Судове рішення #16020420

Справа № 1-386/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня  2011 року     Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді                Панас О.В.

при секретарі               Райковській О.К.

з участю прокурора     Кічата О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу про обвинувачення

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки  м.Рівне, Рівненської області, українки, громадянки України, заміжньої, має на утриманні доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючої, не судимої, проживаючої:  АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину,  передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В с т а н о в и в:

          

          28.10.2010 року о 14.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи  в приміщенні  дитячої поліклініки  № 3 по вул.. Макарова в м. Рівне. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, таємно викрала з жіночої сумки майно ОСОБА_2, а саме мобільний телефон марки «Нокіа 3250»вартістю 1321,36 грн., з сім-картою оператора «Київстар»вартістю 35 грн., на рахунку якої було 10 грн. Всього викрала майна на загальну суму 1366,36 грн.

          У судовому засіданні підсудна свою вину визнала частково. Пояснила, що  28 жовтня 2010 року перебувала з дитиною  в дитячій поліклініці № 3 в м. Рівне по вул. Макарова. Біля пеленального столика на підлозі знайшла мобільний телефон, який  поклала до дитячого візочка. Підтвердила, що  не зізналася потерпілій, що знаходила мобільний телефон. Визнає свою вину в тому, що  підняла мобільний телефон, та не зізналася про це потерпілій. В подальшому  мобільний телефон видала працівникам міліції.    В скоєному щиро розкаюється. Просила суворо не карати. Визнала цивільний позов на 1000 грн.

          Не зважаючи на те, що підсудна визнає свою вину частково, її вина в скоєнні злочину підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

          Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 28.10.2010 року разом з дитиною була в дитячій поліклініці № 3 в м.Рівне на прийомі. Свої особисті речі залишала на коридорі  приблизно на  1-2 хвилини, коли  повернулася, то виявила  відсутність мобільного телефону марки «Нокіа 3250», який був в сумочці. Підтвердила, що телефон був в сумочці, що коли вона відлучалася від своїх речей на коридорі була лише ОСОБА_1, яка не зізналася що взяла телефон. В подальшому телефон їй повернули, але він потребує ремонт. Підтримала цивільний позов на 1000 грн. для  проведення ремонту телефону марки «Нокіа 3250».

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показав, що 28.10.2010р. на прохання ОСОБА_1 приїхав в дитячу поліклініку № 3 в м.Рівне, щоб допомогти  з дитиною Коли чекав на неї в холі поліклініки бачив, як підсудна винесла мобільний телефон, який сказала, що знайшла на пеленальному столику, та поклала його до дитячого візочка. Говорив  ОСОБА_1,щоб вона повернула телефон, про що остання пообіцяла поговорити після масажу. Пізніше він забув про телефон.  Зазначив, що в міліції давав такі ж показання, як і в судовому засіданні. Проте в протоколі допиту записані не ті показання які він давав. Протокол підписав не читаючи,  довірився слідчому.

          Допитана в судовому засіданні в якості свідка слідча ОСОБА_5 суду показала, що всі документи, які ОСОБА_1 їй надавала долучені до матеріалів справи. Заперечила той факт, що підсудна подавала ій на розгляд заяву щодо неправомірних дій оперативних працівників. Свідка ОСОБА_3 не допитувала.

          Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду показала, що допитувала в якості свідка ОСОБА_3, протокол допиту складала зі слів свідка. Свідок після ознайомлення зі змістом протоколу підписав його, претензій до протоколу не було.

          З дослідженого судом протоколу явки з повинною, написаного підсудною ОСОБА_1 вбачається, що телефон вона взяла з сумочки на другому поверсі дитячої поліклініки № 3 по вул. Макарова в м.Рівне, який на першому  поверсі передала ОСОБА_3. (а.с. 6).

          З протоколу огляду  від 10.12.2010р. вбачається, що у ОСОБА_1 в присутності двох понятих було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Нокіа 3250»(а.с.8).

