Справа № 2-957/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2011 року                                                                                                  м.Рівне

Рівненський міський суд

в особі судді  Ковальов І.М.

          при секретарі - Гоменюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк «Аваль»в особі Рівненської дирекції до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк «Аваль», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним,-

                                   в с т а н о в и в :

В судовому засіданні представник позивача-відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заявлені позовні вимоги повністю підтримав, просить суд їх задоволити та стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк «Аваль»заборгованість за кредитним договором №014/53-05/57474-п від 31 січня 2007 року та договорами порук №014/53-05/57474-П та №014/53-05/57474-П1 від 31 січня 2007 року у сумі 24688,66 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень шістдесят шість копійок), де: 8961,46 грн. –непогашена сума кредиту; 3596,05 грн. –несплачені проценти; 12131,15 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, а також судові витрати по справі, а саме сплачене державне мито в розмірі 246,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120,00 грн.

          В задоволенні зустрічного позову про визнання недійсними договорів поруки просить суд відмовити, посилаючись на ті обставини, що договори були укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України. Працівниками банку перевірялися обставини, а саме довідка про доходи та місце роботи ОСОБА_1

          Відповідач-третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась. Про день та час розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про отримання судової повістки рекомендованим листом. Причин своєї неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавала.

          В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_1 та представник відповідача-позивача адвокат ОСОБА_6 заявлені позовні вимоги не визнали, просять суд відмовити у їх задоволенні. Зустрічний позов повністю підтримали та просять суд його задоволити.

          В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги не визнала, просить суд відмовити у їх задоволенні. Зустрічний позов повністю підтримала та просить суд його задоволити. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свої вимоги аргументують тим, що ОСОБА_1 ввела їх в оману з приводу того, що вона має постійне місце роботи та дохід. Дані обставини були вказані в довідці, виданою фірмою «Віраж».

          Заслухавши учасників судового процесу, свідка ОСОБА_7, дослідивши матеріали цивільної справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлений позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає до повного задоволення.

          Судом встановлено, що 31 січня 2007 року Відкритом Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль»(правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен банк Аваль») –надалі –банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/53-05/57474 (надалі –кредитний договір).

          Відповідно до п.1.1. та п.1.2. кредитного договору вбачається, що банк  зобов’язався  надати відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 36 місяців з 31 січня 2007 року по 29 січня 2010 року, а відповідач ОСОБА_1 прийняла на себе зобов’язання  сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 27% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку (додаток №1 до кредитного договору) кінцевий строк погашення кредиту 29 січня 2010 року.

          В забезпечення виконання всіх зобов’язань  за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_2 договір поруки №014/53-05/57474-п від 31 січня 2007 року та ОСОБА_3 договір поруки №014/53-05/57474-п/1 від 31 січня 2007 року, згідно п.2.1. яких, поручителі прийняли на себе зобов’язання, у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань  перед банком за кредитним договором, здійснити виконання грошових зобов’язань  в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку.

          Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 15000,00 грн. на поточний рахунок №НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1, що підтверджується меморіальним ордером №3-05/57474 від 31 січня 2007 року, які надалі на підставі заяви на видачу готівки №1 від 31 січня 2007 року відповідач ОСОБА_1 отримала готівкою через касу банку.

          В той же час відповідач ОСОБА_1 не виконує свої зобов’язання  за кредитним договором і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку, внаслідок чого прострочена заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед банком станом на 08 квітня 2009 року склала 24688,66 грн., з яких: 8961,46 грн. –непогашена сума кредиту; 3596,05 грн. –несплачені проценти; 12131,15 грн. –пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів.

          Пунктом 5.5. кредитного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань  за цим договором кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом із сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення  вимоги, включаючи проценти за користування кредитом.

          Відповідно до п.5.5. кредитного договору позичальник зобов’язаний  виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов’язань  за цим договором протягом не більше ніж 30 календарних днів з моменту її пред’явлення.

          На підставі зазначених пунктів кредитного договору банком відповідачу ОСОБА_1 було направлено письмову вимогу вих. №294 від 08 квітня 2009 року про дострокове погашення грошових зобов’язань  за кредитним договором у строк до 04 травня 2009 року, але відповідач ОСОБА_1 своїх зобов’язань  не виконала і сума  заборгованості її перед банком за кредитним договором станом на 29 вересня 2009 року становить24688,66 грн., з яких: 8961,46 грн. –сума неповернутого кредиту; 3596,05 грн. –несплачені проценти; 12131,15 грн. –несплачена пеня.

          Вироком Рівненського міського суду від 22 листопада 2010 року ОСОБА_1 визнана винною за ч.2 ст.358 КК України та засуджена до 1 року 6 місяців обмеження волі, з застосуванням ст.75 КК України за те, що нею умисно підроблено документ, який видається установою, яка має право посвідчувати такі документи, яке надає право або звільняє від обов»язків з метою використання його самим підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а саме копії довідки про доходи, виданої від імені приватного підприємства фірми «Віраж»від 22 травня 2007 року за №14 про її доходи та місце роботи.

          Під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнавала повністю, та стверджувала про те, що вищевказана довідка про її доходи є підробленою.

          Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 дав пояснення про те, що він був директором ПП фірми «Віраж». ОСОБА_1 в їх фірмі бухгалтером не працювала, та довідка на її ім.»я про доходи не надавалась. Підпис в даній довідці стоїть не його.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний  повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором. А позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу) такий правочин визнається судом недійсним.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності та те, що у добровільному порядку відповідач ОСОБА_1 вчасно кошти згідно кредитного договору не сплачує, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Що стосується зустрічного позову, то як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 ввела в оману ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про її дохід та місце її роботи та скористалась їхньою необізнаністю в даних обставинах, внаслідок чого вони уклали договори поруки з банком.

Оскільки договори поруки №014/53-05/57474-п та №014/53-05/57474-п/1 від 31 січня 2007 року укладені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під впливом обману, тому такі договори слід визнати недійсними.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено державне мито на користь держави в розмірі 246,87 грн. згідно платіжного доручення №4475 від 12 серпня 2009 року, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. згідно платіжного доручення №4487 від 12 серпня 2009 року та №4746 від 25 серпня 2009 року, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,88,212,213,215,294 ЦПК України, ст.ст.230,526,612,625,1049,1050,1054 ЦК України, суд,-

      В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк «Аваль»в особі Рівненської дирекції до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк «Аваль»заборгованість за кредитним договором №014/53-05/57474-п від 31 січня 2007 року у сумі 24688,66 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень шістдесят шість копійок), де: 8961,46 грн. –непогашена сума кредиту; 3596,05 грн. –несплачені проценти; 12131,15 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, а також судові витрати по справі, а саме сплачене державне мито в розмірі 246,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк «Аваль», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним задоволити.

Визнати договір поруки укладений між Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен банк «Аваль»та ОСОБА_2 №014/53-05/57474-П від 31 січня 2007 року та договір поруки укладений між Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен банк «Аваль»та ОСОБА_3 №014/53-05/57474-П1 від 31 січня 2007 року недійсними з моменту їх укладання.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського

          міського суду                                                                                 Ковальов І.М.