Справа № 2-а-5804/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(в порядку скороченого провадження)

"15" червня 2011 р.                                      о    годині                                           м. Джанкой

          Суддя Джанкойського  міськрайонного суду  Автономної Республіки Крим Спасьонова О. А.,  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі  перерахунок щомісячноїдержавної соцдопомоги "Діти війни",                                                                                                                             

встановив:

26.05.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус Дитини війни. Відповідно до ст.6 цього Закону Дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Але їй не в повному обсязі нарахована вказана щомісячна соціальна грошова допомога. Просить визнати бездіяльності відповідача незаконною та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2010 року по 31.05.2011 року в сумі 1054,80 грн.

Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 30.05.2011 року відкрито скорочене провадження по справі, відповідачу запропоновано надати заперечення проти позову та необхідні документи.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого  провадження та ухвалення постанови відповідно до ч. 6 ст. 183-2 КАС України одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду письмові заперечення на позов, згідно яких просив розглянути справу у відсутності представника відповідача та відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що згідно ч.5 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду відносно оскарження рішення суб’єкта владних повноважень на підставі якого може бути заявлена вимога про стягнення грошових коштів, встановлений місячний строк. Частиною 2 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір, встановлений цією нормою, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону. Крім того, відповідно до ст.7 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до статті 1 якого, дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується паспортом громадянина України, тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АР Крим, отримує пенсію за віком та відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За спірний період позивачеві Управлінням Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АР Крим щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в повному обсязі не виплачувалася, що не оспорюється сторонами.

Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» було внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).     

Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

Виходячи з наведеного, з урахуванням вказаного рішення Конституційного Суду України, стаття 6 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 року діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.   

Суд не приймає до уваги  доводи відповідача в частині застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивач звернулася до суду із вимогою щодо оскарження бездіяльності відповідача та зобов’язання вчинити певні дії, конкретно визначене рішення відповідача позивачем не оскаржується.

Відповідач у запереченнях посилається на те, що діяв правомірно, посилаючись на ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а не за рахунок коштів пенсійного фонду.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не  передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі  для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії, а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов’язань, встановлених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.   

Доводи відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії суд не приймає до уваги, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд вирішує питання про судові витрати відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України.  

Відповідно до  п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 8-11, 71, 99, 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.12.2010 року по 31.05.2011 року протиправною.   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.12.2010 року по 31.05.2011 року з урахуванням сплачених сум за цей період.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

  Постанова підлягає негайному виконанню.     

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд АР Крим у порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України

СуддяО. А. Спасьонова