          Протокол огляду речових доказів від 17.01.2011 року, згідно якого як речовий доказ оглянуто мобільний телефон марки «Нокіа 3250», який  було вичулено у ОСОБА_1, який вона викрала у ОСОБА_2 (а.с.17)

          Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1080 від 24.12.2010 року, залишкова вартість  мобільного телефону марки «Нокіа-3250», з урахуванням часткової втрати його товарних якостей по терміну експлуатації та дефектів, у зв’язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженням від впливу зовнішніх факторів могла становити 1321,36 грн. (а.с.26-29).

Крім того, з оголошеного в судовому засіданні протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 07.12.2010р., який ним прочитаний та підписаний,  вбачається, що ОСОБА_1 показавши йому мобільний телефон марки «Нокіа - 3250»повідомила, що таємно його вкрала, на що він їй порадив повернути його.  (а.с.20).

          Виходячи з сукупності  всіх наведених доказів,  суд прийшов до висновку про те, що показання підсудної ОСОБА_1 в частині способу заволодіння майном потерпілої  не відповідають дійсності, та спростовуються  аналізом вищенаведених доказів, встановлених обставин, які суд визнає об’єктивними. Судом не встановлено підстав для оговорення підсудної ОСОБА_1 потерпілою ОСОБА_2 Зміну  показань в судовому засіданні  свідка ОСОБА_3 та підсудної  ОСОБА_1, суд розцінює як спробу пом’якшити відповідальність підсудної.   

          Оцінючи досліджені покази підсудної, потерпілої, свідків, зібрані в справі  письмові та речові докази, суд прийшов до висновку, що вина підсудної  ОСОБА_1   повністю доведена сукупністю досліджених в справі доказів, злочинні дії підсудної ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за  ч.1 ст.185 КК України  як  таємне викрадення чужого майна.

При обранні виду та міри покарання підсудній суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, особу підсудної, яка за місцем проживання  характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває..

          До   обставин, які пом’якшують покарання суд відносить щире каяття,  повернення викраденої речі потерпілій, перебування на вихованні та утриманні малолітньої дитини..

          Обтяжуючих  покарання підсудної обставин суд не вбачає.

          Оцінюючи в сукупності  обставини справи, пом’якшуючі покарання обставини з урахуванням особи винної, суд вважає що виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових злочинів можливе з застосуванням  до неї покарання у вигляді штрафу.

          Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними  рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Оскільки судом встановлено, що неправомірними діями підсудної ОСОБА_1 завдана матеріальна шкода потерпілій, тому з врахуванням того, що викрадений мобільний телефон марки «Нокіа 3250»повернутий потерпілій, але потребує ремонту, суд прийшов до висновку що  цивільний позов по справі про стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення в розмірі 1000 грн..

          Судові витрати віднести на рахунок держави.

          Речові докази по справі  повернути потерпілій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

          ОСОБА_1,  визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого  ч.1 ст.185 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі   50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

          Запобіжний захід –підписку про невиїзд , залишили до набрання вироком законної сили.

          Стягнути з ОСОБА_1  на користь  ОСОБА_2 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп, матеріальної шкоди , завданої злочином.

          Речовий доказ : мобільний телефон марки «Нокіа-3250»повернути потерпілій ОСОБА_2. (а.с.19).

          Вирок може бути оскаржений  протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.



          Суддя                                                                                                             Панас О.В.  

  • Номер: 1/1506/116/2012
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
  • Номер справи: 1-386/11
  • Суд: Біляївський районний суд Одеської області
  • Суддя: Панас О.В. О.В.
  • Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.08.2011
  • Дата етапу: 17.01.2012
  • Номер:
  • Опис: 185
  • Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
  • Номер справи: 1-386/11
  • Суд: Суворовський районний суд м. Одеси
  • Суддя: Панас О.В. О.В.
  • Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.01.2011
  • Дата етапу: 27.01.2011
  • Номер: 1/1328/4753/11
  • Опис: Ст.190 ч.3 КК України
  • Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
  • Номер справи: 1-386/11
  • Суд: Шевченківський районний суд м. Львова
  • Суддя: Панас О.В. О.В.
  • Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.08.2011
  • Дата етапу: 07.12.2011
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація