2-404/11

                                                    Р І Ш Е Н  Н Я

                                           І м е н е м      У к р а ї н и

19 квітня 2011 року Алуштинський   міський суд Автономної                                                  Республіки Крим  в складі:

головуючого- судді  Хотянової В.В.

при секретарі  - Ремез Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Алушті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3, Кримського Республіканського підприємства «СМ БРТІ» про визнання незаконною реєстрацію, про визнання недійсним договір міни, про зобов*язання зареєструвати право власності на квартиру,

за зустрічним позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю,

                                                  В С Т А Н О В И В  :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконною реєстрацію права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, здійснену КРП «СМБРТІ»28.09.2009 року в книзі Д/О-17, номер запису 295 та в реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстровий номер №7751976, визнання недійсним договір міни між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14.10.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу та зареєстрованим за №46, визнання незаконною реєстрацію права власності на ? частку кВ. АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, здійснену КРП «СМБРТІ»09.03.2010 року в книзі Д/О-17, номер запису 295,зобов’язання зареєструвати право власності на квартиру.

          Свої вимоги мотивує тим, що у зв’язку з неодноразовими розглядами судами різних інстанцій справ щодо спірного майна, у відповідачів відсутні будь які документи, що підтверджують їх право власності на споруди.

          ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю –квартирою АДРЕСА_1 шляхом встановлення обов*язку для ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 ключ від замка на хвіртці до  двору загального користування для проходо до квартири власника та заборонити відповідачці здійснювати будь-які написи на дверах квартири ОСОБА_3

          Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 чинить власнику, тобто їй перешкоди щодо користування своєю власністю.

          Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи своєї позовної заяви, та просить її задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просить відмовити. Пояснила, що ніяких написів на дверах спірного приміщення  ОСОБА_1 не  здійснювала. Крім того вона не вважає ОСОБА_3 власником частини спірної квартири, так як  угоду було здійснено відносно не прийнятого в експлуатацію нерухомого майна, така  угода є недійсною.

          Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав доводи зустрічної позовної заяви та просить відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_3

          Пояснив, що  ОСОБА_3 є власником ? частки квартири АДРЕСА_1  на підставі договору міни, право собственності  зареєстровано в БТІ. ОСОБА_1 чинить перешкоди в користуванні власністю, закриває хвіртку, робить написи на дверах квартири.

          ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, заперечує проти їх задоволенні, з позовом  ОСОБА_3 згодна.

          Представники КРП «СМБРТІ»в судове засідання не з’явились, надали заяву про розгляд справи без їх присутності

Вислухавши думку сторін, їх представників , дослідивши письмові матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 слід відмови з наступних підстав:   

Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обов’язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні.    

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 03.02.2000 року ОСОБА_1 уклала в Алуштинській філії Севастопольської біржи нерухомості договір купівлі-продажу квартри АДРЕСА_1, загальною площею 26 кв.м.

Рішенням Алуштинського міського суду від 18.01.2002 року зазначений договір було визнано дійсним і за ОСОБА_4 було визнано право власності на зазначену квартиру (а.с.9).

Рішенням Алуштинського міського суду від 01.11.2006 року за ОСОБА_1 визнано право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 та зобов’язано СМБРТІ провести реєстрацію і видати ОСОБА_1 технічну документацію на реконструйовану квартиру (а.с.10).

Ухвалою Алуштинського міського суду від 24.03.2009 року рішення Алуштинського міського суду від 01.11.2006 року скасовано (а.с.11), пізніше  позов було залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 31.08.2009 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 (а.с. 42).

З матеріалів справи вбачається, що до моменту прийняття рішення про визнання право власності на ? частку квартири за ОСОБА_2 відносилась до самовільних оскільки її прийняття в експлуатацію не відбулося , а реєстрацію відмінено.

28.09.2009 року КРП «СМБРТІ»зареєструвало за ОСОБА_2 право власності на ? частки квартири в книзі Д/О-17, номер запису 295 та в реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстровий номер №7751976.

06.10.2009 року КРП «СМБРТІ»видало ОСОБА_2 витяг з реєстру, згідно якого квартира АДРЕСА_1 загальною площею 94.4 кв.м. складається з  жилих кімнат, зазначених як №2,3,10,11 житловою площею 44.4 кв.м., прихожої №1, туалету №4, ванної №5, кухні №6, №9 балконів 7, №13,14 санвузлу 312, тобто на думку суду самовільно збудованих приміщень, реєстр рація яких визнано незаконною і підлягала відміні з 25.04.2009 року.  

     Колегія суддів Верховного Суду України  1 вересня 2010 року скасувала рішення  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2009 року. В своїій ухвалі Верховний суд зазначив,  що ухвалою Алуштинського міського суду  від 24 березня 2009 року за заявою ОСОБА_2 скасовано рішення цього ж суду від 1 листопада 2006 року, яким за ОСОБА_1 було визнано право власності на самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, хоча копія такої  ухвали знаходилась у матеріалах справи ( а.с.10-20).

Відповідно до п.1.6  Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації права  власності  та інших речових прав на нерухоме майно, зареєстрованного Міністерством  Юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 ( Наказ № 7/5 від 07.02.2002 року)   державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому  законом порядку. Спірна квартира  не являлась нерухомим майном, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законом порядку. Не дивлячись на це КРП «СМ БРТІ»зареєструвало за ОСОБА_5 28.09.2009 року право власності в книзі  на ? частку квартири, номер запису 295 та в електроному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 7751976, чим порушило п.1.6 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином на думку суду позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання незаконною реєстрацію права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, здійснену КРП «СМБРТІ»28.09.2009 року в книзі Д/О-17, номер запису 295 та в реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстровий номер №7751976 є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

06.10.2009 року  КРП «СМ БРТІ»відано ОСОБА_2 виписку із Реєстру, згідно якого квартира ; АДРЕСА_1  загальною площею 94, 4 кв.м  складалась із чотирьох кімнат, визначених під  номерами 2, 3, 10, 11, житловою площею 44, 4 кв.м, прихожої номер 1, туалета номер 4, ваної номер5, кухні номер 6, 9, балконів 7, 13, 14, коридору 8, санвузла 12, тобто відносмно самовільно реконструйованної квартири, прийняття в експлуатацію та реєстрація скасовані ухвалою Алуштинського міського суду від 24.03.2009 року.

На підставі зазначенної виписки та реєстрації права власності на самочинне будівництво за ОСОБА_2 14.10.2010 року приватним нотаріусом Сімферопольского нотаріального округу ОСОБА_7 було посвідчено договір міни між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, одним з об’єктів якого була ? частка квартири АДРЕСА_1 (а.с.15-16).

Відповідно до вимог ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Угода укладена відносно самочинного будівництва не відповідає вимогам закону.

Таким чином підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 стосовно визнання недійсним договір міни між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14.10.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу та зареєстрованим за №46, та визнання незаконною реєстрацію права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, здійснену КРП «СМБРТІ»09.03.2010 року в книзі Д/О-17, номер запису 295, оскільки сам факт реєстрації за ОСОБА_2 було визнано незаконним, а відповідно в неї було відсутнє право власності на зазначене майно.

Також нотаріусом не виконані вимоги ст.63 Інструкції  про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженної наказом Міністерства Юстиції Українеи № 20/5 від 03.03.2004 року, відповідно до якої, при наявності в реєстрі відомостей про реконструкцію (або інших змін об*єкту нерухомості) нотаріус вимагає надати рішення  органу місцевого самоуправління про дозвіл на виконання переобладнання, а при відсутності такого рішення відмовляє в посвідчені договору відчудження.

Як пояснив представник позивача за первісним позовом, ухвала Алуштинського міського суду від 24.03.2009 року про скасування права власності за ОСОБА_1 надійшло в БТІ 25.02.2010 року за вх.149, але не дивлячись на це 9 березня 2010 року робітники БТІ зареєстрували право власності на нерухоме майно, що складалось із ? частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3

Відповідно до п.3.8 Тимчасового Положення  про порядок державної реєстрації права власності інших речових прав на нерухоме майно  лержавній реєстрації  підлягають виключно заявленні права при умові їх відповідності законодавству.

В данному випадку мало місце реєстрація права власності ? частини самочинного  будівництва, що законодавсту не відповідає, так як право власності на самочинне будівництво не підлягає державній реєстрації. Правовий документ, що підтверджує закорнність будівництва, введення в експлуатацію та державна реєстрація квартири АДРЕСА_1, загальною площею 94, 4 кв.м, що складається із 4-ох житлових кімнат , прихожої, туалета, ванної, кухні, балкону, коридору, санвузла –відсутній.   

Частиною другою статті 331 ЦК України встановлено що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.      

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»№ 1952-IV від 01.07.2004 встановлена загальна процедура державною реєстрації речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.   

У розумінні статті 7 цього закону  КРП Сімферопольське МБРТІ –є місцевим органом державної реєстрації прав.

Адміністративна процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначено статтею 17 цього Закону.

Однак обставини справи свідчать про те, що позивач з метою оформлення права власності на новостворене майно   не звертався ні  у виконавчий комітет Алуштинської міської ради , ні в  КРП «СМ БРТІ»,   в реєстрації права власності йому ніхто не відмовляв.

Таким чином суд вважає, що позов про за реєстрування права власності заявлений передчасно.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог суд виходив з тих підстав, що ОСОБА_3 не вдалося надати суду переконливих доказів існування таких перешкод,тобто виконати вимоги ст.60 ЦПК України, крім того встановлено, що договір міни  є недійсним.

На підставі викладеного, керуючись статтями 203, 215, 331  ЦК України,  ст.ст.10, 11, 60,  212-215 , 218 ЦПК України, суд,

                                                             В и р і ш и в :   

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 –задовольнити частково.

    Визнати незаконною реєстрацію права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1  за  ОСОБА_2, здійснену КРП «СМ БРТІ» 28.09.2009 року в книзі ДО –17, номер запису 295 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер № 7751976.

    Визнати недійсним договір міни між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14 жовтня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу  та зареєстрований в реєстрі за № 3436.

    Визнати незаконною реєстрацію права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 за  ОСОБА_3, здійснену КРП «СМ БРТІ»09.03.2010 року в книзі ДО –17, номер запису 295.

В задоволені позовних вимог  ОСОБА_1 про зобов*язання зареєструвати право власності на квартиру –відмовити.

В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю –квартирою АДРЕСА_1 –відмовити.    

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Алуштинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.          

          Суддя:                                                                                         В.В.Хотянова