Справа № 2-3235/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року                                                                                        м.Рівне

Рівненський міський суд

в особі судді  Ковальов І.М.

при секретарі –Гоменюк О.А.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне під час попереднього розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-                                                                      

                                                   в с т а н о в и в :

    В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги уточнила. Суду пояснила, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 лютого 2003 року, від якого мають одну неповнолітню дитину –доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Спільне життя з відповідачем у них не склалось. На даний час їх сім”я розпалась, вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та бюджету, не підтримують подружніх стосунків. Вона втратила до відповідача почуття любові та поваги, збереження сім”ї є неможливим, від надання терміну для примирення відмовилась.

    Крім того пояснила суду, що відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, хоча працездатний, працює та отримує заробітну плату.

    Тому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, неповнолітню доньку залишити на проживанні з нею та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі по 800 грн., але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення донькою повноліття.

    Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав повністю. Не заперечив проти їх задоволення. Суду пояснив, що їх шлюб існує формально, перспектив для збереження сім»ї не вбачається. Він надання терміну для примирення відмовився, позовні вимоги в частині стягнення аліментів визнав повністю та не заперечив проти їх задоволення, а також прийняття рішення судом під час попереднього розгляду справи.

    Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

    Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 лютого 2003 року, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Протягом тривалого часу сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та бюджету, не підтримують подружніх стосунків, втратили один до одного почуття любові та поваги. На думку суду, надання терміну для примирення для сторін позитивних наслідків не принесе, перспектив для збереження сім”ї не вбачається.

    Тому суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають до повного задоволення.

    Відповідно до ст.160 Сімейного Кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

    Враховуючи, що в судовому засіданні сторонни дійши згоди про те, що неповнолітня дитина після розірвання шлюбу буде проживати з матір»ю, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

    Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

    Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності та те, що відповідач у добровільному порядку у належному розмірі коштів на утримання неповнолітньої доньки не надає, не допомагає позивачу створювати належні умови для розвитку природніх здібностей дитини, працездатний, сторонни в суцдовому засіданні дійшли згоди про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, а сааме 800 грн. щомісячно, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають до задоволення.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212,213,215,294 ЦПК України, ст.ст.110,112,160,180,181,182,184 Сімейного Кодексу України, суд,-

                                              В И Р І Ш И В :

    Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 07 лютого 2003 року відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №110 –розірвати.

    Неповнолітню доньку сторін ОСОБА_4 залишити на проживанні з матір”ю.

    Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утриминання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1  в розмірі по 800 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду –14 березня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 державне мито по справі в розмірі 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 30,00 грн. в прибуток держави.

     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                  Ковальов І.М.