справа №2-530/2007 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      24 грудня 2007 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Радзівона О.І., при секретарі Кузуб В.В., з участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гребінці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договорів  дарування житлового будинку і земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування житлового будинку і земельних ділянок.

            В попередньому судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала повністю, прохаючи їх задовольнити.

            Відповідач в судове засідання не з'явився, надіславши до суду повідомлення, в якому вказує, що позовні вимоги визнає, проти скасування договору дарування не заперечує.

 Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

 Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу.  Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.      

Судом встановлено, що позивач у справі, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті свого чоловіка залишилася проживати одна. Зважаючи на свій вік (85 років), вона часто хворіє, тому постійно потребує стороннього догляду. У м. Бровари Київської області проживає її внук, ОСОБА_3(відповідач по справі). За умови, що він буде доглядати за нею до смерті ОСОБА_2 18.04.2005 року у Гребінківській державній нотаріальній конторі Полтавської області уклала з відповідачем договори, за якими передала йому у власність свій житловий будинок, розташований АДРЕСА_1 і земельні ділянки площею 0,0581 га та 0,0738 га, що знаходяться за тією ж адресою. Тексту договору позивачка  не читала, вважаючи, що в ньому передбачені всі її права і обов'язки відповідача , які вона мала на увазі,  укладаючи договори.

Після підписання договорів відповідач  ухилився від виконання взятих перед позивачкою зобов'язань, допомоги по її утриманню  до моменту розгляду справи, не надавав.

Згідно з ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України, якщо правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

В судовому засіданні  встановлено , що  спірні   договори  дарування, укладені з метою приховати дійсний правочин про довічне утримання позивачки , а тому ці договори  є удаваними правочинами. У зв'язку з цим,  відносини між позивачем і відповідачем по спірним договорам   повинні регулюватись  правилами щодо договору про довічне утримання.

       У відповідності до ч. 1 ст. 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. У разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків на вимогу відчужувача цей договір за рішенням суду може бути розірваний, що передбачено ст. 755 ЦК України.

            Оскільки відповідач не виконує своїх зобов'язань, позивачка  просить суд розірвати ці договори .

            На підставі викладеного, у відповідності до ст. ст. 16, 235, 755 ЦК, керуючись ст. ст. 3, 8, 10, ч. 4 ст. 130, ст. 174, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати, що  договори дарування житлового будинку та земельних ділянок площами 0,0581 та 0,0738 га., розташованих АДРЕСА_1 між ОСОБА_2  і ОСОБА_3   були вчинені сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили - договору довічного утримання.

На вимогу ОСОБА_2 розірвати договори дарування житлового будинку та земельних ділянок площами 0,0581 та 0,0738 га., розташованих АДРЕСА_1, зареєстрованих в реєстрі за № 480 та укладених  18 квітня 2005 року в Гребінківській державній  нотаріальній конторі Полтавської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави державне мито 411.10 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду 30 грн..

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою впродовж 10 днів з дня отримання копії.

Суддя                                                      О. І.Радзівон