Справа № 2-565/2007 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

18.12.2007 року                                                        Немирівський районний суд

Вінницької області

            в складі головуючого судді                          Алєксєєнко В. М.

            при секретарі                                                            Луковій З.О.

            з участю адвоката                                                    ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської швейної фабрики “Веселка” про визнання права власності в порядку спадкування за законом , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2, яка ще при житті оформила на своє ім'я частину спадщини після смерті її діда ОСОБА_3, а саме грошову суму, що було нараховано у вигляді компенсації за його вилучене в 1930 році в період колективізації і розкуркулювання майно. Іншу частину спадщини, а саме житловий будинок, який було вилучено під час розкуркулювання господарства ОСОБА_3 мати позивача не встигла, так як померла. У вказаному будинку, яки знаходиться вАДРЕСА_1, на даний час розміщено гуртожиток Немирівської швейної фабрики “Веселка”.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку в АДРЕСА_1. Єдиним спадкоємцем за законом є позивач - син померлої.

В даний час у позивача виникла необхідність оформити свідоцтво про право на спадщину нотаріально, однак зробити це не має можливості, так як за життя ОСОБА_2 не отримала свідоцтва про право власності на належний їй житловий будинок, тому ОСОБА_1. вимушений звернутись до суду.

            В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

 Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що виходячи зі змісту ст.1297 ЦК України право спадкоємців на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право на спадщину. Згідно ст.5 ЗУ “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”, порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим регулюється Положеням КМУ. Згідно п.10 Постанови КМУ від 24.06.1991 р. №48 “Про заходи щодо реалізації Закону УРСР “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”, склад майна, що підлягає поверненню реабілітованому, встановлюється Комісією з питань поновлення прав реабілітованих на підставі документів про його вилучення та реалізацію. Майно повертається спадкоємцям першої черги реабілітованого в разі подання свідоцтва про право на спадщину, яке відкривається з дня прийняття про це рішення районною Комісією з питань поновлення прав реабілітованих. Св-во про право на спадщину видається нотаріальними конторами достроково на підставі відповідного рішення Комісії, яке має містити відомості про склад спадкового майна, перелік документів, на підставі яких встановлена належність гр-на до кола спадкоємців 1 черги, та документів, згідно яких встановлено факт смерті спадкодавця. В зв'язку з тим, що до складу спадкового майна не ввійшло будь-яке нерухоме майно, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, яке видано ОСОБА_2, у позивача відсутні правові підстави вимагати повернення майна, сплати компенсації або визнання права власності. ОСОБА_2 не оскаржувала дії нотаріальної контори, отже вона з ними згодна.

            Оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого права власності як спадкоємця на житловий будинок, що залишився після смерті його матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ( а.с. 8). Протягом шести місяців ОСОБА_1. повинен був прийняти спадщину, тобто до 20.05.1996 року відповідно до ст. 549 ЦК УРСР позивач спадщину не прийняв, не вступив в оперативне управління спадковим майном і не подав до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що підтверджується показами самого ОСОБА_1 та відповіддю із Немирівської державної нотаріальної контори. Позивач вказаний строк пропустив і згідно ст. 76 ЦК УРСР 20.05.1996 рік є датою початку перебігу строку позовної давності. Відповідно до ст. 17 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено встановлюється в три роки, тобто вказану позовну заяву  ОСОБА_1. мав право подати лиши до 20.05.1999 року. Позовну заяву про захист свого порушеного права власності ОСОБА_1 подано 03.07.2007 року і на момент розгляду справи закінчився строк позовної давності, а тому відповідно до ст. 267 ч. 4  ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

            Керуючись ст. 267 ч. 4  ЦК України,

 ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, -

            суд,-

                                                           В И Р І Ш И В :

            В задоволенні позову ОСОБА_1 до Немирівської швейної фабрики “Веселка” про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

            Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: підпис

Копія вірна:

Суддя: