Справа № 1-36/11

ВИРОК  

іменем України

"06" травня 2011 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючий суддя Ліщишина М.  Ю.

при секретарі                          Віценко К.А .

з участю прокурора               Зубара С.В.

адвоката                                  ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Сутиски, Тиврівського району,  громадянина України,  жителя  АДРЕСА_1, з освітою 9 класів, неодруженого, непрацюючого, судимого Тиврівським районним судом 25.03.2009 року за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу в сумі 1000 грн., 05.02.2010 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, -

       у вчиненні злочину за  ч.2 ст.185 КК України ,

                                                                  встановив:

          26.08.2010 року, близько 17-00 год., на пасовиську біля міського стадіону в смт Сутиски, Тиврівського району, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав кобилу червоної масті віком 2 роки вагою 465 кг., вартістю 3720 грн., яка належала ОСОБА_9,  чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму .

Підсудний ОСОБА_2  винність у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 185 КК України не визнав та пояснив, що 26.08.2010 р. разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпивали горілку на пасовищі  в смт. Сутиски, після чого розійшлись. Вони йшли із ОСОБА_4, повернулись і побачили, що бігла кобила із цепом. ОСОБА_4 сказав, що це кобила ОСОБА_6. Він вирішив піти додому переодягнутися, а потім завести кобилу власнику. Дорогою їх зупинила жінка, яка просила повернути кобилу, але він не віддав, потім підійшов зять ОСОБА_6 і забрав кобилу .

Невизнання підсудним ОСОБА_2 винності у вчинення злочину суд розцінює як спосіб захисту, але його винність  у скоєнні крадіжки  стверджується доказами зібраними як в ході досудового, так і судового слідства, а саме: протоколом огляду місця події - пасовиська біля міського стадіону в смт Сутиски, Тиврівського району та фототаблицею до нього, в яких відображено місце скоєного злочину    ( а.с. 5-6); протоколом огляду місця події господарства в АДРЕСА_2 та фототаблицями до нього  ( а.с. 7-8), згідно якого  вилучено викрадену кобилу; актом зважування викраденої кобили ( а.с. 13); довідкою про вартість живої ваги конини ( а.с. 14), яка становить 8 грн. за 1 кг.; висновком товарознавчої експертизи № 2785 від 01.11.2010 року, згідно якого вартість викраденої кобили віком 2 років на 26.08.2010 року становить 3720 грн. (а.с. 77-80); протоколом огляду кобили ( а.с. 69), показаннями потерпілого та свідків .

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що має кобилу, яка знаходилася в господарстві ОСОБА_7 Кобилу щодня прив’язували на пасовищі. 26.08.2010р.ОСОБА_7 повідомив йому, що кобилу викрали. Вони стали її шукати. Через деякий час ОСОБА_7 привів  кобилу від господарства  ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_8 показала, що в господарстві мають кобилу. 26 серпня 2010 р. її було викрадено з пасовища. Знайшли кобилу у  ОСОБА_2

Згідно показань свідка  ОСОБА_7 у нього в господарстві знаходилась кобила ОСОБА_3 . Щодня він її прив’язував на пасовищі. В той день побачив, що кобили не стало, повідомив власника і пішов її шукати. Кобилу виявив прив’язаною до паркана ОСОБА_2. ОСОБА_2 був поруч. Кобилу забрав і повернув власнику.

Свідок ОСОБА_6 показав, що від свого зятя ОСОБА_7 дізнався, що кобила ОСОБА_3, яка була у них в господарстві, викрадена ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_4 показав, що в той день разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повернулися з м. Гнівань в смт Сутиски. З ОСОБА_2 випили пляшку горілки, а ОСОБА_5 пив пиво. Потім купили ще випивку та пішли на пасовище біля стадіону. Там була прив’язана кобила. ОСОБА_2 сказав, що хоче покататися і пішов до кобили. ОСОБА_5 казав йому не чіпати кобилу, бо будуть проблеми, ОСОБА_2 відповів, що йому все рівно і відв’язав кобилу. Потім вони пішли до ОСОБА_2, який вів кобилу за собою. Коли знаходились біля господарства ОСОБА_2 ОСОБА_7 забрав кобилу.  

Свідок ОСОБА_11 показав. що 26 серпня 2010 р. разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 приїхали в смт. Сутиски з м.Гнівань. На стадіоні біля пасовища розпивали спиртне. ОСОБА_2 пішов на пасовище, де була прив»язана кобила, і сказав, що хоче покататися. Він сказав ОСОБА_2, щоб не шукав собі проблем, той відповів, що його все рівно посадять і відв’язав кобилу. Він пішов додому, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишилися.

Згідно показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вони знаходилися на центральній  автобусній зупинці в смт. Сутиски і бачили , що підвипивший хлопець вів коня. Через деякий час біг чоловік, який запитував їх , чи не бачили коня.

Сукупність наведених доказів свідчить про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за ч.2 ст.185 КК України, він таємно викрав чуже майно (крадіжка), вчинена повторно.                    

Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику за місцем проживання.

Суд також враховує просьбу потерпілого ОСОБА_3 не карати підсудного суворо. Як обставину, що обтяжує  покарання підсудного, суд враховує  вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння .

Так як злочин ОСОБА_2  вчинено в період іспитового строку, суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України частково приєднує не відбуте покарання за вироком Тиврівського районного суду від 05.02.2010 року.

                  Керуючись ст.ст.323-324  КПК України ,-

                                                                       засудив:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на  строк 2 роки

          На підставі ст. 71 КК України приєднати частково не відбуте покарання за вироком Тиврівського районного суду від 05.02.2010 року і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців  .

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної чинності залишити ОСОБА_2  підписку про невиїзд .

          Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу звернення вироку до виконання .          

          Речові докази по справі ( а.с. 70 ), що знаходиться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_3, залишити йому .

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 15-ти діб  з моменту його проголошення .

Суддя:М. Ю. Ліщишина