банківський кредит –будь-яке зобов»язання банку надати певну суму грошей, яке надано в обмін на зобов»язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також зобов»язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

      Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору ТОВ «Технонікпром»надано кредит на умовах його забезпечення, повернення  та плати за користування, тому 06.02.2008 року між позивачем та ОСОБА_1, - (відповідач 2) укладено договір поруки «010/02-40/788/1 та ОСОБА_2 ( відповідач-3), укладано договір  поруки № 010/02-40/788/2

     Станом на 25.08.2009 року заборгованість за кредитним договором склала: по кредиту 299996.74 грн.; по відсотках -26432.59 грн; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення відсотків -2069.49 грн.; - загальна сума заборгованості –366631.28 грн.

     07.09.2009 року приватним нотаріусом Дніпроптеровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчі написи № 2118 та № 2119, про стягнення заборгованості з боржника у вищевказаному  розмірі за рахунок застави майна.

     17.09.2009 року відділом ДВС Верхньодніпровського РУЮ відкрите виконавче провадження.

-               Відповідно до виконавчих написів, термін за яким проводиться стягнення заборгованості за рахунок заставленого майна, складає –з 06.02.2009 року по 28.09.2009 року.  

Сума заборгованості за кредитним договором № 010/02-40/788 від 06.02.2008 року, яка нарахована за період з 06.02.2009 року по  03.122010 року складає 418957.72 грн.:

    - 299996.72 –заборгованість за кредитом

    - 77632.61 заборгованість за  відсотками;

    -31507.88 грн- заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту

    -9.820.49 грн.. –заборгованість по пені  за несвоєчасне погашення відсотків.

     Відповідачі в добровільному порядку не бажають погашати заборгованість, що виникла, що  й стало підставою звернення до суду.

          В судовому засіданні представник позивача    позовні вимоги підтримав  в повному об»ємі. Давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.

         Відповідач, представник ТОВ «Технонікпром»позовні  вимоги визнав частково. Не визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів  суми пені по відсотках та тілу кредиту в зв»язку з пропуском строку  для їх нарахування.

          Відповідачі  ОСОБА_1, та ОСОБА_2, в судове засідання не з»явились подавши заяву про слухання справи у їх відсутність.     

           Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, з”ясувавши зміст позовних вимог, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступними підставами: відповідно до укладеного договору між ВАТ “ Райфанзен Банк «Аваль” правонаступником  якого є ПАТ “Райфанзейн Банк «Аваль” № 010/02-40/788  від 06.02.2008 року про відкриття  відповідачу  ТОВ «Технонікпром»,    відновлювальної кредитної лінії у сумі 300000 грн., зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, строком до 05.02.2009 року включно. Кредитні кошти відповідно до кредитного договору призначені для поповнення оборотних коштів.

     На виконання умов Кредитного договору  ТОВ «Технонікпром» відкритий позичковий рахунок № НОМЕР_1, з якого платіжним дорученням № 39 від 13.02.2008 року на підставі письмової заяви ТОВ «Технонікпром»на поточний рахунок № НОМЕР_2 відкритий  в Дніпропетровській обласній дирекції «Райфайзен банк «Аваль», перераховані кошти в сумі в сумі 299996. 74 грн.

     Відповідно до п. 3.6 Кредитного договору ТОВ «Технонікпром»зобов»язаний здійснити повернення основної суми заборгованості за кредитом не пізніше останнього дня користування кредитом, тобто до 06.02.2009 року та щомісячно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом.

      Отже позивачем видано  відповідачу ТОВ «Технонікпром»банківський кредит у  відповідності з вимогами, передбаченими ст.. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», якою регламентовано, що банківський кредит –будь-яке зобов»язання банку надати певну суму грошей, яке надано в обмін на зобов»язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також зобов»язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

 Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичайно ставляться.

  У порушення зазначених норм закону та  умов договору, згідно  якого боржник зобов”язувався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах та в строки передбачені договором  відповідач зобов”язання належним чином не виконав.

         Сума заборгованості за кредитним договорм № 010/02-40/788 від 06.02.2008 року, яка нарахована за період з 06.02.2009 року по  03.122010 року складає 418957.72 грн.:

    - 299996.72 –заборгованість за кредитом

    - 77632.61 заборгованість за  відсотками;

    -31507.88 грн- заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту

    -9.820.49 грн.. –заборгованість по пені  за несвоєчасне погашення відсотків.

        Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов»язані  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

        Щодо нарахування пені у сумі 324.02 грн.. то суд встановив, що відповідач  повинен був виконати свої зобов»язання щодо сплати відсотків за користування кредитом –06.02.2009 року, тобто строк для нарахування пені та для звернення з вимогами щодо стягнення пені починається з 07.02.2009 року.

      Основними відповідачам за позовом є юридична особа ТОВ «тТхнонікпром»

       Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГПК України визначення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено Договором  або законом, припиняється через  6-ть місяців, коли зобов»язання було виконано.

      Позивач вважає, що п.10.2 встановлено, що пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості сплачується за кожен день прострочення до дня виконання зобов»язання, але такої умови, як сплата пені до дня виконання  зобов»язання договором не передбачено. Тому суд вважає вимоги про стягнення пені необґрунтованими, оскільки строк нарахування пені закінчився 07.08.2009 року

      Тому  суд вважає, що стягненню підлягає заборгованість лише за тілом кредиту та за нарахованими відсотками.

    Судом також встановлено, що відповідно до п. 3.1 Кредитного договору ТОВ «Технонікпром»надано кредит на умовах його забезпечення, повернення  та плати за користування, тому 06.02.2008 року між позивачем та ОСОБА_1, - (відповідач 2) укладено договір поруки «010/02-40/788/1 та ОСОБА_2 ( відповідач-3), укладено договір  поруки № 010/02-40/788/2.

     Згідно даних договорів поруки  відповідача ОСОБА_1,, та ОСОБА_2 взяли на себе зобов»язання перед кредитором відповідати по борговим зобов»язанням боржника ТОВ «Технонікпром», які виникають з договору № 01-/02-40/788 від 06 лютого 2008 року, а саме повернути кредит у розмірі 300000 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (штраф. Пеню) в розмірі, в строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

          Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

    Таким чином суд вважає, що відповідачі ОСОБА_1,, та ОСОБА_2 повинні нести відповідальність за не виконання умов кредитного договору в солідарному порядку разом з ТОВ «Тенонікпром».

      Оцінюючи всі докази по справі, суд вважає, що з відповідачів ТОВ «Технонікпром», ОСОБА_1, та ОСОБА_2 підлягає стягненню в солідарному порядку  заборгованість за кредитним договором в сумі  299996.74 –заборгованість за кредитом та 77632.61 –заборгованість за відсотками.

        В задоволенні позовних  вимог  про стягнення суми пені за тілом кредиту та за відсотками з боржника та поручителів, позивачеві ПАТ  «Райфайзен банк «Аваль»потрібно відмовити

 .

      Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати  1700  грн., за сплачений судовий збір та 120 грн., за сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

     на основі ст. 526, 553, 554, 625, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України, суд,-

                                             ВИРІШИВ:

       Позовні вимоги задовольнити частково

    Стягнути солідарно  з Товариства з обмеженою відповідальність «Технонікпром»ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства “Райфайзен Банк «Аваль”  заборгованість за кредитним договором  № 010/02-40/788  від 06.02.2008 року:    299996.74 –заборгованість за кредитом та 77632.61 –заборгованість за відсотками, а також   на відшкодування сплачених судових витрат 1700 –за сплачений судовий збір та 120 грн., за сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

       В задоволенні решти позовних вимог відмовити

      Рішення може бути оскаржене до  судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення,  шляхом подачі апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суду . Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

.

   Головуючий