Справа №  2-а-672/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 червня 2011 року        Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого: Гецко Ю. Ю.,

при секретарі: Тягур А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Попович В. В. інспектора ДГП ВДАІ м. Мукачево та Мукачівського району ГУМВС України в Закарпатської області про скасування постанови інспектора ДГП ВДАІ м. Мукачево та Мукачівського району АО 040169 від 08.01.2010 року за ст. 122 ч. 1 КУпАП.

встановив:

ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до інспектора ДГП ВДАІ м. Мукачево та Мукачівського району ГУМВС України в Закарпатської області Попович В. В. про визнання незаконною та скасування постанови АО 040169 від 08 січня 2010 року за ст. 122 ч. 1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення Правил дорожнього руху.

Позовні вимоги мотивував тим, що постановою відповідача від 08.01.2010 року він визнаний винним у тому, що він під керуванням автомобіля «Фіат Пунто»реєстраційний номер НОМЕР_1 як власник даного транспортного засобу порушив вимоги дорожнього знаку 3.35 , а саме припаркував транспортний засіб в невстановленому місці. Крім того в постанові зазначено, що доказом вчинення правопорушення є матеріали фото фіксації. Також зазначив, що у нього дійсно була у використанні автомобіль марки Фіат Пунто НОМЕР_1 2007 року випуску, але машиною він користувався лише за довіреністю ОСОБА_3, яка була відкликана 10 серпня 2009 року і через 5 днів ОСОБА_3 прийшов і забрав автомобіль. Але оскільки на даний автомобіль 21.11.2008 року в Берегівському ВРЕР було виписано тимчасовий реєстраційний талон який не було анульовано після повернення автомобіля.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, згідно поданої ним заяви просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач Попович В. В. в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2010 року відповідачем була винесена постанова серії АО № 040169 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП з накладенням на нього штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.6). Тобто, в постанові зазначалось, що позивач керуючи автомобілем, порушив вимоги дорожнього знаку 3.35, тобто припаркував свій транспортний засіб в невстановленому місці. Заявою від 10.08.2009 року ОСОБА_3 заявою, посвідченою в нотаріальному порядку, повідомив позивача про скасування довіреності на право керування автомобілем «Фіат Пунто»реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 7).

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою з вимогою поновлення строку звернення до адміністративного суду та скасування постанови про накладення на неї адміністративного стягнення.

Так згідно постанови по  справі про адміністративне правопорушення серії АО № 040169 від 08.01.2010 року відомості про порушення отримано інспектором Попович В. В., як вказано в описовій частині постанови, за матеріалів фото фіксації тобто за допомогою спеціального технічного засобу «Візир».

Згідно «Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео - записуючим вимірювачем швидкості «Візир», прилад не призначений для автоматичної фіксації порушень ПДР, так як він не може працювати без прямої участі людини, об’єкти контролю, зона контролю та параметри контролю об’єктів встановлюються при прямій участі людини.

Стаття 251 КУпАП вказує на те, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У разі фіксації правопорушення працюючим в автоматичному режимі, а не спеціальним технічними засобами «Візир», виявлення адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності повинно здійснюватись в загальному порядку, а саме зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 254 КУпАП.   

Тобто, судом встановлено, що факт порушення позивачем правил дорожнього руху належним чином зафіксовано не було.

Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.     

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.        

Факт неявки та відсутності заперечень інспектора Попович В. В., як суб’єкта владних повноважень також підтверджує правдивість пояснень ОСОБА_1.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства суд прийшов до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів.

Оскільки вина ОСОБА_1 у перевищенні встановленої в населеному пункті швидкості руху не доведена, тому дії суб’єкта владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності є неправомірними, постанова складена на нього є незаконною і підлягає скасуванню.

Крім того, твердження позивача, які зазначені в позові не спростовані, тому і це підтверджує незаконність постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись  ст.ст. 11, 14-1, 245, 254, 258, 289 КУпАП, ст. ст. 7, 8, 11, 17, 70, 86, 158, 159,   160-163, 171-2 КАС України,  

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії інспектора ДГП ВДАІ м. Мукачево та Мукачівського району ГУ ВМС України в Закарпатській області Попович В. В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постанову про адміністративне правопорушення серії АО № 040169 від 08 січня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення – скасувати.

Постанова суду є остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя           Ю. Ю. Гецко